Чорну кам’яницю можуть розфарбувати 

Під час досліджень реставратори виявили, що фасад будівлі був кольоровий
 |  Мирослава Іваник   3436  

Цього року у Львові планують розпочати реставрацію одного з будинків на площі Ринок  – легендарної Чорної кам’яниці. Архітектори та реставратори запевняють – фасад і надалі залишиться звичним чорним, але деякі частини можуть стати… кольоровими. Таким чином фахівці повернуть давні розписи фасаду унікальної пам’ятки.

Зокрема, йдеться про фриз з рослинним орнаментом початку XVI століття, який знайшли під час досліджень на рівні другого поверху, над віконним обрамленням.

«Нам вдалось знайти його під шаром чорного акрилу та білої обмазки, що залишились від попередніх реставрацій. На збереженій поліхромії (кольоровий розпис – ред) навіть видно сліди від пензлика. Щоправда збережений орнамент у дуже поганому стані: камінь потрісканий і осипається через акрилове пофарбування пізніших часів. Наразі ми точно виявили один колір – червонуватий. Виглядає, що це казеїн – фарба на основі білка (молока чи сиру) з вапном, кольору якій надавала перетерта глина. Як реставратор я запевняю, що немає жодних проблем, аби відтворити цей орнамент», – розповів «Львівській газеті» реставратор, доцентр кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» Олег Рибчинський.

Будинок на пл. Ринок, 4 – унікальна пам’ятка архітектури XVI ст. Є найкращим зразком міщанського будівництва епохи Ренесансу.  Вона входить у Ансамбль історичного центру Львова, який 1998 року включений до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Будівля зведена у 1588—1589 роках і впродовж 17—19 століть неодноразово перебудовувалася.

За словами головного архітектора проекту реставрації Чорної кам’яниці Юрія Дубика, якого кольору був будинок одразу після спорудження достеменно не відомо. Припускають, він міг бути білим, або кремовим. Через непевність щодо первісного кольору та бажання зберегти міф чорної кам’яниці, реставратори вирішили не змінювати її колір.

«Найбільше питання було у тому, як саме реставрувати фасад. Вже досить давно, як мінімум з ХІХ століття, всюди фігурує  назва «Чорна кам’яниця». Насправді чорна патина з’явилась з часом. Однак сьогодні відтворити первісний вигляд будівлі просто нереально», – розповів «Львівській газеті» Юрій Дубик.

За його словами, дуже багато інформації про первісний вигляд будинку було втрачено під час реставрації 1911 та 1927 років, і нині на кам’яниці дуже багато нашарувань пізніших часів.

«Виглядає так, що у ті часи кам’яницю після реставрації ще додатково чимсь покрили, щоб вона набула звичного вже тоді чорного кольору», – пояснює Юрій Дубик.

За словами Олега Рибчинського, через численні реставрації сьогодні на фасаді кам’яниці не видно дуже багато деталей, які заховані під нашаруваннями фарби пізніших часів. Також реставратори досі не мали жодних достовірних даних про те, що фасад будинку був кольоровим, хоча здогадувались, що саме так і було.

«Чорна кам’яниця не була замальована з одної бочки. Так не робили. Ми проведемемо дослідження ще на двох вікнах рівня другого поверху. Якщо ми там виявимо розписи, я, без сумніву, наполягатиму на консервації та експонуванні. Де вони втрачені, там реставраційним методом можна допунктувати і відтворити колір. Дослідження будуть також проводитись на рівні третього поверху та між поверхами», – розповів Олег Рибчинський.

Чи почнуться реставраційні роботи на будівлі ще цього року, залежатиме від погодніх умов. Історичний музей уже оголосив тендер на виконавця робіт.

Нагадаємо, Львівський історичний музей виграв грант Посольського фонду США збереження культурної спадщини на реставрацію унікальної будівлі. Сума гранту становить 275 000 доларів, ще 29 тисяч доларів у реставрацію інвестує сам музей.

«Через погодні умови і нефахову реставрацію фасад «Чорної кам’яниці» руйнується, осипається декор та перебуває у аварійному стані аттик (декоративні скульптури на будинку). Щоб запобігти падінню деталей, зараз на фасаді музею є сітка, яка не дозволяє деталям падати донизу. Також тут протікає дах, а на стінах є тріщини, що свідчить про осідання фундаменту», – розповів координатор проекту Петро Слободян.

За гроші гранту планують укріпити та зробити гідроізоляцію фундаментів, стін, відновити чільний та внутрішній фасади будівлі, частину даху й інтер’єрів першого поверху. Проект також передбачає влаштування критого виставкового майданчика у внутрішньому дворі. Там планують експонувати відреставровані білокам’яні деталі з львівських кам’яниць, які нині є у Львівському історичному музеї.

Заплановано, що нова експозиція буде дружньою для людей з особливими потребами. В експозиці планується зробити експлікації шрифту Брайля, встановлення пандусів, підготовка спеціальних музейних екскурсій для цієї групи відвідувачів.