Сьогодні – Воздвиження Хреста Господнього

Воздвиження Чесного Хреста Господнього (Здвиження, Здвиг) – велике християнське дванадесяте свято.
 |    972  

Християни східного обряду святкують Воздвиження Чесного Хреста Господнього 27 вересня (14 вересня за старим стилем). Це свято належить до 12 великих свят Церкви.

Історики церкви вважають, що в основу становлення цього свята лягли передусім дві події – віднайдення у IV столітті хреста, на якому розіп’яли Ісуса, та повернення цього хреста з Персії до Єрусалиму в VІІ столітті.

Читайте такожТри храми Львова завтра відзначають престольний празник (розклад богослужінь)

Саме слово «воздвиження» означає «піднесення», тобто урочистий обряд почитання та прославляння Хреста Господнього.

Щодо віднайдення Господнього Хреста, то християнська традиція передала нам кілька легенд. Три з них приписують віднайдення Хреста св. Гелені (Олені), матері імператора Костянтина Великого. Датою віднайдення Хреста орієнтовно вважають 326 рік. Історики не мають інформації про воздвиження Хреста Господнього одразу після його віднайдення.

У давні часи римські імператори робили численні спроби знищити навіть найменші спогади про життя й діяння Ісуса Христа, про священні місця, пов’язані з Ним. Один з імператорів, Адріан, віддав наказ засипати землею священну гору Голгофу, а також Гроб Господній. На штучно створеному імператором пагорбі звели святилище богині Венери та поставили статую бога Юпітера. Протягом тривалого часу на цьому місці збиралися язичники для виконання культових дій, зокрема жертвоприношення.

Але минуло 300 років, і християни знайшли гроб Господній і хрест Божий. Ця визначна подія сталася за часів Костянтина Великого – першого з римських імператорів, який припинив гоніння християн (за легендою, він побачив на небі знамення Боже — хрест із надписом: «Цим переможеш»). Намагаючись виконати волю Божу, Костянтин Великий відправив до Єрусалима царицю Гелену, свою матір, щоб вона доклала максимум зусиль задля віднайдення Хреста й гробу Господніх.

Тривалий час її пошуки не мали успіху, незважаючи на всі старання. Нарешті святині було знайдено під храмом язичницької богині Венери. Храм зруйнували і витягли на світ Божий християнські цінності: Гроб Господній, хрест, на якому було розіп’ято Спасителя, та чотири гвіздки, якими начебто було прибито Сина Божого до хреста.

За деякими переказами, було знайдено не один, а аж три хрести та дощечку з написом, зробленим за наказом Понтія Пілата. Патріарх Макарій вирішив дізнатися, на якому саме хресті було розіп’ято Ісуса Христа, тому почав накладати по черзі кожен хрест на покійника. Коли поклав хрест Господній – мрець ожив. Отже, люди знову отримали можливість поклонятися християнським святиням. Вони побачили диво, що сталося, і попросили патріарха Макарія воздвигнути хрест Господній, щоб віруючі люди могли бачити його бодай здаля.

Цариця Гелена після всіх цих подій привезла до Єрусалима часточку від хреста Господнього та знайдені гвіздки. Костянтин Великий віддав наказ побудувати в Єрусалимі храм на честь Христового Воскресіння. Наступного дня після освячення цього нового храму (IV століття) було встановлено святкування Воздвиження Хреста Господнього.

Друга важлива подія, що зробила загальним свято Воздвиження на Сході й на Заході – це повернення св. Господнього Хреста з перської неволі.

Перський цар Хозрой у 614 році здобув Єрусалим і забрав Господній Хрест до своєї столиці в Ктесифоні. У 628 році цісар Іраклій (610-641 роки) по своїй перемозі над персами знайшов святий хрест і приніс його до Єрусалиму, де 14 вересня відбулося друге урочисте воздвиження-піднесення св. Хреста.

Оскільки празник Воздвиження нагадував про Христове розп’яття і смерть та прирівнювався до Великої П’ятниці, то віддавна традицією церкви цього дня стало дотримуватися суворого посту.

У народі це свято називають значно коротше – «Здвиження». З цього дня птахи відлітають у вирій, настають холоди, «земля на Здвиження ближче до зими движиться». За народним уявленням, сього дня не можна ходити до лісу, оскільки у вирій не тільки птахи летять, а й змії повзуть, тому прогулянка може бути небезпечною.