Продовження пригод «Електроніка»: як під виглядом електронних торгів в Україні впроваджують монополію на продаж лісу

Інтернет-торги мали би прозоро та відкрито продавати державну деревину, натомість ще більше тінізували процес
 |  Єлизавета Чип   3012  

Нещодавно «Львівська газета» опублікувала розслідування про «запуск» електронних аукціонів у лісовій галузі. Інтернет-торги мали би прозоро та відкрито продавати державну деревину, натомість ще більше тінізували процес, який фактично опинився під крилом приватної компанії. Установам, дотичним до нововведення, ми відправили низку запитів. Відповіді, на жаль, лише підтверджують найгірші підозри.

Єдина можливість для деревообробників легально купити в Україні сировину – купити її на аукціоні. Усю заготовлену деревину лісгоспи виставляють на торги, які проводять товарні біржі в обласних центрах – це вимога єдиного державного документу, що регулює організацію та проведення лісових аукціонів.

Дивіться також Ліс з «молотка»: львівські біржі (відео)

Цього року оператором торгів у більшості ресурсних областей стала Аграрна біржа. Вона, як і Держлісагентство, підпорядковується Кабінету Міністрів через Міністра агрополітики (до слова, Тараса Кутовий у квітні минулого року написав заяву про відставку але Верховна Рада досі її не погодила, тобто Міністр наче є, але на роботу він не ходить і свої обов’язки не виконує).

Операція «проникнення»

Держлісагентству підпорядковуються усі державні лісгоспи, проте втручатися у їхню товарно-грошову діяльність забороняє Господарський кодекс. «Вирішення питання щодо обрання товарної біржі для здійснення реалізації лісоматеріалів належить виключно до повноважень постійних лісокористувачів», – запевняє Держлісагентство і повідомляє, що перший аукціон з продажу необробленої деревини в електронній формі провели лісгоспи Луганської області у лютому цього року.

У запрошенні Аграрної біржі на цей захід немає ані натяку на електронний формат, зазначена навіть адреса проведення. Невже деревообробники прийшли на торги «з руки», а їм урочисто роздали Wi-Fi і запросили до інтернету? Як насправді проходив аукціон – загадка.

(зображення клікабельне)

Проте того ж дня Аграрна біржа звітувала: «Лісокористувачі Луганської області на найвищому рівні оцінили результати роботи Електронної торгової системи. З огляду на необхідність розбудови прозорого ринку, рекомендовано Аграрній біржі вийти з пропозицією до Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державного агентства лісових ресурсів України щодо впровадження проведення щоквартальних аукціонів з продажу необробленої деревини по всім регіонам України на базі електронного майданчику Аграрної біржі».

Сказано – зроблено. За тиждень після луганського аукціону на Аграрній біржі торгували лісгоспи Київщини, а ще за декілька місяців – уже 9 областей! Тож, логічно припустити, що Мінагро разом із Держлісагентством не лише підтримали пропозицію Аграрної біржі, а й, попри заборону, активно сприяли її втіленню.

Фактично Аграрна біржа стала монополістом у продажі деревини, адже зайняла 37,5% цього ринку, а новою послугою – електронними торгами – відсіяла усіх конкурентів.

9 (області, які торгують через Аграрну біржу) *100 : 24 (обласні управління в системі Держлісагентства) = 37,5%

Проте Антимонопольний комітет України, який має виявляти, захищати, запобігати та припиняти порушення Закону «Про захист економічної конкуренції», чомусь мовчить. А поки він мовчить, справа електронних торгів рухається.

 Робота «під прикриттям»

Під виглядом модернізації фактичний контроль над процесом продажу деревини отримала приватна компанія «Українські торгові електронні системи» (УТЕС).

Компанія розробила програмне забезпечення для електронних торгів та надає ліцензії на її використання. Автор програми (він же засновник УТЕСу) Данііл Маландій за дивним збігом обставин володіє ще й Сумською ресурсною біржею, яка спеціалізується… (оце так несподіванка!) на проведенні аукціонних торгів з продажу необробленої деревини.

Деревообробники нарікають на УТЕС та Аграрну біржу, мовляв, вони несанкціоновано втручаються у систему, підтасовують результати під «правильних» учасників та «залазять підприємцям у кишеню», завищуючи кінцеву вартість лотів. Низка підприємців у судовому порядку намагається скасувати результати торгів та визнати їх недійсними. Аграрна біржа на своєму сайті звітує про перемоги у таких справах, але озвучити нам кількість та назви позивачів відмовилася.

Попри це, ЛГ вдалося отримати позовну заяву одного з деревообробних підприємств. На аукціоні ІІІ кварталу Аграрна біржа завищила вартість 167 лотів, які придбало це підприємство! Різниця між ціною, зафіксованою підприємством під час торгів, і зазначеною біржею в аукціонних свідоцтвах, перевищує 5,5 мільйона гривень! І це лише одне підприємство, про кількість нулів у масштабі усіх ймовірних зловживань доводиться тільки здогадуватися.

(зображення клікабельні)

Аграрна біржа у відповідь на претензію пояснила підприємству, що нібито «під час проведення електронних торгів покупці мають право пропонувати свою цінову пропозицію за один кубічний метр», а не за лот, який може містити до сотні кубометрів деревини. Здається, в біржі свої закони, адже пункт 2.19 Положення про організацію та проведення торгів чітко каже, що аукціонний крок змінює вартість усього лота, а не кубометра деревини у ньому. «Обраховувати» покупців вигідно, наприклад, тому, що це збільшує комісійні, які напряму залежать від виторгу. Плюс, спираючись на штучно підвищену вартість, можна заявляти про успіхи у торгівлі деревиною та ефективність електронного майданчика.

До слова, паралельно з УТЕСом програмне забезпечення для інтернет-торгів  розробляло Державне підприємство «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» (ЛІАЦ), яке входить до структури Держлісагентства. Пробні версії програми ЛІАЦ презентував у 2016 році, навіть провів навчав для деревообробників з користування ними: «ДП «ЛІАЦ» за власною ініціативою, знаючи проблемні питання, які виникають в ході проведення аукціонів, приймає активну участь в розробці програмних продуктів для проведення електронних торгів з продажу необробленої деревини (…), – каже ЛІАЦ у відповіді на запит. – На даний час жодних програмних забезпечень з продажу необробленої деревини, що розробляються ДП «ЛІАЦ» та веб-сайт підприємства (e-forest.net.ua, – ЛГ) не забраковано, і надалі ведеться робота в даному напрямку».

Проте Держлісагентство запевняє, що «на сьогодні у державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» (…) відсутнє програмне забезпечення для проведення аукціонів».

Або ЛІАЦ дійсно напрочуд самостійний і діє без відома Держлісагенства, або Агенство таким чином уникає відповіді на питання: чому, маючи державне програмне забезпечення, електронні торги проводять на приватному?

(зображення клікабельне)

Подвійний агент

Питання викликає не лише організація та проведення електронних торгів, а й те, що Аграрна біржа змушувала деревообробників укладати так званий «договір приєднання» з приватним УТЕСом. Якщо учасник торгів сплачував біржі лише 0,15% комісії від вартості кожного виграного лота, то за «договором приєднання» зобов’язувався віддавати додаткові 0,35% УТЕСу. Тільки за III – IV квартали цього року УТЕС отримав 3,5 млн грн комісійних, тоді як Аграрна біржа усього 1,5 млн.

Підприємець платив УТЕСу за дозвіл користуватися програмою електронних торгів (яка, до слова, ніким не сертифікована, незрозуміло як працює і як захищена). Хоча фактично програмне забезпечення – це послуга з організації та проведення аукціону, яку, за законом, біржа має надавати без посередників та стягнення додаткових платежів. Понад те, в державному переліку документів, які має подати підприємство для участі у торгах, немає ніяких «договорів приєднання» із третьою стороною і тим паче такі договори не є умовою допуску до аукціону, але завдяки монопольному становищу та всупереч закону біржа вимагала укладати договір з УТЕСом і платити йому «данину». По-суті, це рекет.

Деревообробники розказують, що після публікації розслідування Як під виглядом електронних торгів в Україні впроваджують монополію на продаж лісу Аграрна біржа припинила терор й усі 0,5% винагороди забиратиме собі, тобто державі. Про це йдеться і в повідомленні про проведення аукціонів з продажу деревини заготівлі І кварталу 2018 року.

(зображення клікабельне)

Проте в типовому договорі Аграрної біржі поки що фігурують все ті ж 0,15%, у регламенті також без змін: «Учасники, які мають намір брати участь у електронному аукціоні, зобов’язані (…) укласти договір про надання доступу до електронної торгової системи».

Оперативна гра

На якій підставі Аграрна біржа змушувала деревообробників укладати угоди з УТЕСом, хто визначав розмір винагороди, чому для електронних торгів обране програмне забезпечення саме цієї компанії – на ці та інші запитання ЛГ Аграрна біржа відмовилася відповідати. Відмову мотивувала тим, що, по-перше «запит не містить підпису та дати, а отже Вами не дотримано вимог до запиту на інформацію». Втім підпис та дата – не обов’язкова умова для електронного формату (дивно, що установа, яка впроваджує електронні технології про це не знає). По-друге, повідомила Аграрна біржа, за Законом «Про доступ до публічної інформації» вона «не є розпорядником публічної інформації, а запитувана Вами інформація не відноситься до категорії «публічної». Одначе і тут без еківоки не обійшлося, адже з часткою 37,5% на ринку продажу деревини Аграрну біржу можна сміливо назвати монополістом, а згідно того ж Закону, яким оперує біржа, розпорядником інформації є «суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, – стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них».

(зображення клікабельні)

Якщо Аграрна біржа не захотіла відповідати, то Міністерство агрополітики не змогло. Хоча Мінагро має формувати та впроваджувати галузеву політику, про правила гри, які існують на електронному ринку деревини або принаймні наміри їх створити, воно не знає, тож «перевело стрілки» на Держлісагентство.

(зображення клікабельне)

Позиція Держлісагенства щодо ситуації з електронними торгами «страусина» і коротко звучить так: дозволено усе, що чинне законодавство не забороняє, не визначає та не нормує.

(зображення клікабельні)

Якщо у випадку впровадження «ProZorro» спочатку був Закон «Про здійснення державних закупівель», тобто правила гри, а вже потім розробка та старт системи публічних електронних закупівель, то з електронними торгами лісом послідовність інакша. Лише в травні цього року Держлісагентство взялося за розробку технічного завдання для програмного забезпечення та за напрацювання механізму впровадження електронних торгів. Тобто за «розробку» і «напрацювання» взялося тоді, коли Аграрна біржа вже розробила, напрацювала, впровадила та проводить.

Читайте також Реформація, деградація чи профанація? Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

Наразі про створення державних правил гри для електронних аукціонів мова не йде. Цим і користується «нечисть». Вона з’являється через дірки, а точніше портали в законодавстві лісової галузі, і робить свою темну справу. Здається, не без сприяння профільних міністерств та відомств, адже часто невтручання та ігнорування проблеми – це вже неабияка допомога.