Іван Остапович: На будинок органної музики у Львові чекає багато змін

Новий директор Львівського будинку органної музики про заплановані реформи
   Святослав Драбчук   4565  

Він пише музику і диригує в оркестрі та  не з чуток знає, як це задати темп улюбленій справі. Однак каже, що ще має куди рости – і як композитор, і як диригент. Нещодавно, з легкого поштовху друзів, він взявся за справу, яка потребує витримки, терпіння та неабиякого організаторського хисту, очолив Львівський будинок органної музики.

Перший музикант

У мене в родині не було музикантів, жодного, і музикою я почав займатися аж в 12 років. Це такий вік, коли вже пізно починати освоювати якийсь музичний  інструмент, але я дуже хотів навчитися грати на фортепіано. Тому пішов в музичну школу і, на диво, дуже швидко робив там успіхи, принаймні так тоді говорили мої викладачі. Після закінчення місцевої музичної школи у Чернівцях (Іван родом з Чернівців – авт..), я переїхав у спеціалізовану музичну школу до Львова. У цій  школі, я вирішив освоювати не фортепіано, а духовий інструмент під назвою фагот, і закінчував її, як фаготист і також, як музичний теоретик.

Від композитора до диригента    

Львівську консерваторію я закінчував як композитор, але вже тоді знав, що хочу не лише писати музику, а й диригувати. Я робив вже це раніше і в моєму львівському дипломі є запис «спеціаліст диригент оркестру». Але мені чогось не вистачало і я це знайшов для себе в Києві. Там в мене був чудовий професор, в якого я провчився практично ще п’ять років, одночасно вже працюючи диригентом в івано-франківській філармонії і в заснованому мною ж оркестрі у Львові. Диригент – це така професія, в принципі, що чим пізніше ти почнеш, тим краще, але починати треба раніше.

Однодумці  

Зараз я працюю з командою однодумців, з якими ми стараємося віддаватися справі, яку робимо, наповну. Наша команда декілька разів організовувала події в Органному залі і, коли ти робиш якісь заходи, бачиш, як структура працює. І  тут з’ясувалось, що оголосили конкурс на директора установи, і ми вирішили – а чому б і ні. Є такий зал, по величині фактично третій концертний зал у Львові, після Оперного театру і філармонії. Великий орган, один з найбільших в Україні, який будувався спеціально для цього залу. Можливо, це якесь месіанство, але Органний зал потребує певного розширення меж свого потенціалу. А потенціал, насправді, безмежний.

Інколи ти собі починаєш думати, а насправді – нащо воно мені? Ніби все є, навіщо тобі ця комунальна структура? Тим більше, що мені не  60, не 70 і в мене ще все попереду, я сподіваюсь (сміється – ред.).

Старожили

Ми вже провели загальні збори працівників Органного залу і дуже мило побесідували з усім персоналом. Я хочу зберегти те, що було, бо якщо є хороші речі, то не треба їх знищувати. Якщо є хороші речі, то потрібно дати їм більше простору для реалізації. Деякі люди працюють в органному залі практично з перших днів його заснування, деякі люди працюють вже понад десятиліття і вони мають свою логіку роботи. Я скажу чесно, що не хочу бути таки директором, який прийде і одразу почне наводити «свої порядки», перш за все має працювати установа.

Зміни 

На Органний зал чекає багато змін.. Про всі розповідати не буду, але скажу про ті, які можна буде зауважити вже на початках. Перш за все – це чіткий візуальний стиль, значне  розширення  репертуарної політики, зміна квиткової політики, коли одна структура продаватиме квитки на події, які відбуватимуться в Органному залі. Ці речі ми вже впроваджуємо і вони от-от будуть задіяні. Плюс, побутові виклики, серед яких і ремонт  всередині, і ремонт фасаду. У подальшій перспективі ми мусимо щось робити з системою опалення, так само ремонт потрібен і нашому органу, а це справа не одного місяця. Зараз орган в хорошому стані, він працює, але потребує певного ремонту і цей ремонт доволі таки коштовний.

Фінансування 

Є дуже багато різноманітних програм і грантів. Тим паче, що ми подаватимемося на ці програми від установи, яка має унікальний інструмент – орган. Також в комунальній установі, а ми такою є, заробітну плату і комунальні послуги  покриває держава. Але є певний ресурс, який акумулюється з наших надходжень, це чи квитки, чи замовлення на екскурсійні групи, чи якісь можливо орендні речі – з цих коштів ми можемо, наприклад, зробити ремонт в нашому холі. Проте на цьому етапі я не хочу жалітися, що ми бідні і в нас нічого немає, насправді, в нас є певний ресурс, який потрібно використати за призначенням.

Довідка:

Іван Остапович – дириґент, композитор. Засновник камерного оркестру Collegium Musicum. Арт-директор «Бах Маратону 2015» та «Lviv Hindemith Fest 2015». Автор та ініціатор проекту-платформи «Collegium Musicum Lviv» в рамкам якого у Львові з 2012 р. відбуваються концерти та читання за участю молодих талановитих українських виконавців.  З листопада 2017 директор будинку органної музики у Львові.