Уряд погодився збільшити перехідний період для імплементації мовної статті Закону України «Про освіту» до 2023 року

Відповідне рішення ухвалили сьогодні, 14 лютого, на засіданні Кабміну
 |    1611  

Кабмін схвалив законопроект, який розробило Міністерство освіти і науки України, що має внести зміни до перехідних положень Закону «Про освіту» та подовжити перехідний період для імплементації мовної статті на 3 роки – до 2023-го. Відповідне рішення ухвалено сьогодні, 14 лютого 2018 року, на засіданні уряду.

«Ми вже всім зацікавленим сторонам представили «Дорожню карту імплементації мовної статті Закону «Про освіту» та докладно прописали необхідні для цього кроки – від підвищення якості вивчення української мови в школах меншин до консультацій та інших деталей. Ще в ході прийняття Закону «Про освіту» ми виступали за те, щоб перехідний період був довший, щоб діти були готові до зміни. Відповідна рекомендація Венеційської комісії стала черговим підтвердженням правильності цього рішення», – розповіла Лілія Гриневич.

Вона також зауважила, що з боку Угорщини лунають неправдиві заяви як щодо суті рекомендацій Венеційської комісії, так і щодо прогресу України у виконанні цих рекомендацій. Міністр підкреслила, що наразі відбувається штучне затягування переговорних процесів, потрібних для імплементації статті.

«Як ви знаєте, цього тижня на міжнародній арені та в Україні широко обговорюється питання зриву Угорщиною проведення Комісії Україна-НАТО. При цьому Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що ніби в рекомендаціях Венеційської комісії йшлося про призупинення дії Закону «Про освіту» – це маніпуляція та брехня. Окрім цього, після попередньої згоди на зустріч та проведення консультацій стосовно деталізації мовної статті в проекті закону «Про загальну середню освіту» представники громадських організацій, що представляють угорську громаду, відмовилися від зустрічі. Зокрема, у їхньому листі про відмову йдеться, що вони вважають передчасними будь-які консультації щодо мовної статті проекту закону «Про загальну середню освіту» доти, поки Конституційний суд не розгляне подання щодо відповідності Закону «Про освіту» Конституції. Це подання зробила група депутатів, з яких більшість – представники Опозиційного блоку. Тобто по-суті йдеться про цілеспрямоване затягування процесу переговорів для того, щоб виставити Україну в поганому світлі перед міжнародної спільнотою і заблокувати хід перемовин», – наголосила Лілія Гриневич.

Вона додала, що сьогодні також стартували перемовини з іншими національними громадами, серед яких молдовська, німецька, грецька, болгарська, гагаузька та єврейська меншини.

«Як ви бачите, ми демонструємо максимальну відкритість і готовність до переговорів. Ми розуміємо всі складнощі, з якими можуть стикнутися, зокрема, угорська та румунська громади в Україні під час переходу на часткове навчання українською. Саме тому ми робимо все, щоб впровадження відповідних змін і самі зміни були виваженими та педагогічно правильними. Однак наші діти лише програють, якщо ми й надалі перетворюватимемо необхідні з навчальної точки зору зміни на політичні ігрища. Я переконана: щойно усі учасники дискусії поставлять головним пріоритетом самодостатність та успішне майбутнє наших дітей – ми дуже швидко досягнемо порозуміння», – підсумувала міністр.