Новий статут Львова: що зміниться для львів’ян і посадовців

Від сьогодні, 24 липня, у Львівській міській раді стартує обговорення нової редакції статуту Львова. До 11 вересня у ратуші збиратимуть зауваження та побажання львів’ян до документа і вже на початку осені винесуть його на громадське слухання.
 |  Мирослава Іваник   1667  

Статут, яким зараз користується місто, був затверджений ще 2002 року. За словами начальника управління «Секретаріат ради» Юрія Лукашевського, цей документ – це перепис норм законів України, тому дуже формальний і практично не прикладний. Натомість новий документ може стати одним із найсучасніших за змістом статутом в Україні.

«Нова редакція статуту йде у ногу з часом: у ній містяться усі найновіші практики участі громадян в ухваленні рішень, які були апробовані у Львові за останні роки. Статут – це, по суті, широкий регламент співпраці між мешканцями, депутатами та чиновниками. У новому документі ми також чіткіше прописуємо права та обов’язки усіх сторін. Але найголовніше, що статут тепер зможе повноцінно працювати, а не бути документом для галочки», – переконаний Юрій Лукашевський.

«Статут – це рамка, яка би мала підштовхувати чиновників до певного рівня. Для мешканців – це підстава до розуміння, як вони можуть брати участь у роботі ради та отримувати інформацію. Там зібрано хороший набір інструментів, які мали б працювати. Хоча це не означає, що вони будуть працювати», – прокоментував представник громадянської мережі ОПОРА Олександр Неберикут.

«Львівська газета» зробила підбірку найважливіших нововведень, які пропонує новий статут. З повним текстом документа можна ознайомитися на сайті депутатів Львівської міської ради  На сторінці розміщено бланк для подання пропозицій, які можна надсилати як в електронному вигляді, так і до ЦНАПу в ратуші на пл. Ринок, 1.

Як львів’яни зможуть впливати на владу?

У новому статуті розробники закладають одразу кілька інструментів, за допомогою яких львів’яни зможуть впливати на владу та змусити дослухатися до своєї думки.

Якщо в попередньому документі було передбачено лише три форми участі львів’ян в ухваленні рішень: референдум громадські слухання та місцеву ініціативу, то у новому вибір значно більший.

Передусім у документі детальніше розписано процедуру проведення громадських слухань та передбачено зобов’язання міської ради проводити слухання у низці випадків.

Крім того, в документі офіційно закладено такі механізми, як загальні збори громадян, електронні петиції, громадський бюджет, громадські ради при управліннях міської ради.

Загальні збори громадян – це зібрання, які скликають за місцем проживання у мікрорайоні, житловому комплексі, кварталі, на вулиці, в будинку для вирішення питань місцевого значення, віднесених до відання територіальної громади та органів місцевого самоврядування міста Львова.

Електронні петиції – це колективна ініціатива львів’ян щодо питань, які їх турбують: незаконні ринки, проблема паркування, сортування сміття тощо. Відповідно до положення, яке сьогодні чинне у Львові, щоб петиція потрапила на розгляд сесії потрібно, щоб вона зібрала 500 підписів через банк-ID.

У статуті також закладено поняття громадського бюджету. Нагадаємо, з минулого року в місті працює бюджет участі – більше ніж 1% бюджету розвитку депутати та чиновники віддають на інфраструктурні проекти, які придумають самі львів’яни. Всі ідеї поділено на великі та малі проекти і обирають найкращих самі ж львів’яни голосуванням за допомогою банк-ID або у центрах надання адміністративних послуг.

Ще одне нововведення – закріплення у документі поняття громадських рад при управліннях міської ради. За словами розробників статуту, ради мають бути мостиком між урядовцями і професійними середовищами. Зараз у міській раді вже створено більше як 20 громадських рад, куди входять люди, які представляють фахове середовище і мають там певне визнання.

Для львів’ян: не лише права, але й обов’язки

Уперше у новому статуті закладено не лише права, але й обов’язки львів’ян. Як зазначає Юрій Лукашевський, не йдеться про якісь зобов’язання, а радше про морально-етичні орієнтири.

«Зрозуміло, що будь-яке право породжує обов’язок», – говорить Юрій Лукашевський.

Обов’язки львів’ян:
• шанобливо ставитися до об’єктів історико-культурної спадщини;
• шанобливо та ощадливо ставитися до об’єктів інфраструктури та ресурсів міста;
• бережливо ставитися до довкілля, зелених насаджень, екології міста;
• реалізовувати свої права та законні інтереси із повагою до прав інших членів територіальної громади міста Львова;
• дотримуватися та виконувати акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста Львова;
• сплачувати місцеві податки та збори;
• поважати та дотримуватися норм цього статуту.

Обов’язки і права посадовців

«У новому статуті присутнє питання відкритості та транспарентності. Йдеться про звітування посадовців, надання доступу до інформації тощо», – коментує Олександр Неберикут.

У документі чітко виписали розмежування обов’язків усіх виконавчих органів влади та депутатів. Нововведенням також стає обов’язок звітування міського голови, посадовців та депутатів хоча би раз на рік.

«У статуті також окремо прописано етичні норми роботи депутатів Львівської міської ради. Це добра практика, – переконаний Олександр Неберикут. – Вона далеко не українська. Очевидно, за порушення не будуть притягувати до відповідальності, але посадовці мають розуміти, на що їм орієнтуватися. Фактично це – орієнтири для виборців, які хочуть мати критерії оцінки добрих та поганих депутатів. Тобто тут з’явиться питання політичної відповідальності».

Зокрема, відповідно до статутного етичного кодексу, тепер депутати повинні керуватися лише інтересами громади, утриматися від заяв, що компрометують місто Львів та державу Україну, не вживати публічно висловлювань, що можуть трактуватися як образа, використовувати у публічних виступах виключно достовірні та перевірені відомості, не вчиняти умисних дій, спрямованих на унеможливлення роботи Львівської міської ради та не приймати будь-яких гонорарів, подарунків, не отримувати винагород безпосередньо чи опосередковано за дії, пов’язані зі здійсненням ним депутатських повноважень.

Зона ЮНЕСКО тепер і в Статуті

У новому статуті також кілька статей присвячено культурній спадщині Львова, зокрема частині міста, що внесена у зону ЮНЕСКО, та буферній зоні пам’ятки світового значення.

У документі, зокрема, зазначено, що вносити архітектурні та містобудівні перетворення в історичному центрі міста статут дозволяє лише з відома Комітету світової спадщини ЮНЕСКО та згідно з комплексним проектом регенерації, ревіталізації та реставрації.
«Останнім часом ми спостерігали низку протистоянь між представниками громадськості та міської влади. Це пов’язано, в тому числі, і з відсутністю єдиних стандартів, які б визначали порядок комунікації між мешканцями та владою, та використання мешканцями тих можливостей, на які вони мають право як члени громади міста. Саме встановити такі стандарти співпраці та комунікації і покликаний Статут міста Львова.

Пропонований на сьогодні проект Статуту став наслідком тривалої роботи та дискусій представників громадськості, міської влади та експертного середовища. Його ухвалення – це шанс дати новий імпульс місцевому самоврядуванню у Львові. Очевидно, окремі його положення будуть критикуватися, як представниками громадськості, так і міської влади, але це природно для будь-якого нормативного документа», – прокоментував «Львівській газеті» учасник робочої групи з розробки статуту та директор Школи права УКУ Іван Городиський.