Непотоплюваний Аваков

Попри бажання і навіть політичну потребу відправити у відставку  Арсена Авакова, Президент Петро Порошенко не може зробити цього. Причина – політичний шантаж та приховані погрози міністра МВС, які стають дедалі гучнішими, а також – низький рейтинг усіх провладних сил.
   Віктор Біщук   3947  

Звинувачення в корупції на мільйони гривень, кримінальна справа за фактом незаконного збагачення проти сина, постійні публічні скандали, фактичний провал реформи силових органів, порушення закону підлеглими – навіть в Україні такий перелік «заслуг» змусив би високопоставленого чиновника піти у відставку. Однак  – не у випадку Арсена Авакова. Попри чутки, що неодноразово виникали, Аваков з 2014 року залишається очільником Міністерства внутрішніх справ, одним з учасників «стратегічної сімки» та співлідером парламентської коаліції.

Після Революції Гідності Арсен Аваков зумів сконцентрувати в своїх руках такий політичний, і що не менш важливо, силовий інструментарій, який дозволив йому безболісно пережити  усі переформатування урядів та зміни у складі коаліції і стати одним з найвпливовіших політиків України.

Після неадекватно жорстких дій правоохоронців під час зачистки наметового містечка під Верховною Радою України, в суботу, третього березня, опозиційні політики вчергове взялись вимагати відставки міністра МВС. Однак, як і в попередніх випадках, Президент не поспішає позбуватись уже відверто політично «токсичного» міністра.

Аваков і Сашко Білий

Перший раз заклики про відставку Авакова прозвучали після вбивства 24 березня 2014 року силовиками під час спроби затримання одного з лідерів «Правого Сектору» в Західній Україні Олександра Музичка (Сашка Білого). Керівник «Правого сектору» Дмитро Ярош тоді ж під час екстрено зібраної прес-конференції закликав до негайної відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Побратими Яроша були ще радикальнішими: «Ми будемо мстити Арсену Авакову за смерть нашого побратима. Розстріл Сашка Білого – це замовне вбивство міністра”,- заявив координатор «Правого сектору» на Рівненщині Роман Коваль. Створена в парламенті тимчасова слідча комісія з розслідування обставин загибелі Олександра Музичка звернулась з вимогою відсторонити голову МВС від виконання обов’язків на час роботи комісії. Однак така ініціатива залишилась без відповіді. В офіційному звіті  МВС вказало, що не знайшло порушень з боку міліції під час інциденту. Висновки МВС пізніше підтвердило розслідування Генпрокуратури. В той час перші диверсійні загони, а також місцеві сепаратисти на Сході України почали захоплення адмінбудівель на Сході України, почали формуватись перші добровольчі загони, в тому числі – і «Правого сектору», тож про справу Сашка Білого просто забули.

 «Рюкзаки Авакова» і стрілянина в Княжичах

Після того, як в квітні 2016 року тоді Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк подав у відставку,  Авакову вдалось зберегти посаду. Більше того, міністр МВС суттєво посилив свої впливи, ставши куратором міністрів від Народного Фронту в уряді Гройсмана. Відтак, для того, щоб проводити рішення Кабміну та забезпечувати стабільність його роботи, Гройсману та Порошенко тепер необхідно було радитись саме з Аваковим. Після того, як з парламентської коаліції вийшли Самопоміч, Батьківщина та Радикальна партія Ляшка, «цінність» Народного фронту зросла в рази і Аваков, фактично, отримав повний контроль та повноваження координувати фракцію. Потреба в беззаперечній лояльності депутатів «Народного Фронту» і дозволила Авакову з легкістю відбитись від звинувачень в корупції у справі, яка б для будь-якого іншого чиновника обернулася б кінцем кар’єри а то й криміналом.

В жовтні 2017 року співробітники НАБУ затримали сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Олександра. За даними детективів НАБУ, афера з закупівлею тактичних рюкзаків, до якої виявились причетними син Авакова та заступник міністра МВС Сергій Чеботар, завдала збитків державі на більш ніж 14,5 млн гривень. Незважаючи на переконливу доказову базу, навіть оприлюднене відео, на якому Олександр Аваков та Сергій Чеботар обговорюють закупівлю рюкзаків, син міністра залишився на свободі. А 19 грудня 2017 року Апеляційний суд міста Києва скасував арешт на нерухоме майно  Авакова-молодшого. Щоправда, вже цього року, Солом’янський районний суд міста Києва наклав повторний арешт наклав на квартиру і три паркомісця Авакова у Києві за адресою Протасів Яр, 8, і ще одну квартиру у Харкові на вулиці Мироносицькій, 22. Сам Арсен Аваков заявив про політичні переслідування і мобілізував нардепів від «Народного Фронту» на свою підтримку.

Позафракційний депутат Юрій Левченко зареєстрував в парламенті постанову про відсторонення Арсена Авакова з посади на час розслідування кримінального провадження, яке здійснюється НАБУ. Однак документ так і не було винесено на розгляд нардепів. Аналогічний проект постанови авторства Сергія Капліна, внесений ще у 2016 році нардепи  провалили, віддавши за нього лише 31 голос

Ще один гучний скандал, який також завдав значних  репутаційних втрат міністру – справа про так звану стрілянину в селі Княжичі на Київщині, внаслідок якої загинули п’ятеро поліцейських. Під час розслідування трагедії випливали факти про можливі дії злочинного угрупування в рядах Нацполіції та Державної служби охорони, яке, прикриваючись офіційними посадами, грабувало оселі. Однак справа обмежилась констатацією халатності при підготовці до операції керівництва правоохоронці. Через смерть правоохоронців внаслідок недбалості керівництва міністра МВС закликали подати у відставку. Однак Аваков і цього разу «відмахнувся» від такої пропозиції.

Під час розслідування справи в Княжичах та скандалу з рюкзаками про відставку Авакова заговорили вже і в фракції БПП. З середовища, близького до Банкової почали натякати, що були б не проти, аби опальний міністр пішов у відставку. На що один з радників та близький друг Авакова Ілля КІва прямо відповів, що якщо міністр МВС піде з посади то «вулиці Києва заллються кров’ю».

Партнери поневолі

Яскравою ілюстрацією непростих стосунків Авакова та команди Президента стала реакція правоохоронців на дії мітингувальників з табору екс-президента Грузії Михеіла Саакашвілі. З жовтня 2017 року активісти Руху нових сил утримували наметове містечко навпроти Верховної Ради України. Сам факт його появи і те, що силовики жодним чином не дозволили прихильникам Саакашвлві та Семенченка розгорнути наметове містечко з антипрезидентськими гаслами, дали привід говорити про розлад у владній команді. Нібито, такими діями Аваков підставляє Президента, граючи на стороні Саакашвілі. Пізніше, кілька невдалих і нічим не виправданих спроб правоохоронців взяти штурмом те ж наметове містечко породили аналогії з діями «беркутівців» 30 листопада 2014 року, які фактично дали старт Революції Гідності. Знову ж таки, такі дії силовиків посилили підозру в нелояльності Авакова до свого партнера по коаліції – аж до чуток про відставку Авакова, розвал коаліції НФ та БПП та дострокові вибори до парламенту.

Однак заява Петра Порошенка на минулотижневій прес-конференції про те, що коаліція працездатна, відтак, розпуску до парламенту не буде свідчать про те, що партнерам поневолі все ж вдалось знайти спільну мову.

Зниження (а у випадку Народного Фронту і Авакова – катастрофічне падіння) рейтингів провладних партій та політиків змушує їх триматись разом і не розривати стосунків. Лише об’єднання навколо кандидатури Петра Порошенка на президентських виборах та спільний похід на вибори до парламенту дають шанси і Авакову і Порошенку втриматись у владі і зберегти свої позиції. Адже в українських постмайданних реаліях втрата важелів управління країною означає набагато більше, аніж просто політичні переміни. У випадку і Авакова і Порошенка це особливо актуально.