У Красному вшанували пам’ять Василя Кука

Сьогодні, 11 січня, у смт Красне Буського району відзначили 105-ту річницю від дня народження генерал-хорунжого, головнокомандувача УПА Василя Кука
     887  

Урочистості розпочалися молитвою та покладанням квітів до могили головнокомандувача, а також Меморіалу бійцям за волю Украни, Небесної Сотні та воїнів АТО. У заходах взяв участь і голова Львівської ОДА Олег Синютка.

«Ті хлопці, які у 40-50-х роках захищали Україну, а серед них і Василь Кук, знали, що їм доведеться покласти життя за волю. Вони свою справу зробили – тепер діло за нами. Українці – сильна могутня нація, яка під проводом таких патріотів, як Василь Кук, здатна побороти усіх своїх ворогів», – зазначив Олег Синютка.

Опісля учасники заходу відвідали експозицію у  краєзнавчому музеї смт Красне.

Довідка. Василь Кук народився 11 січня 1913 року в селі Красне Буського району Львівської області.

Уci діти родини Куків були членами Організації Українських Націоналістів, яка боролася із утисками прав українців з боку польської влади. Двох братів Василя — Іларія та Ілька — стратили поляки. За радянської влади вci члени родини були засуджені до тюремного ув’язнення, все майно батьків було конфісковано.

За революційну діяльність його неодноразово арештовувала польська поліція. У 1934 р. був засуджений польським судом на 2 роки тюрми. У 1936 р. вийшов на волю й очолив Золочівський повітовий провід ОУН.

З початком війни Кук очолював штаб похідних груп ОУН у східних областях України, а також провідну похідну групу, яка прибула 30 червня до Львова й організувала Народні Збори, на яких було проголошено Акт відновлення Української держави.

З 1947 року Кук був заступником Романа Шухевича на всіх його посадах, а після загибелі генерала 5 березня 1950 р. Василя Кука було обрано Головою Проводу ОУН в Україні, Головним Командиром УПА та Головою Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради.

1954 року був заарештований і відсидів у радянських в’язницях і таборах, не дочекавшись суду, 6 років.

Після звільнення Василь Кук проживав у Києві, займався науковою роботою в Центральному державному історичному архіві та Інституті історії Академії наук Української РСР. Після розпаду СРСР видав чимало книг та написав безліч статей про історію та діяльність ОУН-УПА.

Був членом Головної Булави Всеукраїнського Братства ОУН-УПА, головою Наукового відділу Братства ОУН-УПА.

Серце Василя Степановича перестало битися вранці 9 вересня 2007 р. За заповітом останнього Головного Командира УПА було поховано в рідному селі Красне.  А через три роки, 12 вересня, на батьківщині останнього головнокомандувача УПА був урочисто відкрили пам’ятник Василеві Куку.