Конструктор для уроків, «Убер» для вчителів та альтернативна профспілка

Три ідеї з освітнього хакатону у Львові, які стануть реальністю вже цього року
 |  Марічка Курило   6651  

У Центрі підприємництва УКУ відбувся хакатон з освітніх технологій HackED. Протягом 30-ти годин 14 команд розробляли нові проекти для покращення освіти в Україні. «Львівська Газета» поспілкувалась із найактивнішими учасниками.

Замість профспілки – «Гільдія вчителів»

Учителька іспанської мови зі Львова Ірина Коропецька університет закінчила у 2004 році. За її спиною – 10-річний досвід у бізнесі та 5 років викладання у школі. Попри те, що вчителює жінка відносно недавно, вона вже встигла проявити себе не лише як педагог, а й організатор. Завдяки їй НВК школа-садок «Софія» опинився у першій хвилі проекту «Школа 3.0» (проект змінює взаємодію в українських школах між учнями, батьками, вчителями, директорами, урядовими та неурядовими організаціями, громадою та бізнесовими структурами). Крім того, Ірина  уже 1,5 року при Міністерстві освіти розробляє програми для нової української школи, а також нові програми для ЗНО з іноземних мов.

Коли дізналась про освітній хакатон у Львові, зареєструвалась, хоча, зізнається, не до кінця розуміла, що там відбуватиметься. Об’єднавшись з іншими вчителями, Ірина вирішила втілити революційну ідею – створити альтернативу профспілці.

«У нас, до прикладу, є 90 вчителів, і виходить, що у рік профспілка отримує понад 50 тисяч гривень лише з однієї школи. Сума немаленька, погодьтесь. За ці гроші ми маємо…подарунок до Дня Миколая. І все»

«Майже усі вчителі у нас є членами профспілки. Ми порахували, якщо у нас у школі середня зарплата вчителя 5200 грн, і ми платимо 1% профспілці, це приблизно 50 грн. А це – більше, ніж 600 гривень у рік. У нас, до прикладу, є 90 вчителів, і виходить, що у рік профспілка отримує понад 50 тисяч гривень лише з однієї школи. Сума немаленька, погодьтесь. За ці гроші ми маємо…подарунок до Дня Миколая. І все. Більше нічого нам профспілка не дає. Колись ще були якісь путівки у санаторії, тепер і цього нема», – пояснює пані Ірина.

Зрештою, каже, не зустрічала ще таких людей, які б похвалились тим, що профспілка захистила їх, коли вони цього потребували. За такі внески вчителі можуть отримувати куди більше, – вважає вчителька.

«Об’єднавшись з іншими вчителями, які були на події, ми запропонували створити альтернативу профспілці. Ми назвали її «Гільдія вчителів». Там також були б певні внески, однак у цій спілці мають обов’язково буди професійні юристи, бухгалтери та психологи».

«…приблизно 80% вчителів не знають, як нараховується зарплата»

Пані Ірина пояснює, є випадки, коли вчителі потребують захисту, адже трапляються різні ситуації – і з керівництвом, і у середині колективу, і з батьками школярів і з, власне, самими школярами. Вчитель має знати свої права, свої можливості захисту, що він може і чого він не може.

«Бухгалтери ж потрібні, щоб вчителі реально розуміли, за що вони працюють і на що можуть розраховувати. У кожній школі, як правило, є один-два бухгалтери, а вчителів – близько ста. Тому і виходить, що приблизно 80% вчителів не знають, як нараховується зарплата. У Гільдії вчителів ми б передбачили онлайн-відповідь, яка б пояснювала, як усе рахується», – пояснює пані Ірина.

Також стоїть питання психолога,  адже згідно з концепцією нової української школи, має бути інклюзивна освіта. Та далеко не кожен вчитель вміє працювати з особливими дітьми.

Читайте також: Школа для Нестора. Чи хочуть учителі Львівщини навчати дітей з особливими потребами?

«…коли ми після двох днів хакатону повернулись до школи і показали відео наших виступів колегам, більшість із них зізнались, що саме тема профспілки їм наболіла»

Ідея альтернативної профспілки дещо виходила за рамки хакатону, бо він мав на меті більш прикладне значення – програми, додатки для телефонів, усе, що б практично могло допомогти вчителям у новій українській школі. Тому команда вирішила розвивати більш прикладну ідею – своєрідний «Убер» для вчителів, щоб вони не розгубились у сотнях тренінгів, які потрібні для підвищення кваліфікації у новій українській школі.

«Але від ідеї альтернативної профспілки ми не відмовляємось. Тим більше, що коли ми після двох днів хакатону повернулись до школи і показали відео наших виступів колегам, більшість із них зізнались, що саме тема профспілки їм наболіла. Кажуть, хтось над цим не задумувався до нашого виступу, дехто думав, але боявся озвучити, хтось не знав, як озвучити. Тому ми  обов’язково візьмемось за це», – розповіла Ірина Коропецька.

«Убер» для вчителів або як не розгубитись у морі тренінгів

Колега Ірини Коропецької – вчителька історії Наталія Підлісна у школі викладає уже 15 років. Разом з Іриною вони ідею «Гільдії вчителів» вирішили для хакатону трансформувати в онлайн-платформу, де зберуть усі тренінги, які пропонуються українським вчителям для підвищення кваліфікації.

«За новою програмою ми для атестації маємо відвідати 150 годин тренінгів для свого професійного розвитку. 60 годин з них – це встановлені тренінги при Інституті підвищення кваліфікації, а 90 годин – вільні. Тобто вчитель має сам обирати для себе тренінги. Оскільки на це є попит, зараз з’являється багато онлайн-курсів і ми хочемо допомогти вчителям не розгубитись у них. Хочемо, щоб вчителі витрачали менше часу на пошуки, більше – на саме навчання», – розповідає Наталія Піділсна.

Менш ніж за добу 1500 освітян відповіли, що потребують сайту, де були б зібрані усі курси для підвищення рівня кваліфікації вчителів

Разом з колегами жінка пропонує створити своєрідний «Убер» для вчителів. Каже, як «Убер» не має жодної своєї машини, але мережа працює, так і вони – не маючи своїх власних тренінгів для вчителів, створять платформу, де будуть зібрані усі курси. Зайшовши на наш сайт, вчителі чітко знатимуть, що для них пропонують, і на основі відгуків колег, які пройшли такі курси, вирішуватимуть, які тренінги краще підійдуть для підвищення рівня їхньої кваліфікації. Те, що така платформа освітянам справді потрібна, підтвердило і опитування. Менш ніж за добу 1500 вчителів відповіли, що вони потребують такого сайту.

Окрім скерування на курси, платформа передбачає і портфоліо вчителів. Кожен вчитель реєструватиметься на сайті під реальним іменем, подаватиме своє портфоліо, фотографії, вказуватиме місце роботи та посаду, а також контактні дані, а ще нагороди, блог, друковані праці та Youtube-канал, якщо такі є. Це, кажуть засновники, на майбутнє – як можливість для пошуку роботи.

Читайте також: Львівські винахідники розробили додаток, що визначає знання студентів та… їхню думку про викладача

На хакатоні свою ідею вчителі презентували на сайті-пробнику, вже зараз ведуть перемовини із програмістами, які розроблять сайт Pro bono (для суспільного добра). Створення сайту розпочнеться у найближчі тижні. Автори ідеї кажуть, доступ до платформи буде безкоштовним, і нею зможуть скористатись вчителі з усієї України.

«Your Lesson» – конструктор для підготовки інноваційних уроків

А ось одеська команда Лабораторії Освітніх Змін на базі Impact Hub Odessa придумала на хакатоні платформу, за допомогою якої вчителі зможуть ефективно та швидко готуватись до уроків у новій українській школі. Як працюватиме платформа, пояснює координаторка освітніх програм Лабораторії Освітніх змін – Діана Сулакова:

«Це буде платформа для побудови інноваційних уроків. У конструкторі вчителі можуть розробити урок, відредагувати і викласти у загальний доступ. Усі ці дії будуть модеруватись. На платформі будуть коментарі та рейтинг. Платформа «Your Lesson» міститиме у собі дві речі. Перша – конструктор для підготовки інноваційних уроків. Друга – можливість ділитись своїми напрацюваннями з іншими вчителями».

Лабораторія Освітніх змін активно проводить навчання для вчителів Одещини. Тому тут дуже чітко відчувають запити сучасних педагогів та школярів.

«Зараз як усе відбувається – приходить вчитель і 45 хвилин про щось розповідає дітям, або дає звичайні завдання з підручника. Дітям швидко стає нудно, вони починають спілкуватись між собою. Інформація, яку діти можуть отримувати кожного дня, дає їм значно більше ніж пропонує школа. Водночас, вчителі жаліються на гаджети і кажуть, якщо не забрати у дітей планшети-телефони, вони сидітимуть у них постійно. Але є і чимало аплікацій, які можуть навпаки – допомогти навчальному процесу. Наприклад, платформа Kahoot (сервіс для створення онлайн вікторин, тестів і опитувань). Там можна закріпити тему або перевірити реальні знання учнів. Величезний плюс – результати і вчителі, і учні бачать одразу.  Це ігровий елемент, який додає цікавості навчальному процесу. Однак про неї знають заледве чи 20% вчителів. Тому ми на базі «Your Lesson» вирішили додати аспекти, завдяки яким смартфон може стати помічником для вчителя та учня».

Діана Сулакова каже, щоб скористатись «Your Lesson», педагогові не обов’яково бути просунутим користувачем інтернету та новинок техніки. Маючи лише смартфон, планшет чи ноутбук, вчитель отримує методики, за якими можна побудувати свій урок. І виходить зі сайту з уже готовим конспектом.

«Вчитель заходить на сайт, вводить предмет, який він читає, клас, тему та технічні можливості у класі, і обирає ті методики, які йому цікаво задіяти на уроці. Програма допомагає підібрати контент і складає своєрідний «draft» уроку. Його можна редагувати, доповнювати, або просто роздрукувати чи надіслати собі на е-мейл. Із цим конспектом вчитель йде до класу і проводить урок», – пояснює Діана і додає, поступово на платформі утвориться база вчителів, які за допомогою «Your Lesson» провели уроки. Вони завантажать свої конспекти, ними також можна буде скористатись і відредагувати їх під себе.

Читайте також: Чотири львівські стартапи, які змінять ваше життя на краще

Аналогів платформи «Your Lesson» в Україні, на разі, немає, схожі платформи активно використовують у США, є приклад і у Польщі, але там значно менший функціонал.

Розробники «Your Lesson» перемогли на хакатоні у Львові, відтак уже навесні вони з цим проектом пройдуть акселерацію у Центрі підприємництва УКУ. Тоді ж планують запустити прототип платформи. А вже з нового навчального року хочуть, щоб платформа повноцінно запрацювала для української мови та математики, для усіх класів, і поступово доповнювалась іншими предметами.