Кого шукають роботодавці на Львівщині та скільки готові платити фахівцям

У Львівському обласному центрі зайнятості кажуть: зарплати, які пропонують їхнім «підопічним», значно менші, ніж середньостатистичні
 |  Тетяна Дзяма   1288  

Знайти роботу, на перший погляд, зараз не проблема. В Інтернеті дуже багато пропозицій – на будь-який смак та будь-які вміння чи досвід. Хтось знаходить швидше, комусь це вдається пізніше. Однак в Україні є офіційна структура, яка повинна допомагати людям, які опинилися без роботи. Центри зайнятості також намагаються постійно влаштовувати ярмарки вакансій, оприлюднювати актуальну інформацію, влаштовують презентації.

Та, попри все, здебільшого на практиці люди там реєструються лише для того, щоб отримувати допомогу по безробіттю. Натомість, якщо хочуть працювати, продовжують пошуки самостійно. Хоч структура і вчить техніці пошуку роботи, влаштовує семінари та проводить професійне навчання.

«Може, це пов’язано із тим, що чимало працедавців зараз таки беруть на роботу неофіційно. Відповідно, свої вакансії у Центрі зайнятості вони не реєструють», – каже рекрутер Марія Дяків.

У Центрі зайнятості і самі розуміють – ті вакансії, які вони пропонують, не завжди відповідно оплачуються. Тож і попит на них невеликий.

Хто має шанси влаштуватися на роботу через біржу?

«За професіями та спеціальностями зараз є найбільша потреба у швачках, водіях, операторах верстатів, водіях трамваїв», розповіла «Львівській газеті» начальник відділу статистики та прогнозування Львівського обласного центру зайнятості Ольга Федик.

Крім того, роботодавці постійно шукають офіціантів, охоронців, операторів АЗС, продавців і навіть поліцейських.

Потрібні також двірники, кондитери, слюсарі, вантажники, прибиральниці, касири.

Найбільше із переліченого готові платити операторам автоматичних та напівавтоматичних верстатів – 7119 гривень. Тоді як найменше торік оцінювали роботу прибиральників — в середньому у 3325 гривень.

Натомість набагато важче працевлаштуватися тим людям, котрі хочуть працювати у сфері сільського чи лісового господарства, риборозведення та рибальства.  Тут на одне робоче місце на початку цього року претендувало аж 38 людей.

Так само непросто із законодавцями, вищими державними службовцями, керівниками та менеджерами . На одну вакансію – 12 людей.

Легше не працювати

Ольга Федик пояснює – від пропонованих Центром зайнятості вакансій люди іноді відмовляються. І це навіть не поодинокі випадки.

«Розмір заробітної платні у вакансіях, які пропонують роботодавці є вкрай низьким, у тому числі для висококваліфікованих працівників. Оскільки чинне законодавство передбачає підбір роботи за прийнятними ознаками (зокрема за розміром заробітної платні, освітньо-кваліфікаційною ознакою, транспортною доступністю тощо), тому мають місце непоодинокі випадки відмов безробітних від запропонованих вакансій», – каже спеціаліст.

Загалом же середній розмір по пропонованих зарплатах за січень-грудень минулого року становив лише 3915 гривен. Тоді як середньомісячна заробітна плата в області у листопаді становила 6673 гривні.

Враховуючи те, що на біржі найчастіше стоять законодавці, вищі державні службовці, керівники та менеджери (їх є майже 20%), працевлаштувати на таку зарплатню їх складно. Адже для них допомога по безробіттю на початок січня становить більше 7 тисяч гривень.

Якщо простіше – то людині вигідніше стояти на обліку і отримувати гроші, аніж працювати за меншу суму.

Довідка:

Торік послугами Центрів зайнятості Львівщини скористалося більше 91 тисячі осіб. З них офіційно зареєструвалося як безробітні більше 50 тисяч.

Лідирує у кількості таких Львівський міський центр зайнятості – майже 3,5  тисячі людей. Далі іде Самбірський – 871 безробітний – та Старосамбірський район – тут аж 847 людей шукають роботу через біржу.

Натомість найменший такий показник у Моршинському МЦЗ – 106 осіб.

Обласному центру зайнятості вдалося забезпечити роботою 17,3 тис. безробітних, а загалом роботу підшукали для майже 60 тис. людей.

Станом на на січень цього року на біржі праці зареєстровано 14,5 тис. безробітних.