Національний банк стежить за тобою

Або кого на практиці торкнеться перевірка доходів банками
 |  Уляна Куйдич   1233  

У вересні запрацювала постанова Нацбанку №42, яка, окрім іншого, передбачає, що банки запитуватимуть інформацію про походження коштів. І, відповідно, блокуватимуть операції з грошима, добутими нелегальним шляхом.

Розбираємось, хто потрапить під дію цього документа і кому можна починати хвилюватися вже зараз.

Про що йдеться у новій постанові НБУ?

Документ, насправді не новий, а прийнятий ще у травні. Тоді на нього мало звернули увагу, бо у поясненнях містилась фраза «боротьба з відмиванням грошей». Коли ж виявилось, що мова йде про суми понад 150 тис грн, тоді ж з’явились переживання не тільки у фірм-«прокладок», але й у пересічних громадян. Пояснюється все просто – 150 тис грн згідно з теперішнім курсом це трохи більше 5,5 тис дол і, фактично, сюди потрапляють будь-які операції з нерухомістю, автомобільною технікою та й навіть новий набір меблів може коштувати дорожче.

З ким бореться Нацбанк?

НБУ запевняє, що збирається боротися не з пересічними громадянами, а з багатомільйонними схемами відмивання грошей.

«Ми вважаємо, що банки не повинні впадати в крайнощі і боротися там, де в цьому немає необхідності. Тому що є пенсіонери, є звичайні громадяни, які кладуть гроші на депозит в розумних межах. У них ризик не може бути високим. Як правило, операції пересічного громадянина – це взагалі низький ризик», – пояснює директор департаменту фінансового моніторингу Національного банку Ігор Береза в інтерв’ю «Українським новинам».

Він наголошує, що банки повинні звертати увагу на нелогічні та аномальні операції.

«Якщо приходить хтось і починає робити незрозумілі операції (наприклад, якщо мова йде про «обнал»), бувають випадки, коли мова може йти про сотні мільйонів і іноді мільярдів гривень. Приходить бомж, пенсіонер, студент і починає знімати мільйони – це вже зовсім інша історія», – наголосив Береза.

Це все необхідно, щоб не допустити операції, які не відповідають виду діяльності клієнта або ж вони не відповідають його розміру легальних доходів. Уявіть класичну ситуацію, коли до банку звертається особа, яка хоче купити дороге авто чи квартиру вартістю у кілька сотень тисяч гривень, якщо не мільйонів. Або просто переказати, скажімо, 200 тис. грн. У той же час, єдине джерело її доходів – це офіційна зарплата розміром 8 тис. грн.

«За новими правилами, якщо такий клієнт не зможе надати додаткові документи, що підтверджують походження його статків, банк не має права допустити відповідну операцію. Адже не зрозуміле походження цих коштів», – пише виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова у своїй статті для «Економічної правди».

У кого з’явились проблеми?

Насамперед, різні схеми відмивання грошей провертати стане важче. Фінансовий моніторинг здійснювався і раніше, але проводився з певною періодичністю – раз на квартал. «Проблема була в чому? У велику кількість банків заходила група компаній, яка використовувала банк, наприклад, для «обналу». 3 місяці ця група працювала, а на 4-й місяць банк їх виганяв. На 5-й місяць банк робив звіт про виконану роботу, про те, що ці клієнти вигнані. Але після цього в банк заходила нова група таких же «клієнтів». І таких прикладів у нас, на жаль, було дуже багато. Вони навчилися підлаштовуватися під терміни щоквартальних перевірок», – пояснює директор департаменту фінмоніторингу.

По-друге, постанова сильно ускладнить життя чиновникам-хабарникам, у яких «на папері» зарплата 5 тисяч гривень, але статків на мільйони доларів. Так, їм всім тепер стане набагато тяжче «дарувати» нерухомість та дорогі автівки своїм родичам.

Як це вплине на пересічних громадян?

На Західній Україні типова ситуація, коли мама на заробітках, передає дітям гроші готівкою. Чи потраплятимуть такі випадки під фінмоніторинг? Тут потрібно розуміти, що ухиляння від сплати податків і нелегально отримані гроші – це трохи різні поняття. Постанова націлена, власне, на останню категорію.

Також уже минули буремні 90-ті, коли українці за кордоном масово працювали нелегалами. Зараз більшість у тій же Італії чи Польщі працює цілком легально і сплачує податки. І це вже особистий вибір людини, як розпоряджатись заробленими коштами – ніхто їй не забороняє назбирати готівку і передати її дітям в Україні.

І, головне, такі доходи можна пояснити. Мова ж у такому випадку йде максимум про десятки тисяч євро, а не про мільйони.

Інша категорія, яка почала хвилюватися, це ті, хто отримує так звану «сіру» зарплату. Тобто, коли офіційно отримується мінімальна зарплата, а решта грошей – так звана зарплата “в конверті”. Тим людям, які вже мають рахунки, картки, кредити переживати не варто. Найімовірніше , при відкритті рахунків ви і так вказували реальну зарплату, а не офіційну.

Що стосується нових клієнтів, то тут у першу чергу звертатимуть увагу на дуже великі розриви. Тобто, безробітний, які відкриває депозит на 1 млн грн виглядатиме підозріло. Чи студент, який переказує сотні тисяч гривень.

Що буде далі?

Тут потрібно розуміти, що весь цивілізований світ максимально відмовляється від готівки. Злочинці, мафіозні групи, корупціонери – усі вони люблять валізки грошей саме через те, що контролювати такі операції дуже складно.

«Загалом, це нормальна світова практика. Якщо ми хочемо, щоб Україну вважали цивілізованою та серйозно сприймали на міжнародному рівні, необхідно синхронізувати українське правове поле з європейськими та світовими стандартами.

Звичайно, що до цього потрібно адаптуватися. І, можливо, знадобиться більше часу, ніж планувалося, аби банки та їх клієнти почали нормально сприймати нові жорсткі вимоги НБУ, проте це – неминуче. Інакше нам не побороти такі ганебні явища як відмивання грошей, корупцію, фінансування тероризму та інші ризиковані фінансові операції», – додає виконавчий директор Незалежної асоціації банків України.