Поляки хочуть відновити пошуки поховань на території України через урядову комісію

Залагодити питання пропонують до офіційного візиту глави польської держави
     1019  

Польська сторона наполягає на новому діалозі щодо пошуку та впорядкування своїх поховань на території України. Зробити це пропонують до візиту в Україну президента Польщі Анджея Дуди, який має відбутися до кінця цього року.

Нагадаємо, пошукові роботи польських поховань в Україні і навпаки призупинені після випадку руйнування пам’ятного знаку на території українського цвинтаря у селі Грушовичі (Польща) на початку цього року. Українська сторона, зокрема, Український інститут національної пам’яті та профільна Державна комісія у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій офіційно заявили, що про нові пошукові роботи говоритимуть після того, як обидві сторони владнають питання десятків пам’ятників, які нині опинилися поза законодавчим полем. Однак зараз польська сторона хоче винести питання на інший – урядовий рівень.

Аби обговорити складне питання, поляки пропонують відновити діяльність Міжурядової комісії у справах охорони і повернення втрачених або незаконно переміщених під час Другої світової війни культурних цінностей, або ж створити нову комісію. Про це йдеться в заяві за результатами візиту в Київ віце-прем’єр-міністра, міністра культури Польщі Пьотра Ґліньського в Україну, яку поширило Посольство Республіки Польща в Києві.

«Польська сторона визнала неприйнятною заборону на проведення пошуково-ексгумаційних робіт, адже стоїть на позиціях, що польським і українським жертвам конфліктів належить надати гідне поховання. Міністр культури України задекларував, що порушить цю тему на рівні членів Кабінету Міністрів України і наголосить в ході зустрічей на вагомості цієї теми для польської сторони», – йдеться в заяві.

«Ми вважаємо, що підставою для порозуміння щодо пам’ятних місць і споруд повинно бути спільне узгоджування змісту і форми польських і українських пам’яток, що взаємно виконуються в Польщі і Україні, оскільки пріоритетом для обох сторін має бути прогрес у справі вшанування пам’яті, а також у питаннях охорони і реституції культурних цінностей», – наголосила польська сторона.

Поляки додали, що порушені питання мають принципове значення «для доброї підготовки візиту до України Президента Республіки Польщі Анджея Дуди, якому є близькими питання історії».

До речі, це не перша схожа ситуація у польсько-українських стосунках, коли до певно візиту намагаються поспіхом прийняти суперечливі рішення. Дуже схожа ситуація була у польсько-українських стосунках навесні 2012 року. Тоді, щоправда, перед візитом Вітора Януковича до Варшави, обидві сторони активно обговорювали тимчасову передачу двох батальних полотен XVII ст. авторства Альтамонте з Львівської галереї мистецтв римсько-католицькому костелу в Жовкві. У Львові подейкували, що такий жест був би дуже доречним перед візитом і міг додати політичної певності главі держави. Однак через скандал, який розгорівся довкола можливої передачі, здійснити її не вдалося.

Нинішня пропозиція поляків уже отримала першу реакцію української сторони. Київ вважає «невичерпним» потенціал переговорів між уповноваженими для цього структурами, – такою є офіційна позиція Міністерства культури.

Як зазначив Євген Нищук, учасники обговорення з українського боку зазначили, що така пропозиція недоречна, адже згадана Комісія «створена на виконання Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про співробітництво у справі охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурний цінностей і має чіткий предмет регулювання». Хоча й погодилися з актуальністю активної взаємодії з питань увічнення пам’яті в обох країнах.

«Українська сторона вважає невичерпаним потенціал переговорів між уповноваженими на сьогодні для цього структурами – Інститутами національної пам’яті обох країн, міністерств культури, Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, оскільки, спірні питання було предметом лише одного обговорення між ними у червні цього року у Львові. Наступна зустріч, яка мала відбутися у вересні в Польщі, досі не проведена. Крім того, творення нових структур вимагатиме внесення змін до чинного законодавства України і забере багато часу, який міг би бути використаний для безпосереднього вирішення спірних питань.

Українська сторона вважає, що існуючі на сьогодні механізми та інституції мають бути використанні для вирішення спірних питань в сфері збереження місць пам’яті і запропонувала найближчим часом провести переговори за участі уповноважених для цього представників УІНП, Державної міжвідомчої комісії з питань поховань жертв війни та репресій, ІПН та міністерств культури обох країн», – йдеться у відповідній заяві за підсумками цієї зустрічі міністра культури України Євгена Нищука.

«Питання розвитку діалогу у цій сфері повинно підпорядковуватися духу партнерства, рівноправ’я та паритетності», – додав Нищук.