Вибори до ОТГ: три основні висновки

Минулої неділі відбулись вибори депутатів місцевих рад і місцевих голів в 201 новоутвореній об’єднаній територіальній громаді
 |  Віктор Біщук   2635  

Відповідно до списків виборців, участь у цих виборах мали право брати 1 млн 330 тисяч осіб. За даними «Опори», явка становила 48,2%.  Після місцевих виборів 2015 року це – наймасштабніші вибори в Україні. На Львівщині, зокрема, вибори відбулись у восьми громадах: Великомостівській міській, Волицькій сільській, Воютицькій сільській, Підберезцівській сільській, Рудківській міській, Славській селищній, Солонківській сільській та Щирецькій селищній.

Хоча, офіційних результатів ще немає, попередні результати дають можливість окреслили перші чітко виражені тенденції.

«Політики» програють «господарникам»

Незважаючи на переможні реляції обох лідерів перегонів – Блоку Петра Порошенка та ВО Батьківщина, першість з кандидатів на посади голів об’єднаних громад здобули все ж самовисуванці.

За попередніми результатами, на Львівщині самовисуванці перемагають на перших виборах голів об’єднаних громад в: Великомостівській міській громаді (чинний голова Великих Мостів Ярослав Ройко (68%); Волицькій сільській громаді (голова Тшенецької с.р. Марія Дик (83%); Воютицькій сільській громаді  (голова Воютицької сільради Михайло Яремко (66%); Підберезцівській сільській громаді (голова Миклашівської сільради Василь Коваль (62%), Рудківській міській громаді (чинний голова Рудок Іван Лозинський (49%); Славської селищної громади (Володимир Бега (39%); Солонківської сільської громади (Сільський голова Солонківської с.р. Віталій Ткачук (57%) та Щирецької селищної громади (голова Щирецької с.р. Олег Василишин (58%).

Очевидно, більшість кандидатів на посаду сільського/селищного/міського голови громади навмисне відмовлялись від партійної підтримки на виборах, намагаючись консолідувати голоси прихильників різних політичних сил. Судячи з попередніх результатів виборів –  така стратегія виявилась виправданою і для кандидатів і для політичних сил.

Показове дистанціювання кандидатів на голів об’єднаних громад від політичної підтримки не завадило Блоку Петра Порошенка та Батьківщині зарахувати частину переможців до свого активу. Так, на офіційному сайті БПП переможно звітують про 7 нових голів ОТГ з числа кандидатів, які «висунуті територіальними організаціями Партії «БПП «Солідарність» та кандидати, яких підтримувала Партія «БПП «Солідарність». Натомість, як було вказано вище, офіційно, усі переможці на виборах голів ОТГ є самовисуванцями.

Зрештою, керівнику об’єднаної громади, який співпрацює з більшістю в районній та обласній радах та адміністраціями набагато простіше знаходити додаткові кошти для розвитку своєї громади, аніж справді незалежному кандидатові. Тому така «прихована дружба» з провладними партіями (в першу чергу БПП) – це свідчення використання адмінресурсу  – звичайно, не такого прямолінійного, як за часів Кучми чи Януковича – коли застосувався прямий тиск чи погрози. Сьогодні основним аргументом для кандидата на співпрацю з владою стають можливості наповнення бюджету – через директивний розподіл бюджету. Тому такий місцевий керівник або співпрацює з владою, або ж змушений обходитись власними силами. І при такому «м’якому» адмінресурсі і справді варто очікувати, що багато новообраних голів тергромад можуть вважатись  приналежними до партії влади.

Ще одна особливість виборів на посади очільників громад – майже усюди (на Львівщині – за виключенням Славської селищної громади) виборці надали перевагу чинним очільникам. Це – свідчення пріоритету господарських та менеджерських здібностей кандидата над політичною чи ідеологічною приналежністю. Як правило, сумна тенденція полягає в тому, що чим далі від місцевого самоврядування, тим більше політика починає переважати. Однак можна сподіватись що вибори 29 жовтня дадуть старт зворотній тенденції, адже всупереч агітації великого десанту політиків, місцеві мешканці обирали перш за все «своїх».

Перемагають ті, в кого є структура

За, знову ж таки, попередніми результатами, переважаюча більшість депутатів в новообраних радах ОТГ становлять самовисуванці, кандидати від Блоку Петра Порошенка та ВО Батьківщина. Далі за даними КВУ, розмістились «Аграрна партія», «Укроп» та «Наш край».

Перемога БПП та Батьківщини свідчать про те, що вирішальним фактором на виборах 29 жовтня стали розгалуженість та дієвість мережі регіональних відділень. Якщо Батьківщина уже понад 10 років має одну з найбільш розгалужених та ефективних регіональних структур, то БПП зумів вибудувати мережу за короткий час, опираючись, в тому числі, на адміністративний ресурс. Активно, особливо в центральній Україні розвивають свої структури Аграрна партія та УКРОП. Натомість, «Наш край», який користується якщо не підтримкою то мовчазною лояльністю Банкової на Сході країни успішно користується мережею та й виборцями Партії Регіонів.  Натомість, показовим є невеликий результат Самопомочі, особливо на фоні потужного стрибка на виборах 2014 – 2015 рр. Перш за все, це пояснюється тим, що партія так і не зуміла вибудувати власну мережу аж до сільських громад, на рівні яких переважно і відбувались вибори 29 жовтня. Окрім цього, незрозумілі для багатьох виборців стали і останні заяви спікерів партії щодо війни на Сході і підтримка відверто провальних акцій під Верховною радою.

Зовсім провальними можна вважати результати виборів для «молодих» партій – «Демократичного Альянсу», «Руху Нових Сил» та «Сили Людей». В першу чергу – знову ж таки, через відсутність власної партійної мережі. Тому висновок простий – для того, щоб відігравати хоча б якусь роль на майбутніх виборах, необхідно або ж будувати партійні осередки, в тому числі в селах та селищах, або ж об’єднуватись з тими політсилами, які уже мають таку мережу.

Вибори до ОТГ – підготовка до майбутніх парламентських та президентських виборів

Попередні результати, а ще більше – заяви політичних сил, що отримали найкращі результати свідчать про те, що вибори до ОТГ стали майданчиком для апробування мессиджів та стратегій для  майбутніх парламентських та президентських виборів.

На це вказують заяви представників Блоку Петра Порошенка про власну перемогу та явку на рівні 49% як показники довіри до курсу реформ Президента Порошенка.

Натомість, спікери ВО Батьківщина готують громадську думку до безальтернативності своєї політичної сили як конкурента БПП, а також до протистояння особистостей Тимошенко та Порошенка на майбутніх резидентських виборах. Усі заяви партії щодо «масштабних фальсифікацій влади» базуються на уже не раз апробованій схемі протистояння Тимошенко та когось іншого (Ющенка, Януковича).

Загалом же результати виборів до ОТГ наразі не демонструють перспективи  оновлення політичної палітри в України – ані стосовно обличь, ані брендів, ані політичних схем.