І класика, і парфумерія: завершився міні-марафон «Нова музика Львова»

2 та 3 грудня кияни знайомилися з творчістю знаних та молодих львівських композиторів
   Ростислав Пелех   1242  

У новому форматі музичних зустрічей тривав міні-марафон «Нова музика Львова» для поціновувачів класичної музики. 2 грудня, у Домі освіти і культури «Майстер-клас» на «Ланчі з новою музикою» зібралися різні покоління музикантів, які обговорили ключові питання та стани розвитку музики композиторів нової генерації, шляхи та методи популяризації творчості на широкий загал.

З власного досвіду представники різних поколінь говорили на теми маркетингу та PR-стратегій популяризації класичної музики. Зачепили й тему авторського права, а саме виконання авторських творів іншими композиторами. Музична спадщина композиторів, зокрема їхні партитури, мали б зберігатися у вільному доступі в мережі інтернет і музичних установах (академіях, мистецьких школах, консерваторіях тощо) – так висловлювались учасники дискусії. Реальність є іншою – щоб виконати твір іншого композитора, музикант купує право або просить дозволу на безкоштовне виконання твору.

«Стратегія розвитку класичної музики має мати рекламну політику» – запевнив композитор нової генерації Богдан Сегін.

Проблема виконання твору є гострою. Твори, які є переписом, не є легітимними. Для виконання необхідно отримати ліцензійні твори, внесені до реєстру творів з авторським правом. Довкола цієї теми розгорнулася дискусія та думки розбіглися.

Ланч у неформальній атмосфері переріс у справжній творчий концерт-портрет львівських композиторів. Концертна програма тривала впродовж трьох годин та тішила різноманіттям жанру: львівська фортепіанна школа, українська монодія і безліч цікавих сюрпризів почула вибаглива київська публіка. Серед відвідувачів заходу ми зустріли відомого композитора, диригента та вихідця зі Львова – Івана Піднебесного, який ось уже декілька років мешкає у Києві та творить авторську музику для одного із найбільших медіа-холдингів України.

– Іване, як сьогодні популяризувати класичну музику на широкий загал?

– На мій погляд, є безліч варіантів. З одного боку – композитор підписує контракт з видавництвом чи з промоутерською агенцією, яка рекламує за певний відсоток виконання творів митця. Другий варіант – самостійно займається власною промоцією. Також додам, що в Україні брак агенцій, які б займалися виключно класичною музикою, шукали концертні майданчики, студії звукозапису.

– З досвіду роботи за кордоном, яке ставлення там до класичної музики, чи обізнані мешканці із творчістю сучасних композиторів?

– Зазвичай, по-різному. Щодо академічного композитора, це одна специфіка роботи. Люди чи музичні менеджери бачать потенціал композитора та запрошують на концертний майданчик: це один бік медалі. Щодо музики до кіно чи телевізійної – це індустрія, де є чітке завдання та високо оцінюється робота у команді.

– Які враження та емоції від марафону «Нова музика Львова»? Чи є цей проект промоцією для молодих композиторів і не тільки?

– Проект промоційний та перспективний. Це хороша реклама для Львова, де чимало подій, які не переглянеш дистанційно. Проект є вдалим та помандрує далі.

Родзинкою міні-марафону стали спілкування відвідувачів з композиторами тет-а-тет опісля завершення заходу. Напрочуд тепло публіка сприйняла творчість композиторів, досі мало відомих у столиці. Їх представили солісти Львівської обласної філармонії. Прозвучали твори С. Людкевича, Н. Нижанківського, М. Колесси, В. Флиса та інших. Не оминув подію і знаний композитор Юрій Ланюк, який подарував відвідувачам концерту твір «Соната Чекання», написаний для віолончелі, фортепіано і чотирьох мелодичних голосів. Останнім виступом була українська монодія чоловічого ансамблю «Kalophonia» під керівництвом Тараса Грудового.

3 грудня «Нова музика Львова» продовжилася шестигодинним музично-перформативним марафоном. На зустрічі з вибагливою назвою «Парфумерний гардероб» кваліфіковані парфумери під музику представили українські аромати середини ХХ століття. За словами учасників заходу, всі парфуми поєднані групами, тобто несуть один компонент. Характерні ознаки українських майстрів: поєднання непоєднуваних компонентів; поєднання квітів чи прянощів з водними нотами.

«Парфумерія потребує вторинного ринку» – переконані парфумери Владислав Зварич та Богдан Зубченко. Як правило, вторинний ринок оцінює плафон, а не вміст. Щоб парфумерію визнали мистецтвом, українські майстри експериментують у взаємодії парфумерії з різними видами мистецтва. Як наприклад, це було на фестивалі «Контрастів» у Львові, коли аромат поєднався з музикою бароко.

Перформанс електронної музики #liveelectronic у поєднанні з парфумерними нотками вдало підсилив відчуття та характер творів.

Цьогорічний марафон став святом справжньої галицької класичної музики. Різноманіття цьогорічного свята приємно потішило поціновувачів величного та вічного – класичної музики.