5 дерев’яних церков Львівщини, які варто відвідати

Серед них чотири пам’ятки української сакральної архітектури, що належать до Світової спадщини ЮНЕСКО

 |  Марта Гелиш   3367  

Фото: uk.wikipedia.org

Дерев’яні храми України – це ті автентичні пам’ятки, в яких з-поміж усіх інших національні риси архітектури виражені найбільше. До прикладу, тридільні за будовою дерев’яні церкви візуально схожі на державний герб України – тризуб. Львівщина особливо багата на такі неповторні святині: ті, що крізь віки пронесли своє світло та атмосферу віри й духовності. Тож «Львівська газета» підготувала добірку дерев’яних храмів у Львівській області, які варто побачити та відчути атмосферу, яка там панує..

Церква святого Юрія у Дрогобичі

Цей дерев’яний храм – не лише пам’ятка архітектури національного значення, але й внесена до Списку світової спадщини ЮНЕСКО з 2013 року. Святиня є частиною відділу дерев’яної архітектури музею «Дрогобиччина» і розташована неподалік від центру Дрогобича на вул. Солоний Ставок, 25.

Ця церква – найкраще збережена пам’ятка галицької сакральної архітектури. Побудували храм у XV ст., і за весь час існування його кілька разів перебудовували. А у середині XVII ст. храм розширили завдяки… іншій святині: з матеріалів старої церкви, яку привезли із с. Надіїв, що на Прикарпатті, у храмі св. Юра збудували бабинець. До речі, придбали стару надіївську церкву не за гроші чи коштовності, а за сіль, яку видобували в Дрогобичі.

Остаточну форму святині надав дрогобицький майстер Григорій Тесля. Цікаво те, що храм збудували без жодного цвяха: усі дерев’яні частини скріплювали кілками. Але найбільша цінність церкви ховається всередині – це іконостас та настінні розписи XVII ст., автором яких є Стефан Медицький. Розписи, які покривають стіни від низу і до купола, вражають своєю детальністю.

Музей-церква св. Юра працює щодня, окрім середи. У понеділок, вівторок та четвер з 9:00 до 18:00, а у п’ятницю, суботу та неділю – до 17:00. Вартість вхідного квитка для дорослих – 20 грн, для дітей – 5 грн.

 

Церква Воздвиження Чесного Хреста у Дрогобичі

Церква вважається однією з найкрасивіших у стилі галицької дерев’яної архітектури і також належить до експозицій музею «Дрогобиччина». Розташований храм недалеко від церкви святого Юра, на вулиці Зварицькій, 7. За радянських часів на її подвір’ї побудували пожежну частину. Через таке сусідство, яке цілком псує сприйняття святині, церкву не вдалося внести до Списку ЮНЕСКО.

Збудовано церкву 1613 року, первісно вона була тризрубною одноверхою. Але 1661-го на емпорі над бабинцем спорудили каплицю св. Івана Хрестителя, в результаті чого церква стала двоверхою.

Інтер’єр храму вражає одночасно простотою та величчю. Вікон тут мало, тому вони дають небагато світла, а отже, яскраві фарби розписів святині пом’якшуються напівтемрявою, звідки виблискують позолочені деталі та срібні оклади ікон.

Воздвиженський храм має те, що не повторюється у жодних інших галицьких церквах, – збережені розписи у вівтарній частині. Стінопис церкви походить з різних часів: у вівтарі, наприклад, зберігся розпис початку XVII ст., каплиця на емпорі розмальована у 1672 р., а стіна, що розділяє наву і вівтар, – у 1735 р. При вході до церкви збереглися також старовинні розписи з ликами святих.

Немає точних відомостей, хто був автором розписів, але за стилем, дрібними деталями та навіть «почерком» ці розписи найближчі до гравюр Георгія – майстра першої половини XVII ст., діяльність якого пов’язана зі Львовом.

Музей-церква Воздвиження Чесного Хреста працює щодня, окрім середи. У понеділок, вівторок та четвер, з 9:00 до 18:00, а у п’ятницю, суботу та неділю – до 17:00. Вартість вхідного квитка для дорослих – 20 грн, для дітей – 5 грн.

 

 

Церква Святого Духа у с. Потелич Жовківського району

Церква Св. Духа – найдавніша дерев’яна церква Львівщини, яку 2013 року внесено у список Світової спадщини ЮНЕСКО. Розташована святиня у мальовничому місці – на пагорбі, поряд з річкою Телиця за 140 м від автомобільної дороги.

Храм побудували на місці колишньої церкви святих Бориса і Гліба близько 1502 року за кошти місцевих гончарів. Спочатку це був тризрубний одноверхий храм, однак у 1736 р. майстер Казимир Домінікович перебудував верх з вівтарем: сьогодні перед нами постає двоверха церква з бароковою банею.

Унікальну мистецьку цінність становлять іконостас та стінопис, які збереглися в інтер’єрі храму. Розписи виконані 1620 року кількома майстрами: ймовірно, керівником художників міг бути Іван Маляр, який тоді мешкав у Потеличі. Стінописи храму становлять одну чітку сюжетну лінію життя і смерті Ісуса Христа, а особливу увагу привертають цикли «Страстей» та «Оплакування». Варто зауважити, що в чині «Оплакування» представлені українські святі: Володимир Великий, княгиня Ольга та києвопечерські святі Антоній і Феодосій.

Протягом тижня храм зачинено, але побачити його можна щонеділі, коли відбуваються богослужіння.

 

Церква Собору Пресвятої Богородиці (св. Дмитра) у с. Матків Турківського району

Це ще один храм Львівщини, який внесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Собор є видатною пам’яткою бойківської архітектури. Розташований він на невисокому пагорбі в центральній частині села на відстані 250 м від автомобільної дороги в долині річки Стрия.

Церкву спорудили 1838 року майстри Іван Мельникович та Василь Іваникович. Вона – тризруба й триверха. Квадратні зруби розташовані по осі захід-схід, а обабіч вівтаря прилягають невеликі прямокутні ризниці. У 1924 році поряд із храмом з’явилася двоярусна дзвіниця в тому ж стилі, що й головна церква. Святиню відвідують задля унікальних цінностей: розписів стін, іконостасу та вівтаря позаминулого століття.

2010 року в церкву влучила блискавка: храм зайнявся, однак від знищення пам’ятку врятувала автоматична система пожежогасіння.

Свого часу цей храм називали найкращим зразком бойківської сакральної архітектури.

Фото: ua.igotoworld.com

Церква Святої Трійці у Жовкві

Ця дерев’яна церква належить до галицької школи і також належить до церков, що нині під охороною ЮНЕСКО. Розташована вона на стику вулиць Львівської та Св. Трійці, навпроти Жовківської районної лікарні.

Першу будівлю церкви звели ще 1601 року, але 1719-го в місті спалахнула пожежа, яка поширилася на схід і знищила все Львівське передмістя: тоді згорів і храм Пресвятої Трійці. Нову святиню, яка збереглася донині, збудували у 1720 році за кошти парафіян та королевича Костянтина Владислава Собеського.

Храм є дерев’яною тризрубною будівлею із цегляною добудовою – ризницею. А білокам’яне обрамлення вікон перенесено сюди із розібраної замкової вежі.

У церкві є п’ятиярусний іконостас (приблизно 50 ікон), створений з липи майстрами Жовківської школи малярства та різьби Івана Рутковича на початку XVIII ст. В іконописі втілено новаторський пошук – образи святих, наділені елементами українського типажу.

З часу заснування храм належав УГКЦ, але у 1980-х роках був реставрований, а його приміщення передали у користування музею. Але вже в час незалежності, у 1993 р., церкву знову віддали греко-католицькій громаді. Найпростіше оглянути святиню у неділю, коли відбувається богослужіння. Відкрити храм для оглядин можуть і в будні, однак лише якщо відповідальна за це людина буде недалеко.

Фото: ua.igotoworld.com