«Цвинтар орлят» – від символу порозуміння до ноти протесту

Фото: Lestat (Jan Mehlich)/commons.wikimedia.org

Міністерство закордонних справ України вчора, 7 серпня, вручило Послу Республіки Польща в Україні Яну Пєкло ноту протесту. До неї призвели наміри Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща розмістити на сторінках нового паспорта Польщі зображення каплиці-ротонди, розташованої на території Польських військових поховань на Личаківському кладовищі, що у Львові.

Про це йдеться в «Коментарі МЗС України у зв’язку з намірами польської сторони розмістити на сторінках нового паспорта Польщі зображення Польських військових поховань на території Личаківського кладовища».

«Україна розглядає такі наміри як недружній крок, що негативно впливає на розвиток стратегічного українсько-польського партнерства.

Оцінка історичних подій – справа істориків. Україна виступає проти політизації окремих історичних фактів, що шкодили б розвитку взаємовигідного стратегічного партнерства між Україною та Республікою Польща», – зазначають в українському зовнішньополітичному відомстві.

Річ у тім, що до століття незалежності Польщі, яке країна відзначатиме 2018 року, польська влада вирішила видати паспорт нового дизайну та зобразити на його 19 сторінках «осіб і події, які відіграли важливу роль в історії Польщі». З-поміж уже затверджених 13 зображень, які мають використати  паспортах нового зразка, – Меморіал Львівських орлят, що на Личаківському цвинтарі у Львові. Про це повідомляє портал Polukr.net із посиланням на офіційну сторінки ініціативи польського міністерства «Спроектуй з нами польський паспорт 2018».

Джерело: zaprojektujpaszport.gov.pl

Окрім того, полякам пропонують обрати ще 6 зображень у відкритому онлайн-голосуванні на сторінці цієї ініціативи. Серед них є ще одна пам’ятка, розміщена не на території сучасної Польщі. Це Остра брама – старовинна брама у готичному стилі у Вільнюсі. Це зображення під час інтернет-голосування посіло 4-те місце.

«Меморіал львівських орлят» був прикладом дуже важких компромісів у подоланні травм минулого між українцями і поляками. Останнім часом з ініціативи української та польської громад, які проводили тут спільні вшанування усіх загиблих у війні між нашими народами в 1918-1919, він став набувати символу примирення. Тепер, через ініціативу польського МВС вмістити зображення меморіалу на польських паспортах,його знову можуть перетворити на символ непорозуміння», – так прокоментував цю ситуацію голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Глава МЗС Литви Лінас Лінкявічюс також заявив, що зображення литовської пам’ятки не повинно використовуватися в польських паспортах.

«Ненормально, коли використовують фотографії інших країн, тим більше, знаючи, що в нашій історії були різні сторінки. Що стосується Вільнюса, і долі цього краю, це ще болючіше. Тому потрібно враховувати ці обставини», – цитує Лінкявічюса Delfi.lt.

Глава МЗС Литви додав, що до міністерства викликали тимчасового посла Польщі в Литві.

«Ми пояснили йому ситуацію і попередили, що такого не повинно бути. Подивимося, як все буде розвиватися далі, але ми бачимо, що про це пишуть і польські ЗМІ. Це пов’язано не тільки з Вільнюсом, а й з Україною. Наскільки ми знаємо, позиція українців схожа», – сказав Лінкявічюс.

Меморіал львівських орлят (або «Цвинтар орлят», пол. Cmentarz Obrońców Lwowa – Цвинтар оборонців Львова) – польський військовий меморіал, розміщений на Личаківському цвинтарі у Львові. На плиті меморіалу, розташованій у центрі польських поховань, зроблено напис польською мовою: Tu leży żołnierz polski poległy za Ojczyznę («Тут лежить польський солдат, полеглий за Вітчизну»). Орлятами називали молодих добровольців, які брали участь у боях з українцями за Львів 1-22 листопада 1918 року. З часом так почали називати всіх молодих польських солдатів, що билися в Галичині під час Польсько-української і Радянсько-польської воєн (1919-1921).

Полеглі «Львівські орлята», учасники боїв проти ЗУНР (1918–1919) та проти більшовиків (1920), були поховані на «Цвинтарі захисників Львова», що становить частину Личаківського кладовища.

За радянської влади кладовище було знищене.

Відновлювати меморіал почали на межі 1980-х і 1990-х років з ініціативи Юзефа Бобровського, директора варшавської фірми Energopol, що працювала тоді у Львові.

Роботи тривали повільно через політичні ускладнення навколо меморіалу. Обурення Києва викликав напис про «загиблих у боях за Польщу», а також зображення коронаційного «Меча Щербця» – символу польської військової слави. Зазубрини на мечі, згідно з польською легендою, є слідами удару об Золоті ворота в Києві.

Зрештою конфлікт вдалося пом’якшити, – згадує Польське радіо. Втім для його остаточного врегулювання довелося втрутитися тодішньому президентові України Віктору Ющенку.

Відтак 24 червня 2005 року на Личаківському цвинтарі урочисто відкрили меморіал загиблим воїнам Української Галицької Армії та «Меморіал орлят». Учасники офіційної церемонії тоді говорили про великий жест поєднання між поляками та українцями. Тодішній президент Польщі Александер Кваснєвський згадав заклик Тараса Шевченка, що його український поет адресував західним сусідам – «відбудувати тихий рай».