У Білогорщі вшанували пам’ять Романа Шухевича

Сьогодні, 5 березня, в Білогорщі відбулися заходи з вшанування пам’яті генерала-хорунжого та головного командира УПА Романа Шухевича
     944  

Представники обласної та міської влади, громадськість міста віддали шану Роману Шухевичу, спільно помолились і поклали квіти до пам’ятника українському політичному і державному діячеві.

Біля пам’ятника вишикувалась почесна варта ліцеїстів Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут і салютна команда громадської організації «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять».

«Сьогодні хочу подякувати кожному з вас, хто так чисельно зібрався, щоб уважити визначного провідника українських націоналістів. Ми є щаслива нація, бо ми пам’ятаємо і шануємо наших Героїв: Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Запорізької Січі, часів жахливого 20 століття. Роман Шухевич є неординарною особистістю, прикладом, як потрібно стояти на смерть, і до кінця. Таких Героїв мають знати і шанувати усі покоління», – зазначив під час громадського віче заступник голови Львівської обласної ради Володимир Гірняк.

Також Володимир Гірняк відвідав музей Романа Шухевича в Білогорщі.

Довідка. Роман Шухевич – Український політичний і державний діяч, член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів та генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії. Народився 30 червня 1907 року у Львові. Посмертно Романові Шухевичу було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.

У ніч з 4 на 5 березня 1950 року Роман Шухевич загинув у с. Білогорща Львівської області у бою з підрозділами Внутрішніх військ та УМДБ. На нього полювали близько тисячі солдатів МДБ. Шухевича хотіли взяти живим, щоб потім публічно судити та привселюдно стратити. Утім 43-річний генерал-хорунжий не збирався здаватися. У перестрілці він застрелив майора МДБ. Важко поранений автоматною чергою, Роман Шухевич вистрелив собі у скроню.

Уся родина Романа Шухевича була репресована. У 1945 році НКВС заарештував дружину, матір, батька, сестру, сина Юрка і доньку Марію. Всіх згодом заслали за Урал, а сина і доньку передали до спеціального будинку на Донбасі «на перековку». Юрій Шухевич просидів у радянських таборах 41 рік і вийшов на волю лише 1989-го.