Сьогодні – День пам’яті українських журналістів

День на вшанування пам’яті журналістів, які загинули, виконуючи свої професійні обов’язки, встановили 2007 року з ініціативи Національної спілки журналістів України
     1143  

Національна спілка журналістів України тоді закликала всіх працівників газет, журналів, телебачення, радіомовлення, інформаційних агентств, інтернет-видань відзначити у третю п’ятницю вересня День пам’яті українських журналістів, які віддали своє життя за правду.

«Ми закликаємо у цей День згадати всіх наших колег, які загинули від злодійських нападів, тих, яким вкоротило життя переслідування зарозумілих чиновників, власників мас-медіа, «героїв» публікацій і передач. Ми звертаємося до працівників усіх ЗМІ цього дня (або напередодні) розповісти про колег, які пішли за виднокруг, у публікаціях на сторінках преси, теле- і радіопередачах, на сайтах інформаційних агентств, в інтернет-виданнях;

– ще раз привернути увагу співгромадян до нашої мужньої і відповідальної професії, ролі журналістики і журналіста у творенні незалежної, демократичної і правової України, до утисків свободи слова у нашій державі;

– зажадати від влади провести, врешті-решт, ретельне розслідування всіх фактів вбивств, замахів на життя колег, адміністративних, судових, економічних утисків журналістів і притягнення винних до відповідальності», – йшлося в листі НСЖУ.

Пам’ятні заходи цього року традиційно відбудуться до річниці зникнення журналіста Георгія Гонґадзе, – зазначає «Укрінформ». Він зник 16 вересня 2000 року. А 2 листопада в Таращанському лісі, за 70 км від Києва, було знайдено тіло, в якому друзі й родичі впізнали тіло журналіста. Більшість проведених згодом експертиз підтвердило, що знайдений труп – це тіло Гонґадзе. Однак лише в лютому 2001 року Генеральна прокуратура визнала факт смерті журналіста і порушила справу за статтею «Навмисне вбивство», а у вересні 2002 року визнала, що знайдене в Таращанському лісі тіло належить Гонґадзе. У 2009 році в Київській області були знайдені останки черепа, які належали зниклому журналісту. Проте мати Георгія Гонґадзе до останнього не вірила, що знайдені останки належать її синові, тому його поховали лише 22 березня 2016 року.

Зникнення та вбивство Георгія Гонгадзе викликало широкий суспільний резонанс в Україні та за кордоном. В Україні з акцій протесту проти зникнення та вбивства Гії почались широкомасштабні акції, відомі під назвою «Україна без Кучми»: протестувальники звинувачували тодішнього президента та його найближче оточення у зникненні журналіста і вимагали відставки президента.

Майже через вісім років після зникнення журналіста, 15 березня 2008 року, Апеляційний суд Києва визнав винними у вбивстві Гонгадзе трьох колишніх співробітників Департаменту зовнішнього спостереження МВС – Валерія Костенка, Олександра Поповича і Миколу Протасова – і призначив їм покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 12 до 13 років. Один із викрадачів Георгія, Микола Протасов, помер у колонії наприкінці березня 2015 року. Колишнього начальника Департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексія  Пукача 29 січня 2013 року було засуджено до довічного позбавлення волі.

Проте крапка в цій резонансній справі ще не поставлена – не лише непокараними, а й неназваними залишаються замовники вбивства журналіста. У квітні 2014 року Генеральна прокуратура України почала перегляд справи про вбивство Георгія Гонґадзе і перевірку причетності до нього тодішнього президента Леоніда Кучми. У лютому 2015 року Генпрокуратура відновила досудове розслідування кримінального провадження за фактом організації умисного вбивства журналіста Георгія Гонґадзе за попередньою змовою групою осіб, а також за фактом перевищення влади і службових повноважень особами, які займали особливо відповідальне становище, що спричинило особливо тяжкі наслідки.