«Ловці» і роми: полювання на крадіїв чи дискримінація нацменшини?

Крадії гаманців та телефонів активізувались у Львові. Працюють не лише у тісних міських маршрутках, а й просто на вулиці – коли люди чекають на зелене світло світлофорів. Як вберегтись від крадіжок? Та що про це думають «ловці», поліція і львівські роми?
 |  Марічка Курило   2608  

 Схема№1 – обібрати на пішохідному переході

Львівська дизайнерка Ольга Опалінська уже кілька місяців ходить на роботу пішки. Каже, це чудовий спосіб підтримувати себе у тонусі, ще й нерви береже. Адже, їдучи у заповнених львівських маршрутках за свої п’ять гривень щоразу ризикувала залишитись без гаманаця чи телефона. Однак останнім часом від крадіїв навіть пішки не завжди вбережешся, розповідає жінка:

«Кілька днів тому я йшла на роботу, вже звикло, пішки. Це було у районі церкви Ольги та Єлизавети. Коли я переходила дорогу, почула різкий ривок у зоні мого рюкзака. Розвертаюсь і бачу перед собою три жінки ромської зовнішності. Я відійшла, зняла рюкзак і бачу, що він розшпилений, а мій гаманець майже витягнули».

Ольга переконує, вона завжди була уважною і намагалась всі речі тримати у полі свого зору, але тепер доведеться пильнувати ще краще.  І додає, лихо не без добра,  і цей випадок змусив її добряче задуматись, як вберегти свій рюкзак від крадіжок у майбутньому:

«Рюкзак – це мій улюблений аксесуар. Я  його ношу частіше за жіночі сумочки. Тому  після цього випадку я вирішила пошити чохол, який позаду буде стягуватись, і повністю закриватиме передні кишені рюкзака. Він буде і як дощовик, і захищатиме моє майно. Мені здається, що такі чохли тотально треба усім, особливо тим, хто їздить у маршрутках. Там ж жах робиться. Крадуть на кожному кроці. І, до речі, не лише роми».

Схема№2 – обібрати у переповненій маршрутці

Cвідком того, як «працюють» кишенькові злодії у громадському транспорті, став журналіст Fm Галичина – Святослав Драбчук.

«Виглядає це наступним чином: забита маршрутка, троє жінок ромської зовнішності заходять у неї. І остання жінка, яка стоїть найближче до дверей, просто між своєю подругою просовує руку і залазить у сумку або у кишеню іншої людини. Витягує гаманець або телефон і одразу ж всі троє виходять». Таким чином на очах у Святослава крадійки витягли у жінки гаманець. Чоловік не розгубився і сказав про це жертві. І тут сталось неймовірне, каже журналіст:

«Крадійка віддає гаманець, а жінка просто машинально забирає його, сідає у маршрутку і їде». Натомість Святослав, за іронією долі, вийшов на одній зупинці з крадійками, каже, наслухався у свій бік  чимало погрозливих висловів, але найбільше здивували його поведінка жінки і повне мовчання інших свідків.

Схеми, які описали Ольга та Святослав – типові для ромів-крадіїв у Львові, розповідає Роксолана Лісовська. Наприкінці січня жінка заснувала спільноту «Л.О.В.Ц.І», яка уже 10 днів виходить на «полювання» на ромів, які у цей час «полюють» на гаманці та смартфони жителів Львова:

«Зараз у нас є близько 30-ти активних учасників.  Ми хочемо збільшити кількість заяв завдяки тому, що ми ловимо цих ромів-крадіїв на гарячому. Ми уже кількох з них спіймали, доставили у поліцію, намагались проводити профілактичні бесіди. Але бесіди нічого не дають. Вони мені просто на камеру кажуть: «Я грабував, грабую і буду грабувати. Це моя робота».  Але я вже бачу, що кількість пограбованих зменшилась. Тому що роми нас уже знають, і коли ми йдемо вони просто йдуть з центру і не «працюють» у той час»,- пояснює Роксолана Лісовська і додає, активісти уже вивчили популярні у ромів місця для крадіжок.

«Форум»-Куліша-Городоцька – улюблений маршрут львівських крадіїв

«Якщо говорити про громадський транспорт, це усі маршрутки, які їдуть по Куліша і трохи вгору по Городоцькій. Вони сідають на будь-яку маршрутку на зупинці «Форум», проїжджають зупинку-дві, виходять, і знову спускаються вниз по Куліша. І так по колу. Водії на них майже не реагують. Трохи почали реагувати лише тоді, коли я заходила у маршрутку і казала, щоб люди берегли свої речі, бо у маршрутці злодії».

Щодо пішохідних переходів, то найчастіше крадії «працюють» там, де найбільший потік людей – церква Ольги та Єлизавети, де мало не обібрали Ольгу, перехід поблизу Оперного театру та неподалік «Магнусу».

«Люди на пішохідному переході не дивляться за своїми речами. Вони дивляться за світлофором, на машини, з кимось говорять. Людина зупинилась і стоїть, і вони зупинились, і уже «працюють» з рюкзаком або сумочкою. Один штовхає-відволікає людину, а інший – цупить речі. Кілька секунд і все».- Пояснює Роксолана.

«Л.О.В.Ц.І.» – це провокація, – львівські роми

«На ромів протягом 2017 року написали 300 заяв. Всього крадіжок у місті було 27 тисяч»,- Микола Юрченко, голова правління організації ромів у Львові

Голова правління організації ромів «Терніпе» на Львівщині Микола Юрченко каже, львівські роми тільки підтримують створення у місті організації, яка боротиметься із кишеньковими злодіями, однак чоловіка обурюює, чому «ловці» почали боротьбу не просто з крадіями, а саме із ромами. Це, за його словами, кидає тінь на усіх ромів і, зрештою, на сам Львів:

«На території Львівщини живе близько 1000 ромів. Я належу до так званих львівських ромів, у нас нема проблем із документами, наші діти ходять до школи, ми живемо осіло. Я, наприклад, корінний львів’янин і живу тут близько 50-ти років. Вважаю, що створення таких груп, як «Л.О.В.Ц.І.» – це провокація із політичним підтекстом. Це розпал міжнаціональної ворожнечі. Ця інформація вже розійшлась усією Україною і до мене кілька людей дзвонило й питало, чи правда, що у нас полюють на ромів. Не можна асоціювати усіх ромів зі злочинцями, бо злочинці є у кожній національній групі. Якби групу створили просто для боротьби зі злочинністю, ми були б тільки «за». Бо я також живу у Львові і мені також не подобається, що тут є багато кишенькових злодіїв.

Більше того, переконаний чоловік, звинувачення ромів у масштабах міста є безпідставними:

«Щодо статистики, був недавно коментар поліцейського на одному з львівських телеканалів, у нього запитали, скільки крадіжок у 2017 році здійснили роми. Як потім мені пояснили, поліція не веде статистику по національностях, але і в інтернеті і у ЗМІ висвітлюється, якщо злочини скоїли роми. У них таких заяв було прийнято 300 за рік. І був коментар другого поліцейського, який розповів, скільки крадіжок  було у 2017 році у Львові загалом – 27 тисяч!  То чому саме з ромської національності зробили групу злочинців?»

«Ми знаємо, що у Львові крадії не лише ромської зовнішності…Але інші працюють не так нагло», – Роксолана Лісовська, засновниця спільноти Л.О.В.Ц.І.»

На ці закиди засновниця «Л.О.В.Ц.І.В.» Роксолана Лісовська каже, ні вона, ні активісти спільноти не проти ромів як національності, вона переконана, що дії «ловців» не вплинуть на життя львівських ромів.

«Ми чітко розрізняємо львівських ромів, і тих, які приїхали до Львова «на заробітки». Львівські роми так себе не поводять. Вони і виглядають зовсім по-іншому. А ці, якщо бачать, що можуть добратись до сумки чи рюкзака, вони переслідують людину,  дуже близько підходять і починають лізти у кишені. Вони постійно оглядаються по сторонах. І «працюють» вони тільки групами, переважно це 3-5 осіб».

А зосередились на крадіях ромської зовнішності, говорить жінка, бо саме вони працюють найбільш відкрито.

«Ми знаємо, що у Львові крадії не лише ромської зовнішності, але інших важко помітити. Якби ми бачили, що у маршрутках крадуть не роми, ми б теж їх затримували. Але ми цього не бачимо. Або вони роблять це більш майстерно, або не так нагло. Швидше, не так нагло. Бо я, наприклад, не знаю таких прецедентів, щоб хтось з інших кишенькових злодіїв після того, як когось обікрав, починав битись чи погрожувати. А вони так роблять. Тому їх і видно. Це жодним чином не є расова дискримінація, але їхню поведінку не можна не помітити. Ми не порушуємо їхніх прав. І робимо усе в рамках закону. Ловимо їх на гарячому і як свідки злочину розповідаємо про це поліції».

Немає заяви – немає злочину

У самій поліції, зазначає жінка, дії «ловців» схвалюють, але кажуть, що на разі особливої управи на таких крадіїв поліція не має.

«Найбільша проблема у розслідуванні кишенькових крадіжок – люди відмовляються писати заяви»,- Мар’ян Шпитак, патрульний Львова

Натомість речник патрульної поліції Львова Мар’ян Шпитак вважає, що найбільша проблема у розслідуванні кишенькових крадіжок у тому, що люди масово відмовляються писати заяви на своїх кривдників.

«Патрульні, які прибувають на місце події і затримують підозрюваних, доставляють їх у райвідділ поліції. Там, вже за допомогою бази, встановлюють їхні дані. І якщо є заява, розпочинається кримінальне провадження. Але дуже часто люди відмовляються писати заяви. Бо речі їм повернули, і вони не хочуть мати бюрократичної тяганини, з’являтись у відділок поліції. Люди просто не пишуть заяв. А без заяви дуже важко довести винуватість особи, бо у суді така справа уже не пройде. Потерпілого ж нема».

Кишенькові крадії, каже поліцейський, зазвичай не мають документів. Однак їх настільки часто доправляють у відділок, що у поліції вже добре знають, хто вони, звідки, прізвища, імена та по-батькові. Та без постанови слідчого судді, їх не можна тримати більше трьох годин.

Зменшити кількість кишенькових крадіжок у Львові можна лише, якщо люди візьмуть на себе відповідальність і почнуть писати заяви, – переконує поліцейський. І пояснює, що треба зробити, якщо вас обікрали:

  1. Зателефонувати у поліцію (тел. 102)
  2. Якщо поряд є люди, які стали свідками крадіжки, попросити їх залишитись до приїзду поліції і дати свідчення
  3. Написати заяву у поліцію (кримінальне провадження відкривають лише якщо є заява)
  4. Співпрацювати зі слідчими

У Львові вже відбулось кілька круглих столів, які б мали скласти дорожню карту з вирішення проблеми злодіїв у місті. Та поки що «ловці», поліція та львівські роми діють відокремлено. Водночас, лише за січень, на Львівщині зареєстрували більше 300 кишенькових крадіжок.