Львівська облрада на межі розколу?

Або що продемонструвала перша осіння сесія Львівської обласної ради
 |  Віктор Біщук   2377  

Досі голові Львівської обласної ради вдавалось об’єднувати різноманітні – за політичними та бізнесовими інтересами – фракції та групи впливу. Однак остання сесія продемонструвала, що численні суперечності всередині депутатського корпусу можуть призвести до розколу і так нетривкої більшості та паралічу обласного парламенту.

У листопаді 2015 року, після чергових місцевих виборів, новообраний голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин зумів здійснити щось подібне на політичне чудо місцевого масштабу, об’єднавши в керівництві політичні сили, які уже давно конфліктували на всеукраїнському рівні. Заступниками голови місцевого парламенту, представника провладної партії Блок Петра Порошенка, стали очільник обласної організації партії «Самопоміч» Парасковія Дворянин та представник «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка Володимир Гірняк. Чи не в єдиній області, без особливих суперечок та дискусій, практично усі політичні сили, що потрапили до обласної ради Львівщини, розподілили керівні посади в комісіях та президії.

Перший «дзвіночок»

Офіційно про свою опозиційність оголосила лише одна політична сила – «ВО Свобода», за що, відповідно, поплатилась керівництвом в комісіях. Після такого оптимістичного старту обласна рада пропрацювала майже рік без особливих скандалів. Ідилію співпраці лише час від часу порушували ті ж таки націоналісти, які в силу свого не надто великого представництва як могли – часто суто формально – намагались псувати настрій тотальній більшості.

Перші «тріщини» в політичному альянсі з’явились минулого року, коли представники Самопомочі, а надто – заступник голови обласної ради, – почали все голосніше звинувачувати керівництво у намаганнях вплинути на розподіл бюджетних коштів у своїх інтересах. Конфлікт навколо Обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку швидко переріс у публічну дискусію з голосними звинуваченнями.

Врешті, ця сутичка завершилась відстороненням Парасковії Дворянин спочатку від співголовування в конкурсній раді по мікропроектах, а згодом – і усуненням з  посади заступника голови обласної ради.

Рокіровка з наслідками

Тоді ж вперше голова обласної ради зіштовхнувся з потребою забезпечити стійку більшість. У результаті, заступником голови облради замість тепер по-справжньому опозиційної «Самопомочі», став представник «Народного контролю» Андрій Білоус. Цікаво, що лідер і цієї партії – народний депутат Дмитро Добродомов, – є послідовним критиком дій влади і називає себе опозиціонером. Зокрема, нещодавно він разом з колегами «засвітився» у скандальному перетині кордону екс-президентом Грузії Михеїлом Саакашвілі.  Однак це не завадило Андрію Білоусу сісти у президію облради.

Таке кадрове рішення видавалось дещо незрозумілим, адже для того, щоб створена наново провладна більшість була стійкішою, логічно б було заручитись підтримкою чисельно більшої фракції. Наприклад, «Батьківщини», у якої на відміну від «Народного Контролю» з його п’ятьма депутатами, цілих дев’ять «штиків». Тим більше, що однопартійці Юлії Тимошенко неодноразово натякали, що не проти «увійти» в керівництво облради.

Все стає на свої місця, якщо згадати, що Андрій Білоус має давні дружні стосунки з лідером партії «Самопоміч» Андрієм Садовим. Тож такий крок видавався намаганням Ганущина «одним махом» компенсувати вихід «Самопомочі» з більшості і зберегти «місточок» до лідера цієї партії. Таке рішення дало можливість зберегти показову стабільність в Львівській обласній раді ще на півроку.

«Диригент» та ображені

«Образа» батьківщинців далась взнаки на вівторковій сесії обласної ради. Депутати від цієї політсили публічно звинуватили голову обласної ради в тому, що той не дозволив зачитати голові фракції Батьківщини Юрію Гудимі заяву про тиск на партію і закинули звинувачення «в узурпації влади та тиску на політичних опонентів». Здається, обласна організація «Батьківщини» нарешті вписалась в генеральну лінію керівних органів партії та перестала «загравати» з владою на обласному рівні.

Критику «Батьківщини» підхопили і інші опозиціонери. Зокрема, обранці від «Свободи» закинули керівництву облради «блокування їхніх ініціатив». Проте, тут же на партійному сайті націоналісти не забули похвалитись, як на тій же сесії те ж керівництво тепер уже дослухається і слухняно виконує поради обранців від цієї партії.

Традиційно, долучились до критики керівництва облради і представники «Самопомочі». Ще напередодні сесії депутат Роман Кізима, жорстко розкритикував неналежну роботу комісій обласної ради, звинувативши в цьому особисто Ганущина.

Загрозливі тенденції

Демарш «Батьківщини» ще більше звузив і без того невеликий ефективний резерв депутатів облради. До ортодоксально опозиційної «Свободи» та потерпілої за мікропоекти «Самопомочі» додалась і «Батьківщина». З таким темпом чисельність опозиції в стінах обласної ради незабаром буде переважати більшість. Поки ці три фракції не об’єднали своїх зусиль у протидії керівництву обласної ради, Олександру Ганущину турбуватись немає про що. Зрештою, ідеологічні  та політичні розбіжності наразі не сприяють об’єднанню опозиції. Однак, якщо ці партії («Самопоміч» та «Батькіщина») одного разу всупереч власній політичній позиції пішли на об’єднання з БПП, то чому б тепер ще раз не переступити через цю ж позицію і не згуртуватись, щоб здійснити міні-переворот в обласному парламенті?

Однак справжня небезпека для керівництва обласної ради полягає не в цьому. З наближенням перспективи виборів кожна з політичних сил почне свою гру на виборців. Тож, очевидно, керівництву обласної ради буде все важче збирати голоси для не лише політичних, але й цілком господарських питань. Адже напередодні чергових виборів саме ефективність роботи провладної більшості у Львівській області та голови обласної ради можуть стати вагомим аргументом у чиїйсь виборчій кампанії.

Зважаючи на опозиційну риторику Анатолія Гриценка та Дмитра Добродомова, очевидно, що ці політики бачать майбутнє своїх партій аж ніяк не поряд з «Блоком Петра Порошенка». Відповідно, рано чи пізно демарш «Батьківщини» можуть повторити і «Громадянська позиція» з «Народним Контролем». І тоді шукати голоси Ганущину стане набагато важче, адже традиційно, перед виборами господарські питання відходять на задній план перед політичними амбіціями.