Польща і Україна – складний шлях до порозуміння

Сьогодні, 17 вересня, у Кракові відбувається засідання Консультаційного комітету президентів Польщі й України
 |  Мирослава Іваник   1284  

Офіційно темами зустрічі є двосторонні питання та підготовка до Саміту Східного партнерства. Однак, очевидно, що на ній піднімуть також і питання складнощів у стосунках обох країн. А їх назбиралось чимало.

Останні два тижні стосунки обох країн нагадують нездоровий безперервний обмін публічними заявами. Складається враження, що про тему не висловився хіба лінивий політик.  Дійшли дискусії і до найвищого рівня – кілька заяв прозвучало від президента Польщі Анджея Дуди. І ці заяви були не лише про необхідність примирення, але і про чіткі кроки, які Польща очікує від України, які мало не межували із втручанням у внутрішні справи держави. Так, Анджей Дуда заявив, що очікує від України звільнення чиновників, які мають антипольські настрої. Відповідь України була чітка – таких чиновників немає.

Ключове питання, яке стало каменем спотикання у стосунках політиків та чиновників, історичне. Уже більше півроку обидві країни не можуть порозумітись у темі легалізації українських пам’ятників на території Польщі і польських на території України.  Більшість з них були встановлені ще у 1990-х роках без низки погоджень, з ініціативи здебільшого громадських діячів чи організацій. За інформацією Українського інституту національної пам’яті, у Польщі їх приблизно 20-30. Натомість на території України неузаконених пам’ятників та меморіалів загиблим полякам є більш як сотня, говорить заступниця голови Українського інституту нацпам’яті Аліна Шпак.

Дискусії, що робити з меморіалами, тривали не один рік. Але загострилась ситуація цього року.  26 квітня на цвинтарі у селі Грушовичі польські радикали за підтримки місцевої влади знищили пам’ятник воякам УПА. Основне пояснення: він був встановлений без дозволів. Це не перший знищений український пам’ятник на території Польщі за останні роки. Врешті як і на території України були випадки плюндрування польських меморіалів. Однак, якщо в Україні місцева влада і активісти максимально швидко відновлювали понищені меморіали, польська влада навіть не завжди публічно засуджували такі дії. І апогеєм стало знищення пам’ятника у Грушовичах, яке підтримала польська влада. В контексті минулорічних рішень сейму це не дивно, адже тепер у Польщі вояки УПА – злочинці, які відповідальні за вбивства мирного населення на Волині. Тоді як для українців вони – герої та борці за незалежність.

Власне Грушовичі стали своєрідним рубежем у дискусії про існуючі та майбутні пам’ятники і меморіали на території Польщі й України. Після цього, навесні 2017 року, українська сторона, а це Український інститут національної пам’яті (УІНП) та Державна комісія у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, тимчасово призупинили будь-які пошукові роботи поляків на території України та встановлення ними нових меморіалів. При цьому українська сторона закликає до переговорів і вирішення долі вже існуючих місць пам’яті. Пропозиція українського інституту – легалізувати усі пам’ятки на території обох країн, які були зведені досі. Однак на неї не погоджуються поляки, які хочуть розглядати окремо кожен меморіал.

Розмови про вихід з непростої ситуації були на різних рівнях, зокрема і міністерських. Однак консенсусу досягти не вдалось. Останній місяць лише посилив та ще більше політизував розбіжності, які виникли з історичного ґрунту. Як результат – Польща оголосила про створення «чорного списку» нев’їзних українців, які блокують дослідження польських науковців та пошуковиків на території України, щоправда, наразі не назвавши, хто до нього увійде.

Тепер, очевидно, спроба знайти відповіді за президентським консультаційним комітетом. Очевидно, від нинішньої зустрічі залежатиме візит польського президента Анджея Дуди до Києва. Попередньо він був запланований на кінець цього року. Однак на календарі середина листопада, а офіційно дати візиту наразі не назвали.