Про Елю, книжки і список на Форум

Еліанка ще спить, я неспішно посьорбую ранкову каву і дописую список на завтра. А завтра – аби тільки не оступитися! Тільки б не зірватися! Тільки б уміститися в бюджет.
 |  Ліля Криницька   4771  

Цього ранку Львів пахне правдивою осінню з її терпкуватістю першого опалого листя, і ще трохи – свіжою фарбою щойно видрукуваних книжок. Сьогодні відкриття 24 Форуму видавців! Подія, яка ну ніяк не залишить байдужими справжніх читайликів! Мій список не вміщається вже на сторінку, я переглядаю його усоте і думаю, що ж викреслити, лишивши на потім і купити із якоїсь зарплати. Але все проситься вже і зараз! Хочеться купити пів-Форуму!

Еля любить книжки. Я люблю книжки. Елі тато любить книжки. Ми усі любимо книжки. Різні, усякі. Про них ми можемо говорити довго і смачно, їх ми можемо перечитувати, зачитуватися, цитувати і просто смакувати. Це щось таке, без чого направду ніяк не уявляється наше життя. Перші дитячі книжечки у нас з’явилися ще на етапі вимріювання дитини, тобто за кілька років до її появи. Потім я купувала і купувала, вже носячи Комаху під серцем, а чоловік читав напам’ять вірші моєму круглому животику. Згодом диво народилося, і тоді ще більше захотілося їй читати. Зараз без книжок у нас не буває ні дня, ми читаємо кожну вільну хвилину і я реально отримую кайф від того, що дитина просить про це сама! Вона може довго сама сидіти на підлозі і розглядати книжки, вдивлятися у малюнки і розповідати свої, абсолютно інші від реального сюжету, історії. І в ролях все озвучувати☺ Це настільки кумедно, що я відверто регочу і прошу ще і ще.

Вона сама щоразу обирає, що я маю їй читати просто увечері, а що – аж перед сном. У вихідні дні, коли ми не летимо в садок і на роботу, ще зранку Комаха витягає і складає стосик на стіл – на день того забагато, але мої аргументи – не аргументи. Мама має читати! Колись вона так і казала: «Мамо, кгаб!» А книжка її мовою була «кгаба». Ні, не питайте чому, ми жодної притомної версії не маємо☺ Але ці чарівні слова звучали тоді цілодобово, бо я була у доступі і книжки завжди у доступі. З виходом на роботу все змінилося: часу на «кгаби» менше, але охота до них точно не зменшилася! І скажу відверто: увечері я й сама геть не проти сісти собі на підлозі, обняти те мале пахуще Комашеня, яке цілий день мені в голові, а торкнутися (і нюхнути☺) – зась, і читати. Про зайчиків, про мишаків, про принцес і рибок, про відьом і фей, про драконів і … пані Вишеньку. О, це та книжка, яку я вже знаю напам’ять, від якої вже сіпається ліве око, але яка вже понад рік – улюблена оповідь Еліани. Дякуємо тьоті Ляні, яка неймовірно тонко вгадала, що полюбиться цій смішній дівчинці, яка залюбки «живе» зі мною на кухні. Отож, наш топ книжок для малявок віком 2-3-4 роки.

  1. Кухня пані Вишеньки. Сильвія Плат, ВСЛ.
  2. Мануель і Діді. Велика книга маленьких мишачих пригод. Ервін Мозер. ВСЛ.
  3. Їжачок Пуф шукає нову родину. Ян Валькер, Pelican.
  4. Дуже нечемний лемур. Ольга Пелипенко, Vivat.
  5. Засинай. Прокидайся. Галина Вдовиченко. ВСЛ.
  6. Улюблені вірші, 2 томи. А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА.
  7. Пригоди Петсона і Фіндуса. 10 казок. Свен Нордквіст, Богдан.
  8. Абетка. Іван Малкович. А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА

Це ті книжки, які ми обов’язково читаємо щодня, іноді по одній, але часто й усі по колу.

У списку на завтра у нас вже точно є ось це:

  1. Майка і Смугастик. Любов Купцова, ВСЛ.
  2. Мануель і Діді. Друга велика книга маленьких мишачих пригод. Ервін Мозер, ВСЛ.
  3. Казки-горошинки. Ірина Савка, ВСЛ.
  4. Магда і вітер. Ірина Мориквас, А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА.
  5. Що таке Бог? Ейтан Борітцер, Чорні вівці (Видавництво 21).
  6. Фантастичні історії на добраніч. Ервін Мозер. Чорні вівці (Видавництво 21).
  7. Тваринопедія. Зібрання найдивовижніших створінь на Землі.  Адрієнн Барман, Книголав.
  8. Майя та її мами. Лариса Денисенко, Видавництво.

Я знаю точно, що там, посеред столів з книжками, мені задурманиться в голові і я панічно  згадуватиму, скільки ще грошей маю на картці. Бо точно хотітиметься купити ще всього-всього. І так само точно знаю, що мінімум половину ми прочитаємо одразу того ж вечора. Але наразі план такий: точно рухаюся у напрямку до стендів львівського «Видавництва Старого Лева», тернопільського «Богдана»,  чернівецьких «Чорних вівців», київської «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ», харківського «Vivat», шукаю  «Видавництво» і «Книголав».

І точно оминатиму «Ранок», яке вважається чи не найдитячішим в Україні. Нам їхні видання чомусь не «заходять». Знаю, що багато батьків дуже шанують поетичний талант Ганни Чубач, але я якось почала вдумуватися у її тексти і зрозуміла, що ні, не для нашої тонкої душі цей психодел. Тому «Книжкова хата» і «Фоліо» теж нам не по дорозі. Дуже прикро, що українське видавництво «Махаон» має багато видань перекладної дитячої літератури, але російською мовою, а не українською. А ті кілька, що українською – читати неможливо через кострубаті словесні конструкції, росіянізми і банальні помилки.

А що ви купуєте/читаєте своїм дітям? Поділіться своїми списками, будь ласка.