Чотири львівські стартапи, які змінять ваше життя на краще

Від датчиків для сміття до «ліків» від інтернет-залежності
 |  Марічка Курило   2028  

Startup School University Edition презентувала у Центрі Шептицького найкращі студентські стартапи. Розповідаємо про найперспективніші з них, які запрацюють вже з нового року

Clean City. Порожні баки – чисте місто

Мабуть, найбільш практичний і найбільш прив’язаний до потреб Львова – проект Clean City. Розробка, яку пропонують чотири львівські студенти на чолі з Романом Вітом та Миколою Мацяхом, обіцяє допомагати компаніям-превізникам швидше забирати сміття із сміттєвих майданчиків, при цьому, економити паливо та зменшувати зношення дорожнього полотна.

Тепер усе по порядку. У Львові є затверджений план, за яким перевізники повинні приїжджати на сміттєві майданчики і звільняти їх від сміття, однак план цей не завжди ефективний, адже у різних частинах міста сміттєві майданчики заповнюються по-різному, і заповненість сміттям 100% точно передбачити не можна. Відтак, буває, машини приїжджають забирати сміття туди, де сміттєві баки ще не заповнені, тоді як в іншій частині міста сміття сиплеться через верх, бо нема кому його вчасно вивезти. «Катаючись» між майданчиками, перевізники даремно витрачають пальне, забруднюють повітря, ба, навіть впливають на те, що дорожнє полотно і техніка зношуються куди швидше.

Фото: Український інтерес / Антон Владиславський

То яку «сміттєву панацею» пропонують розробники Clean City? Хлопці розробили сервіс, який допоможе оптимізувати маршрути для перевізників сміття за допомогою електронних датчиків. Суть у тому, що у кожному зі сміттєвих баків міста розташують спеціальний датчик. Датчики налаштовані таким чином, що надсилають дані про ступінь наповненості баків на сервери Clean City. Проаналізувавши дані, розробники надішлють перевізникам оптимізовані маршрути.

Додаток Clean City передбачає спеціальну карту, на якій відзначені усі сміттєві баки Львова. Як тільки сміттєвий бак заповнюється на 80%, датчик надішле дані про це на сервери. Відтак, переконують стартапери, перевізникам відпадає потреба їздити і щоразу превіряти кожен бак в місті на заповненість.

Clean City додаток-новинка для Львова та України, втім, як показує практика, у світі схожі програми працюють вже давно, і, до слова, успішно. Львівські розробники знайшли дані, що такі додатки дозволяють економити до 35% коштів з міських бюджетів на рік.

На сьогодні, у Львові є 1219 сміттєвих майданчиків. На кожному з цих майданчиків розташовується від 3 до 5 сміттєвих баків. Тобто, у місті їх приблизно 5 тисяч. Вартість одного датчика (зі встановленням та батарейками, від яких він живиться) – 4 євро, підрахували в команді Clean City. Щоб забезпечити датчиками усі сміттєві майданчики треба 19,5 тисяч євро. Щоб забезпечити обслуговування усіх сміттєвих баків міста треба ще 5 тисяч євро щомісяця (1 євро на один сміттєвий бак). Сума немаленька, як для студентського проекут, втім, виправдана, як для його масштабів,-впевнені розробники. Вкладені перевізниками кошти, прогнозують в Clean City, повернуться вже за рік, тут підрахували, що лише на одному маршруті перевізник завдяки датчикам економить до 400 гривень.

Фото: Поводження з відходами

Clean City вже почали експериментально працювати з однією із компаній-перевізників сміття, яка опікується 161 сміттєвим майданчиком у Львові. Ведуть активні перемовини і з міською радою, тож, кажуть, цілком можливо, що додаток повноцінно запрацює у Львові вже у 2018 році.

Читайте також: Без сортування і заводів. Львівська дев’ятикласниця придумала, як вирішити проблему Грибовицького сміттєзвалища

Finger Up. Автостоп «під наглядом»

Ще один львівський стартап, який, втім, планує стати всеукраїнським – Finger up, чи як його називають самі засновники,- «Перша в Україні автостоп-агенція». Засновники Finger Up всерйоз задумуються над тим, щоб стати «авантюрною» альтернативою туроператорам.

Як розповідає один із керманичів агенції, Тарас Хлопецький, йому часто траплялись люди, не задоволені послугами, які надавали їм тур-фірми. Мандрівники скаржились, що туроператори виділяють їм мало вільного часу, надто швидко і поверхнево проводять екскурсії і не дають можливості належно пізнати місця, куди туристи їдуть. Тому, каже хлопець, після кількох невдалих спроб, люди починають відмовлятись від послуг тур-фірм, шукають собі компанію для самостійних подорожей, або й взагалі відмовляються від подорожей через відсутність компанії, незнання мови або страх.

Бувалий автостопер вирішив заснувати автостоп-агенцію. Усе, каже, майже, як у тур-фірмі, але екстремальніше, видовищніше і дешевше:

«Ми будуємо вам маршрут, шукаємо житло і підбираємо компанію для подорожі. Підбираємо автостопера, який вам підходить по духу і з яким вам буде цікаво подорожувати. Щодо цін, якщо середня вартість подорожі до Парижу на 5 днів – 175 євро, то з нами подорож до Парижу на 12 днів – 150 євро. Причому, якщо ви їдете з туроператором, ви їдете за програмою, яку не можна корегувати. А ми пропонуємо індивідуальний маршрут, який прокладаємо разом з вами, більше емоцій, більше живих місць. Зі загальної суми, яку ви платите – відсоток отримує автостопер, який вас супроводжуватиме, а також ми – за організацію».

У команді Finger Up уже 8 автостоперів, цю базу будуть розширювати, тому запрошують долучатись усіх охочих. З лютого агенція запускає сайт, тимчасом у Facebook уже є їхня сторінка, яка дозволяє замовити собі подорож.

Люди, які звикли подорожувати з комфортом і чітким графіком навряд чи оцінять такий стартап. Втім, авантюристам, які «полюють» на враження і хочуть побачити альтернативу традиційним туристичним стежкам, але ще не готові «стопити» самостійно, варто приглянутись до послуг Finger Up.

Pan Kotsyk. Замість тренінгів – вистава

Якщо Finger Up пропонують альтернативу тур-агенціям, то Pan Kotsyk – та альтернатива, яку оцінять українські компанії, на яких всюдисущі тренери зі своїми семінарами та лекціями враження вже не справляють. В основну ініціативи з доволі незвичною назвою лягла львівська театральна імпровізаційна група. Вона працює у театральному жанрі, який зародився у США у 1950-их роках і відносно недавно прийшов до України. На запитання, чому саме Пан Коцик, актори кажуть, тому що назва цілком відповідає тому, що вони роблять – щось абсурдне, але, водночас, дуже ефективне.

Виступ акторів Pan Kotsyk, фото зі соцмереж

Pan Kotsyk – це команда львівських акторів, які пропонують навчати працівників компаній лідерству, креативності та командній роботі за допомогою імпровізованих вистав. Вистава ставитиметься таким чином, що кожен працівник буде у ній задіяний, відтак, навряд чи комусь вдасться  «просто відсидіти» такий тренінг. У доробку команди Pan Kotsyk близько 100 ігор, які дозволяють відпрацювати будь-які когнітивні навички, пріоритетні для компанії та її працівників. Підхід, який пропонує команда звучить доволі незвично для наших реалій, однак, Pan Kotsyk запевняє, у США та Європі цей формат працює. За допомогою нього, кажуть, своїх працівників навчають навіть такі гіганти як Google та Facebook.

Виступ Pan Kotsyk, фото зі соцмереж

Початковий майстер-клас, який пропонує Pan Kotsyk триває до трьох годин, ведуть його двоє акторів. Максимальна кількість учасників – 30. Якщо за двогодинну лекцію запрошеного тренера у Львові компанії, в середньому, платять 80 доларів. То за три години з акторами Pan Kotsyk доведеться викласти близько 100 доларів. Цікаво, що за кілька занять працівники компанії можуть вивчити принципи ігор, щоб у перспективі проводити їх самостійно, а отже – безкоштовно для власників компаній.

Pan Kotsyk не є зовсім новим стартапом для Львова, акторський гурт працює у місті уже кілька років. У їхньому послужному списку понад 150 годин проведених майстер-класів для таких замовників, як Українська академія лідерства, Львівський національний університет імені Івана Франка та Український Католицький Університет. Тепер актори вирішили перевести свою працю у комерційну зону.

Life Checker. Реальні цінності у віртуальне життя

І останній у списку, але не останній за ідейністю – львівський стартап Life Checker. Засновники стартапу пропонують зробити сидіння у соцмережах максимально усвідомленим та корисним. Причому, доволі провокативними методами.

Але про це трохи далі. Розпочнемо із цифр. За найсвіжішими дослідженнями, щодня середньостатистична людина витрачає дві години свого життя на сидіння у соцмережах.

Ілюстративне фото з інтернету

Якщо перевести цю цифру на середню тривалість життя, отримаємо, що протягом життя людина витрачає орієнтовно 5 років на сидіння у соцмережах. І ще 8 років –  на перегляд відео на YouTube.  Не дуже цікавий спосіб провести 13 років, правда? Про це задумались й ідейні натхненники Life Checker. Вони з’ясували, що у всьому світі від 100 до 500 тисяч людей у віці до 29 років турбує питання, як позбутись залежності від соцмереж і зробити своє життя у віртуальному світі більш усвідомленим.  Команда Life Checker придумала радикальний метод:

«Ми хочемо зробити так, щоб людина могла «купляти» собі соціальні мережі. Ви реєструєтесь у нашій аплікації (це безкоштовно). Вона блокує вам доступ до Facebook та інших соцмереж. Щоб зайти у соцмережі, ви маєте «заробляти» собі хвилинки, виконуючи певні завдання. І коли ви будете «заробляти» сидіння у соцмережах, ви швидше подивитесь відео TED Talks, а не відео про котиків, цього нам і треба. Ми вбудуємо у додаток різні завдання, вирішення яких допоможе зробити життя людини кращим. Розділимо їх за інтересами, наприклад спорт, вивчення мов або література».

Ілюстративне фото з інтернету

Додаток можна підлаштувати відповідно до корпоративних потреб компаній, крім того, він здатен «співпрацювати» із батьками, які зможуть ставити через нього завдання та ліміти своїм дітям. Для тих, хто особливо гостро відчуває потребу «порвати» із неусвідомленим сидінням у мережах Life Checker пропонує «Hard-режим», який повністю блокує користувачеві доступ до усіх соцмереж, і може відновити його лише за реальні гроші. Так, кажуть розробники, той, хто встановив додаток, зайвий раз подумає, чи варто сидіти у соцмережах, і для чого саме.

Після Нового року, у січні команда, яка працює над розробкою додатка, планує влаштувати у Львові соціальну акцію, щоб привернути увагу громадськості до проблеми неосмисленого сидіння у соцмережах. Демо-версія аплікації для платформи Android з’явиться у квітні 2018 року.

А всім, хто дочитав до цього моменту і з іронією думає: «Хто ж добровільно обмежуватиме себе у доступі до соцмереж, а потім ще й платитиме за це?» розробники радять згадати про гру Crash of cars, спочатку ж мало хто вірив, що знайдуться люди, які платитимуть іншим за те, щоб вони за них грали у гру. Але ж знайшлись. Зрештою, Life Checker – не гра, чи не зовсім гра, це стартап, який шукає вирішення доволі поширеної проблеми ХХІ століття – комп’ютерної залежності. Явище ще, можливо, не так гостро проявляється в Україні, яка, до слова, не так вже й давно комп’ютеризувалась, але це не означає, що проблеми нема. І як показує історія, діяти на випередження все ж краще, ніж ліквідовувати наслідки.

Читайте також: У Львові розробили додаток, який визначає рівень знань студентів та їхню думку про викладача.