Безвіз: відповіді на 7 найпоширеніших запитань

     2796  

11 червня почав діяти безвізовий режим між Україною та країнами Європейського союзу. Тепер для українців відкрита можливість подорожувати до Європи з біометричними паспортами без віз на термін не більше ніж 90 днів протягом 180-денного періоду.

У травні стартувала всеукраїнська комунікаційна кампанія «Відкрий Європу» щодо роз’яснення правил і можливостей безвізових поїздок, ініційована Представництвом ЄС в Україні.

Головна інформаційна платформа кампанії – веб-сайт www.openeurope.in.ua. Його матеріали орієнтовані на широку аудиторію та пояснюють усі важливі аспекти безвізових подорожей. За 2 місяці роботи веб-сайту було надано відповіді на 3 040 запитань про безвізові поїздки до Європи, які поставили відвідувачі сайту. До вашої уваги – 7 найчастіших запитань з докладними відповідями.

  1. Чи можна вїхати до країни ЄС за старим паспортом із візою, а потім, коли віза закінчиться, виїхати з ЄС уже за біометричним?

 Поточна редакція прикордонного кодексу ЄС не містить такої заборони. Більше того, від 2014 року законодавство шенгенської зони напряму дозволяє подорож за межами часових рамок візи, за якою особа в’їхала до шенгенської зони, якщо ці рамки розширюються новим дозволом на короткотермінове перебування (новою візою). У період безвізового режиму біометричний паспорт є документом, що виконує саме таку роль.

Водночас якщо паспорт із візою та біометричний паспорт – це різні документи, ви маєте бути готові надати на виїзді обидва документи та, за потреби, усні пояснення з цього приводу. Ця ситуація врегульована Прикордонним кодексом ЄС (ст. 12), який регламентує правила виїзду з ЄС за документом, в якому відсутній в’їзний штамп.

Важливо: норма 90/180 розраховується сумарно на візовий і безвізовий періоди подорожі; скасування візового режиму не обнулює кількість днів, проведених на території ЄС.

Підсумовуючи: якщо йдеться про в’їзд до країни шенгенської зони, то відповідь «так» – із певними застереженнями, що викладені нижче. У разі, якщо йдеться про країну-члена ЄС за межами шенгенської зони, слід проконсультуватися з міграційною владою відповідної держави або з її посольством у Києві, аби уникнути розбіжностей національного та шенгенського законодавства.

  1. Якщо у біометричному паспорті є шенгенська віза і всі ії дні вже використані, з якого моменту починається новий 180-денний безвізовий період?

Настання безвізового режиму не обнулює «лічильник днів» 180-денного періоду. Дні, проведені на території країн ЄС та шенгенської зони під час подорожі з візою, будуть враховані разом із днями, які ви пробули в ЄС за безвізовим режимом. Це правило не змінюється, навіть якщо йдеться про новий біометричний паспорт – у шенгенській інформаційній системі лишаються дані зі старого документу. Тому рекомендуємо сумлінно дотримуватися правила 90/180.

  1. Чи можна після закінчення терміну дії посвідки на проживання в країні ЄС залишитися в ній у межах безвізового режиму, не виїжджаючи при цьому з країни?

 Так, можна, якщо зараз ви перебуває в ЄС із біометричним паспортом. Ретельне дослідження шенгенського законодавства засвідчило, що воно не забороняє такого перебування. Підрахунок днів за правилом 90/180 при цьому ведеться із дня, наступного після закінчення дії посвідки на проживання або національної візи. Водночас ви маєте бути готові надати на виїзді ці документи та, за потреби, усні пояснення з цього приводу.

Залишитися в ЄС за безвізовим режимом можна також у разі, якщо національна віза була проставлена у паспорт старого зразку, але людина має із собою також біометричний паспорт. Ця ситуація врегульована Прикордонним кодексом ЄС (ст. 12), який регламентує правила виїзду з ЄС за документом, в якому відсутній в’їзний штамп.

  1. Якщо у мандрівника є відмови у візах до країн шенгенської зони, чи буде це перешкодою для безвізової подорожі?

Старі відмови у візах самі по собі не можуть бути причиною для відмови у в’їзді за безвізовим режимом, однак якщо у вас є відмови у паспорті, ви маєте бути готові до того, що прикордонники можуть перевіряти вас більш прискіпливо, аніж інших подорожуючих. Тому ми рекомендуємо мати при собі всі обов’язкові докази добропорядності: зворотний квиток, доказ підтвердженого проживання та грошове забезпечення.

Водночас ситуація змінюється, якщо причиною заборони на в’їзд була наявність вашого прізвища у шенгенській інформаційній системі і це було зазначено у письмовому поясненні посольства щодо причин відмови у візі. Приміром, заборона на в’їзд на певну кількість років виноситься тим, хто раніше був депортований з ЄС, зокрема через перевищення терміну перебування. Термін заборони обирається щодо кожного порушника індивідуально.

  1. Яка інформація має бути вказана у листі-запрошенні довільної форми і чи може бути такий лист-запрошення роздруківкою повідомлення з електронної пошти? Яку форму повинно мати підтвердження фінансової гарантії?

Так, запрошення, роздруковане з електронної пошти, може бути використане подорожуючими. Потурбуйтеся, аби сторона, яка вас запрошує, зазначила (мовою країни, де здійснюється перетин, або англійською мовою) свою адресу, діючий телефон для зв’язку, мету візиту, зв’язок із запрошуваною особою або особами.

Натомість підтвердження фінансових гарантій (якщо подорожуючий не має можливості довести фінансову спроможність) бажано надавати не у довільній формі, а офіційнім документом. Формат фінансових гарантій встановлюється на національному рівні кожною країною-членом ЄС. Зазвичай цей документ завіряється муніципальною владою у тій місцевості, де зареєстрована особа, що запрошує.

  1. Яким є порядок дій у разі відмови в перетині кордону під час авіа подорожі? Чи є якісь зобовязання в авіакомпаній у таких випадках? Як у цій ситуації може допомогти консульство України в країні, до якої прилетів пасажир?

У разі, якщо подорожуючому було відмовлено у в’їзді на аеропортовому пункті перетину кордону, шенгенське законодавство покладає на авіакомпанію зобов’язання щодо забезпечення невідкладного повернення громадянина до України або до іншої держави, до якої він має право в’їзду.

Водночас відмова не забороняє подальшого в’їзду, якщо подорожуючий усуне недоліки, які стали причиною такої відмови.

Прикордонний кодекс ЄС (ст. 14) гарантує, що рішення про відмову може бути оскаржене, але оскарження відбувається за національним законодавством кожної окремої держави-члена ЄС. У разі, якщо ви не з’ясували порядок такого оскарження, перебуваючи на кордоні, рекомендуємо звернутися до посольства відповідної держави у Києві для його уточнення. Оскарження відмови не припиняє її дії.

У разі, якщо рішення про відмову вже винесене, консул України має обмежену компетенцію щодо надання допомоги.

  1. Якщо у групі людей один з них є спонсором інших (має достатньо коштів для всіх), як пояснити це прикордоннику?

Прикордонний кодекс ЄС не встановлює правил доведення спонсорства, однак дозволяє декларувати спонсорство «у разі, якщо це не передбачено національним законодавством». Натомість на практиці декларування спонсорства не викликає жодних проблем, але лише у разі, якщо подорожуючі мають спільний маршрут та мету перебування на території ЄС, що підтверджено документально.