Три дні у Львові загальний настрій визначатиме лялька (+програма фестивалю)

 |  Ярина Коваль   1545  

Розмова з Олексієм Кравчуком, актором і режисером, директором театру «І люди, і ляльки»

Завтра у Львові розпочнеться Міжнародний фестиваль театрів ляльок «І люди, і ляльки», що його від 1 по 3 липня уже традиційно проведе однойменний Львівський академічний театр естрадних мініатюр. Чимало львівських театрів віддали під цей фестиваль свої сцени, а відтак можна говорити про лялькову феєрію, що на кілька днів запанує у місті. Напередодні «Львівська газета» зустрілася з ініціатором та основним організатором фестивалю, актором і режисером, директором театру «І люди, і ляльки» Олексієм Кравчуком. Вашій увазі – наша розмова.

– Три роки для фестивалю – уже якась впевненість, що він справді потрібен, а для міста – закономірність ще однієї цікавої культурно-мистецької події. За цей час вдалося знайти свою персональну «родзинку»?

– Напевно, з огляду, що Львів – чи не найтеатральніше місто України, це було не так просто. Тут усе спонукає до акторської гри, починаючи від архітектури і завершуючи людьми. Наші галичани – суцільні актори. І я, вочевидь, також. Тому до тієї «родзинки» ми йшли поступово, в підсумку зосередившись на тому, щоб притягнути до Львова найяскравіші роботи у світі театру ляльок. Скажімо, зараз до нас із двома виставами (дитячою «Їжачок з туману» та дорослою «Прості історії Антона Чехова» у сценічному втіленні Харківського державного академічного театру ляльок ім. Афанасьєва) приїде неймовірно талановита людина, лауреат багатьох поважних театральних фестивалів, заслужений діяч мистецтв Крима Оксана Дмітрієва. Вона дуже оригінально бачить світ театру ляльок, наповнює його глибинним філософським змістом. Скажімо, виходить з того, що будь-яка казка для дітей – насправді величезний айсберг, де те, що зверху, – дитяче, а для дорослих – вся схована під водою частина. І оперує цією формулою бездоганно.

– Є така теза, що лялька спроможна на те, чого не може зробити драматичний актор. Які можливості вона дає?

– Цілковита правда. Адже драматичний актор схильний доносити думку через емоцію, де завжди є домішки його «я», його власного егоцентризму тощо. Мало хто спроможний доносити цю думку чисто. А лялька є доволі чіткою і строгою формою. І коли форма створює певний образ, а цей образ – певний код, що його глядач повинен розгадати, то тільки тоді народжується емоція. Глядацька емоція, яку викликає до життя внутрішнє відкриття глядачем архетипів. Тобто там, де не може впоратися драматичний актор, лялька робить це на тисячу відсотків ліпше.

– Цього року будуть колективи, які приїдуть на цей фестиваль уперше?

– Уже згаданий Харківський державний академічний театр ляльок театр імені Афанасьєва, де Оксана Дмітрієва працює художнім керівником. Сама режисер уже гостювала у нас зі своїми постановками в інших колективах, але з цим театром теж буде вперше. Уперше приїдуть Сумський обласний академічний театр драми та музичної комедії ім. Щепкіна та німецький театр з Кьольна. На жаль, не побачимо іранського театру – українська сторона не відкрила акторам візи, але дуже сподіваємося, це станеться наступного року. Загалом ідеться про 11 театрів з України, Грузії та Німеччини, що представлять оригінальні погляди не тільки на довколишній світ, а й світ лялькового театру. Цього разу цільово запросивши на фестиваль відомих столичних театральних критиків (Олега Вергеліса, Сергія Васільєва, інших), ми чекаємо, що вийде діалог. А його наслідком – укріплення ґрунту для необхідних змін у законодавстві, що стосуються як життя українських театрів загалом, так і лялькових зокрема. Варте уваги, що ляльковий театр суттєво відрізняється від драматичного – він не потребує суєти. Драматичний театр дуже швидко рефлексує на якісь соціальні речі і, як правило, це завжди виходить поверхово. А ляльковий, радше в центр ставить людину. Мені здається, взагалі людина, мистецтво, ідеалістичний чинник мають бути первинними. І про це також буде наша розмова.

– Актору та режисеру Олексієві Кравчуку, який до того довгими роками, а то й десятиліттями мав справу з драматичним театром, ляльковий театр – за великим рахунком – «звалився» на голову. Як вплинув він на особисте світовідчуття?

– Я був шокованим. Коли мене вперше запросили на постановку до театру ляльок (а це був Луганський академічний театр, де я ставив «Синій птах» Метерлінка), то я переживав культурологічний шок. Раптом осягнув, що це неймовірно цікаво, що я в цьому нічого не знаю і не розумію, і що можу вчитися і відкривати за допомогою специфіки лялькового театру найбільш глибинний архаїчний світ.

– Як вдалося перенести здобутий досвід на театр «І люди, і ляльки»? Чи під впливом цього досвіду театр змінився?

– Думаю, що все у світі змінюється, нічого сталого немає. Олег Новохацький створював цей театр як ідеаліст і сьогодні – я переконаний – є янголом-охоронцем нашого театру. Попри те, що театр мав різні періоди (були свої злети і свої падіння, та й, зрештою, час диктував умови виживання) Олег Новохацький зумів створити кістяк колективу з людей – справжніх служителів театру. Тобто заклав дуже хороші основи. І це сьогодні наш великий «плюс». До речі, ми поновлюємо лінію вечірніх вистав, щоб відійти від стереотипу, що театр ляльок – це тільки для дітей. Ні, він і для дорослих. Просто дитина бачить дорослі вистави цілком по-іншому. І в цьому неймовірна краса! Бо тільки відійшовши від стереотипів, розумієш, що це є цілком інший механізм роботи з кодами І все це шалено захопливо!

– Як правило, лялькові театри спеціалізуються на типах ляльок. Одні надають перевагу планшетним, інші – профі, коли йдеться про ляльки-маріонетки, ще інші віддають перевагу паркетним лялькам чи якимось іще. А театр « І люди, і ляльки»?

– У нас тип ляльки диктує матеріал, який беремо в роботу. Тобто, яка саме лялька найкраще зможе втілити необхідний образ. В окремих виставах поєднуємо кілька типів ляльок. Нашому театру пощастило – маємо свого власного маестро по ляльках – Ельвіру Босович. Не секрет, що для багатьох театрів такий фахівець – суттєва проблема. Що цікаво, запрошуємо також інших художників до співпраці. Як ось до постановки «Гамлета» за Шекспіром. До речі, мала би бути цікава робота. Бо за основу взяли тему світової маніпуляції, як людина, потрапивши під владу якихось сильних емоцій – влади, грошей, сексу, ненависті, заздрості чи інших, поволі неухильно перетворюється на ляльку.

– В Андерсена є казочка «Директор лялькового театру» – про чоловіка, що постійно носив зі собою валізку з ляльками і мріяв їх оживити. Однак, коли якогось разу це трапилося, цей чоловік зрозумів, що справді був щасливим тільки, коли носив валізку і писав п’єси для своїх ляльок. У чому щастя Олексія Кравчука?

– Якщо говоримо про роботу, то у спілкуванні з моїми акторами. В ляльковому театрі воно значно простіше, ніж в драматичному. Тут значно менше хворого «его». Мені дуже імпонує те, що ми творимо разом. Звичайно, є якась моя позиція, моя лінія, але вислуховую всіх і ми разом доходимо до якогось остаточного варіанту. У ляльковому театрі актори завжди існують за лялькою. А тому всі мають комплекс матері, яка зробить усе, щоб її син став на ноги, став кращим, добрішим, вагомішим. Відтак це передбачає чудову внутрішню театральну атмосферу. Така атмосфера можлива й у драматичних театрах (Володі Кучинському це добре вдавалося, коли працював над першим варіантом Сковороди чи над Платоном). Але, як правило, це рідкість. Тому тут важливий як вибір матеріалу, так і вміння мислити актора з режисером в одному керунку. Тільки з отакої співпраці народжується те, що є творчість

ПРОГРАМА

1 липня, субота

10.30 – «Рибалчина русалонька» В. Королів-Старий (12+) , Театр «Мрії Марії» м. Харків, тр. 50хв., м.в. – українська; (в приміщенні ЛАТЕМ «І люди, і ляльки», вул. Фредра, 6)
12.00 – «Золоторогий олень» Дмитро Павличко (8+), Львівський академічний обласний театр ляльок, тр.45хв., м.в. – українська; (в приміщенні Львівського академічного обласного театру ляльок, пл. Данила Галицького, 1)
15.00 – «Ще мить» за віршами поетів розстріляного відродження та шістдесятників (12+), Київський національний університет театру кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого, тр. 50хв., м.в. – українська; (в приміщенні Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса, вул. Л. Курбаса, 3)
16:30 – «Їжачок з туману. Казка про щастя, або Сни засніженого дитинства» С.Козлов (від 4 до 104 р.), Харківський державний академічний театр ляльок ім. В. А. Афанасьєва, тр. 1год 20 хв. з антрактом., м.в. – російська; (в приміщенні І Українського театру для дітей та юнацтва, вул. Гнатюка, 11)
19.30 – «Божественна комедія… АнДанте» Н. Крат (від 12 до 112р), Львівський академічний театр «І люди, і ляльки», тр. 55хв., м.в. – українська;– (в приміщенні ЛАТЕМ «І люди, і ляльки», вул. Фредра, 6)

2 липня, неділя

11.00 – «Чарівна лампа Ала-Ад-Діна» (6+), Хмельницький академічний обласний театр ляльок, тр. 45 хв., м.в. – українська; (в приміщенні ЛАТЕМ «І люди, і ляльки», вул. Фредра, 6)
15.00 – «Я – Медея» Еврипід/ Ануй (для дорослих), КНУТКТ ім. І. К. Карпенка-Карого, 2 курс «Режесура телебачення», тр. 1 год. 10 хв., м.в. – українська; (в приміщенні Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса, вул. Л. Курбаса, 3)
15.00 – «Вовк та козеня» Димитрі Меліа (3+, для сімейного перегляду), Батумський державний театр ляльок та юного глядача, тр. 45 хв., м.в. – грузинська; (в приміщенні ЛАТЕМ «І люди, і ляльки», вул. Фредра, 6)
16.30 – «Гамлет – машина» Гайнер Мюллер (18+), Чернігівський обласний театр ляльок ім. Олександра Довженка, тр. 60 хв., м.в. – українська; (в приміщенні Львівського академічного драматичного театру ім. Лесі Українки, вул. Городоцька, 36)
19.00 – «Прості історії Антона Чехова. Соната швидкоплинного часу» за оповіданнями А. П. Чехова (вистава для дорослих), Харківський державний академічний театр ляльок ім. В. А. Афанасьєва, тр. 3 год. з двома антрактами, м.в.- російська; (в приміщенні І Українського театру для дітей та юнацтва, вул. Гнатюка, 11)

3 липня, понеділок

10.30 – «Зефір» Albert Bigjohny (для дорослих), Театр «Deemak» Іран, м.Тегеран, тр. 40 хв., м.в. – англійська; (в приміщенні ЛАТЕМ «І люди, і ляльки», вул. Фредра, 6)
12.00 – «Одержима» Леся Українка (вистава для дорослих), Сумський обласний академічний театр драми та музичної комедії ім.. М. Щепкіна, тр. 1 год, м.в. – українська; (в приміщенні Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса, вул. Л. Курбаса, 3)
15.00 – «Ласкаво просимо» за п’єсою «Вдови» С. Мрожека (17+), Черкаський академічний театр ляльок, тр. 1 год. 10 хв., м.в. – українська; (в приміщенні І Українського театру для дітей та юнацтва, вул. Гнатюка, 11)
17.00 – «Йов» Йозеф Рот (15+), Ensemble Svetlana Fourer, Німеччина, м. Кьольн, тр. 1 год. 15 хв., м.в. – німецька (з синхронним перекладом російською); (в приміщенні Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса, вул. Л. Курбаса, 3)
19:00 – «Комедія помилок» комедія на 2 дії, Вільям Шекспір (16+), Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т. Шевченка, тр. 2 год. 05 хв., м.в. – українська; (в приміщенні Львівського академічного драматичного театру ім. Лесі Українки, вул. Городоцька, 36).