X
    Categories: Інтерв'юНовини

Тетяна Журавель: «Голос має бути інструментом!»

У суботу, 17 лютого, Органний зал наповниться чарівним співом Тетяни Журавель

Під фортепіанний супровід Наталії Королько вона виконає арії з відомих опер та українські романси.

– Ви везете у Львів дуже цікаву програму. 17 лютого, окрім арій з різних опер та серенад європейських композиторів, ми зможемо почути українські романси Мейтуса на слова Тичини, Рильського. Розкажіть, чому вирішили поєднати такі твори в одній програмі?

– Наш концерт буде складатися з двох відділів: перший – власне белькантовий (арії з опер Доніцетті, Россіні, Верді), а другий відділ ми вирішили зробити більш інтимним, тому наповнимо його романсами Р. Штрауса, К. Дебюссі та українського композитора Юлія Мейтуса. Ці романси теж досить романтичного спрямування, тому концепцію «прекрасного співу» ми не порушимо!

Особливості белькантових творів – блискуча техніка та ідеальна кантилена, такі твори особливо пасують до рухливих легких голосів. Також ми виконаємо поряд з оперними хітами менш відомі українській публіці твори Россіні та Доніцетті.

– У чому саме секрет «прекрасного співу»? Чи можна навчитися справжньому бельканто, чи це радше природжений дар?

– Бельканто – це стиль вокального виконання, і його можна навчитись. Це легкість голосу в поєднанні з тембральним та емоційним насиченням, володіння різними видами технік, вміння філірувати звук… Голос має бути інструментом! Це досягається за допомогою вправ, занять.

Звичайно, це вимагає багаторічної праці й постійного зосередження, але за бажанням усього можна досягти. Власне, українська вокальна школа у своїй основі має саме белькантову манеру.

– У Вас доволі рідкісний тембр – колоратурне сопрано. Цікаво, а українські композитори багато пишуть для цього голосу?

– Українські композитори, звичайно, пишуть для високих сопрано. Ми з  Наталею Королько маємо повністю концерт із творів саме українських композиторів XX та XXI століть. У 2015 році ми мали речиталь в Академії Ліста у Будапешті, другий відділ присвятили українській музиці. Угорцям, між іншим, дуже сподобалось!

– Ви берете участь у багатьох проектах, таких як Open Opera Ukraine, вистави театру «Парадигмаріум», музичні марафони, фестивалі. А ще була постійна зайнятість у театрі оперети та капелі ім. Ревуцького. Як Ви все це поєднуєте?

– Деякий час я працювала солісткою Чоловічої хорової капели ім. Ревуцького, а також солісткою Театру оперети в Києві. Зараз працюю за запрошеннями у різних проектах. Така форма роботи мені ближча , адже дозволяє на час проекту повністю зануритися в атмосферу постановки й зосередити увагу на хорошому результаті, а отримавши – зосереджуватися на наступному. Також це нові знайомства, нові враження, що спонукають до постійного розвитку.

Але такого графіку  дуже важко дотримуватися, коли працюєш у стаціонарному театрі чи колективі, тому в певний момент я була змушена зробити вибір. Вибір пав на розвиток!

Олена Будько: