Діти в авто: мандрівки з особливо цінними пасажирами

У повітрі ще не зовсім переконливо, але вже безповоротно пахне прийдешнім теплом, попереду – перші весняні тривалі вихідні, а отже, чудова нагода десь майнути у подорож. Звісно ж, із дітьми!
 |  Ліля Криницька   2541  

Імпровізація і спонтанність, звичайно, добрі друзі, але мандрівку з малятами таки варто спланувати до дрібниць, аби вже її старт не зіпсував настрій на всі вакації.

Отож, починаємо з дороги! Як правильно організувати мандрівку автомобілем, що врахувати, до чого потрібно бути готовими?

Сімейні подорожі автомобілем – захоплююча і практична альтернатива потягам чи автобусам. Але батькам доведеться врахувати безліч дрібних нюансів, щоб усім було комфортно упродовж усієї мандрівки.

1. Готуємо автомобіль

Основне правило автоподорожей – підготувати для поїздки сам автомобіль. Передбачити усе, запобігти будь-яким неприємностям у дорозі – нереально, але цілком реально перевірити його технічний стан ще за кілька днів до виїзду. Навіть якщо і плануєте «махнути» кудись недалечко! Адже й у недовгій поїздці навіть такі дрібниці, як щітки склоочисників можуть зіграти велику роль, не кажучи вже про гальмівні колодки і мастило. Також корисно встановити спереду додаткове дзеркало, в яке добре буде видно дитину позаду. Адже щоразу оглядатися – небезпечно і незручно.

2. Місце для подорожі

Дуже важливо заздалегідь організувати і підготувати місця для всіх мандрівників, продумати, які речі потрібно взяти зі собою, аби їхалося легше і відпочивалося в дорозі спокійніше. Насамперед потрібно встановити автокрісла для діток, перевірити кріплення, фіксацію, режими регулювання нахилу спинки, висоти підголівника, поручнів. Також варто подумати про щось легке, але тепле, чим можна, за потреби, накрити дитину, коли вона засне. У жодному разі не можна перевозити дітей в автокріслах, одягнутими у верхній одяг! Це категорично заборонено, адже у верхньому об’ємному одязі паски безпеки та столики безпеки не прилягають щільно до тіла, а при різкому гальмуванні або зіткненні створюють додаткове ковзання, яке полегшує «виліт» дитини з крісла. Дуже чітко це можна побачити в краш-тестах. І ще одне: подбайте про змінний одяг у салон і захисні шторки на вікна. Перевірено: це зберігає багато нервових клітин батькам, бо дітям часто то спекотно, то сонце світить, то земля занадто швидко обертається. Але про це трошки згодом. Також пам’ятаємо, що в авто має бути дорожня аптечка, але не формально скринька для поліції, а реальний набір ліків, які кожна конкретна сім’я використовує. Ну, і вода! Для пиття, щоб помити руки, умити обличчя тощо. У багажнику завжди знайдеться місце для бутля про всяк випадок.

3. Час виїзду

Визначаємося з часом виїзду! О, це дуже важливий пункт, хай би що казали! Багато батьків, особливо в далекі подорожі, стартують вночі, адже діти, швидше за все, спатимуть, та й дороги вільніші. Проте експерти рекомендують відмовитися від нічних поїздок і враховувати фактор ризику виникнення аварії, оскільки у проміжку орієнтовно 2:00-4:00 у водіїв різко знижується концентрація уваги. Тому оптимальним вважається час виїзду на світанку або по обіді. Як мама-водій, я теж люблю, коли моя донька значну частину дороги спить 🙂 Так направду їхати легше. Але також знаю, що їхати вночі дуже важко, тому ми останні роки лавіруємо і щоразу придумуємо іншу схему для кожної нової подорожі. Дитина цілком може виспатися і вдень в автомобілі, особливо, коли в салоні є кондиціонер. Навіть влітку. Звичайно, в години пік вирушати не варто, надто в літню пору й у напрямках популярних курортів, адже очевидно, що траса буде переповнена саме такими ж відпочивальниками. У разі, якщо подорож все-таки заплановано на один з днів, коли «їдуть усі» – можна пошукати (але заздалегідь!) об’їзні дороги, скориставшись спеціальними картами, або вивчити форуми для автомобілістів. Тоді менше шансів заблукати «на рівному місці», як ми колись, дорогою у Тернопільську область. Зате тепер знаємо, що є аж дві Зарваниці  🙂

4. Харчі в дорогу

Їжа! Куди ж без неї?! Якщо ви їдете в дорогу з дитиною – за жодних умов не нехтуйте цим правилом: їжа і вода мають бути! Краще багато.J І різної. Навіть якщо подорож коротка, навіть, усього лише за місто. Гарантую, що неспляча дитина ще в межах містах попросить ЩОСЬ. Бо їй уже нудно. Отож, беремо воду, сік, компот – що є вашими звичними напоями вдома. Добре мати зі собою печиво, фрукти, але не надто соковиті, щоб не створювати зайвого клопоту в дорозі. В моєї доньки ідеальний перекус – фруктова пастила, якої ми завше маємо на різні смаки. Також чудово йдуть у хід ягідні і фруктові чіпси. Проте цього точно буде замало на тривалу подорож, тому обов’язково плануйте зупинки на повноцінний обід (сніданок/вечерю).

 

5. Забавки для дитини

А чим зайняти дитину в дорозі? Це, напевно, найбільший страх батьків, які ще не дуже досвідчені в автоподорожах із дітьми. Чим? Та чим завгодно! Якщо зовсім малюк – беремо арсенал іграшок: брязкальця, пищалки, співуни, торохкотилки. Але будьте готові до того, що навіть із ними дитя не вельми веселитиметься, і це цілком нормально. Проте це не привід виймати дитину з автокрісла і розважати по черзі на руках у дорослих. Якщо маєте намір їздити з дитиною – вона мусить звикнути до безпечних поїздок, а найкраще це робити саме змалечку, з немовлячості. Зі старшими дітками простіше: їм уже цікаві книжки, розмальовки, іграшки, з якими можна рахувати, вчити вірші, слухати казки. До речі, про казки. Банальна «флешка» з пісеньками і казками – це вже шмат дороги без сліз. Ну, і звичайно, тим, хто не уявляє життя без гаджетів – гаджети в поміч!

6. Зупиняємо Землю!

Але бувають ситуації, коли ніщо не зарадить малечі, бо їй у дорозі просто кепсько фізично. Багато дорослих досі пам’ятають свої дитячі страхи про автопоїздки і авіаперельоти. Отже, чому ж «закачує» дитину? Основна причин – слабкий вестибулярний апарат. До року орган рівноваги знаходиться в пасивному стані, а остаточно розвивається до 10-12 років. Ще одна причина, з якої виникає синдром закачування, – невідповідність зорових, вестибулярних і сенсорних відчуттів. Наприклад, коли ми йдемо пішки, в головний мозок надходять усі зазначені сигнали, а от коли їдемо машиною, зорова інформація повідомляє, що ми рухаємося, а от вестибулярна – що ми нерухомі. Такий конфлікт інформації і викликає, на думку вчених, симптоми закачування. Тож для початку запасаємося тим, що може стати в нагоді, якщо дитина має схильність до захитування. Підготуйте воду з лимонним або лаймовим соком, можна з м’ятою або мелісою – вони чудово гасять нудоту. Добрими в таких ситуаціях помічниками є і сушені шкірки цитрусових або просто слайси імбиру! Декому допомагають м’ятні цукерочки або льодяники. Можна крапнути на серветку трошки ефірних олій на вибір: ромашка, лимон, герань, евкаліпт, ялівець, розмарин, лимонник – але не всі разом! Також кладемо, щоб у дитини були під руками, спеціальні пакети чи ємності, якщо її почне нудити, а часу на смоктання/гризіння/нюхання вже немає або дитина надто мала, щоб дати вам це зрозуміти і попросити про допомогу. Обов’язково пам’ятайте, що дуже багато залежить і від самого водія: при плавній їзді без різких гальмувань і крутих піке ваш малюк має менше шансів «бекнути».

Ну, і золоте правило мандрів із дітьми: часті зупинки, в ідеалі – щогодини на 5-10 хв, проте точно не рідше, ніж раз у 3 години, бо ви ж пригадуєте про невідповідність зорових, вестибулярних і сенсорних відчуттів? Вони накопичуються і стають вибухонебезпечними, а нащо нам це? Якщо ви помітила, що в дитини проступив піт, вона стала млявою – зупиняємося, але якщо нема змоги зупинити транспорт і вийти на свіже повітря на кілька хвилин (автобан, наприклад), і якщо поруч із малям є ще хтось дорослий – нехай зробить їй масаж долоньок і зап’ясть. Обтирання вологим холодним рушником обличчя, скронь і шиї теж допомагає вгамувати симптоми захитування у транспорті. Ще один спосіб вгамувати симптоми морської хвороби у малюка – запропонувати йому пограти в гру на дихання: нехай він спробує глибоко вдихнути через ніс, а потім повільно видихнути через рот.

Щасливої подорожі!