Кандидати на доторканність

Одразу шістьох народних депутатів можуть позбавити недоторканності за поданням Генеральної прокуратури України

 |  Віктор Біщук   4047  

 

Останній пленарний тиждень Верховної Ради претендує на встановлення історичного рекорду за період усіх скликань парламенту: відразу шістьох народ-них депутатів можуть позбавити недоторканності за поданням Генеральної прокуратури України у зв’язку з кримінальними провадженнями. Принаймні в цьому переконаний голова Верховної Ради України Андрій Парубій. У вівторок, під час прес-конференції щодо порядку денного наступного пленарного засідання, Андрій Парубій наголосив, що, на його думку, колеги встигнуть дати дозвіл на притягнення низки депутатів ще до перерви.

«За часом, за регламентом, який передбачає процес зняття недоторканності, ми встигаємо це питання винести в четвер (13 липня. – Ред.) останнього пленарного тижня», – наголосив спікер.

Андрій Парубій також повідомив, що в цей момент подання від ГПУ на притяг-нення до відповідальності обранців є на розгляді регламентного комітету, який має ухвалити рішення щонайдовше за 20 днів.

Бліцкриг Генерального прокурора

Минулого тижня основним нюсмейкером, принаймні в українському сегменті Фейсбуку, був Генеральний прокурор України Юрій Луценко. Щогодини 21 червня на його сторінці з’являлися дописи про скерування до парламенту подань на притягнення до відповідальності п’ятьох народних депутатів: Борислава Розенблата (фракція БПП), Максима Полякова («Народний фронт»), Ігоря Дейдея (НФ), Олеся Довгого («Воля народу») та Андрія Лозового (фракція Радикальної партії Ляшка).

Чотирьом з них звинувачення підготували спільно Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, натомість п’ятим – представником Радикальної партії Лозовим – займалася Генеральна прокуратура України.

Наступного дня голова ВР А. Парубій підтвердив надходження листів від ГПУ до парламенту та повідомив, що скерував подання на розгляд до Регламентного комітету Верховної Ради.

Усі п’ять опальних обранців одразу ж зробили заяви про замовність справ та про власну непричетність до жодних оборудок та злочинів, які їм інкримінують правоохоронці.

НАБУ, ФБР та бурштин

Найповнішими та обґрунтованими є справи представника Блоку Петра Порошенка Борислава Розенблата та нардепа від «Народного фронту» Максима Полякова.

НАБУ звинувачує обранців у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, пов’язаного із зловживаннями у сфері видобутку бурштину.

Депутата-мажоритарника з Житомирщини Борислава Розенблата звинувачують в отриманні хабаря в розмірі 200 тисяч доларів від представника закордонної видобувної компанії. Гроші (під час передавання яких, як стверджують САП та НАБУ, і спіймали нардепа та його охоронця), призначалися на підкуп посадових осіб Держслужби геології і надр та місцевої влади для надання спецдозволів на користування надрами, а саме – видобутку бурштину.

За твердженням керівників НАБУ та САП, зібраних доказів: фото-, відеоматеріалів зустрічей нардепа та представника компанії, документів та навіть переліку нумерованих купюр у хабарі – мало би вистачити для розгляду цього пи-тання в суді й ухвалення обвинувального акта. У разі визнання Борислава Розенблата винним, йому загрожує позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк до 3 років з конфіскацією майна.

Суми, які фігурують у справі його колеги Максима Полякова, дещо скромніші. На думку детективів НАБУ та за матеріалами справи, представник «Народного фрон-ту» спільно з Розенблатом мали отримати по 7,5 тис дол. за просування у Верховній Раді змін до проекту Закону «Про видобування та реалізацію буршти-ну» №1351-1 від 26.12.2014 року. Відповідно до цього документа, рентна плата за користування надрами для видобування бурштину мала зменшитися із 25% до 5%. Ці зміни лобіювали в інтересах тієї ж компанії, для якої «старався» і Борислав Ро-зенблат – фірми з Об’єднаних Арабських Еміратів «Фуджейра».

Цікавою родзинкою цієї справи є те, що після того, як Поляков отримав частину грошей, він попросив помічницю на ті ж гроші купити йому та дружині два теле-фони IPhone 7 та IPhone 7+. Серійні номери цих телефонів є у слідчих, а самі недешеві апарати, очевидно, мали би вилучити як речові докази. Якщо провину Максима Полякова буде доведено, йому «світить» термін ув’язнення до 12 років з конфіскацією майна, відповідно до статті №368 Кримінального кодексу.

«Бухгалтерські непорозуміння» Дейдея та Лозового

Обидва нардепи – «народнофронтівець» Дейдей та радикал Лозовой – «погоріли» на електронних деклараціях, а точніше – на невідповідності витрат задекларованим прибуткам.

Соратник Яценюка та Авакова народний депутат Євген Дейдей давно перебуває під прицілом правоохоронних органів. Ще навесні очільник САП Назар Холод-ницький анонсував подання на позбавлення Дейдея недоторканності. Однак тоді генеральний прокурор повернув подання у САП на доопрацювання. Після «вдо-сконалення» подання знову було передано Луценкові, і у такий спосіб Дейдей потрапив у «пакет» з п’ятьох кандидатів на позбавлення недоторканності.

Євгену Дейдею інкримінують декларування «липової» позики його дружини на суму 3,5 млн гривень для того, щоб легалізувати відповідні витрати. Слідство встановило, що насправді грошей ніхто нікому не позичав, тож постає питання про джерела збагачення нардепа, за які той зумів придбати будинок та два позашляховика Audi Q7.

Отже, Євгена Дейдея звинувачують у «вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-2 КК України, тобто набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передачу нею таких активів будь-якій іншій особі, вчинені службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище».
Відповідальність за цією статтею – позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Ще простіша справа в нардепа від Радикальної партії Андрія Лозового. Однопартієць Ляшка зазначив в електронній декларації за 2015 рік готівку в розмірі 800 000 грн, 50 000 доларів США, 150 000 євро. Крім того, нардеп вказав у декларації 24 позиції нерухомого майна та інших активів. Натомість, детективи НАБУ провели позапланову перевірку активів Лозового і, за результатами цієї перевірки, з’ясували невідповідність вартості задекларованого майна Лозового А.С. його готівковим активам та доходам, одержаним з офіційних джерел, яка становить 8 622 647 гривень. Отож йому інкримінують ухиляння від сплати податків – злочин, передбачений частиною 2 статті 212 Кримінального кодексу.

Найімовірніше, що справа Лозового до в’язниці не дійде. Законодавством передбачено, що фігуранту справи достатньо лише погасити заборгованість перед державою і заплатити близько 2 мільйонів гривень податку. Тоді справу проти нього автоматично закриють. Такий сценарій уже був реалізований з нардепом Бобовим, який, заплативши необхідну суму, залишився нардепом, а справу було закрито.

Варто зазначити, що міряти ефективність роботи правоохоронних органів лише сумами коштів, повернутих у бюджет, доволі небезпечно, адже така погоня за нулями в стрічках звітів легко може обернутися у такий собі економічний шантаж бізнесу з боку силовиків. Однак і НАБУ, і САП, і ГПУ уже втягнулися у це «соцзмагання», постійно демонструючи як досягнення суми конфіскованих та повернутих коштів.

Відголоски діянь «молодої команди» Черновецького

 

Дії, які описано у справі нардепа від «Волі народу» Олеся Довгого, відбувалися в період з 2007-го до 2009 року. Тоді він ще був не рядовим народним депутатом фракції-сателіта БПП, а секретарем Київської міської ради. А міським головою Києва тоді був уже трохи призабутий одіозний політик-пісняр Михайло Черновецький. «Молоду команду» Черновецького неодноразово звинувачували в «дерибані» земель столиці.
Відповідно, і колишнього секретаря Київської міськради наздогнали наслідки колишнього аукціону нечуваної щедрості. У поданні до парламенту вказано: Олесь Довгий 1 жовтня 2007 року забезпечив незаконне виділення землі, зокрема, і на Жуковому острові третім особам.

У результаті таких дій столиці було завдано збитків на суму 81 726 691 грн. Якщо буде доведено вину нардепа, йому загрожує позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Відстрочені перспективи

У Верховній Раді VIII скликання це вже не перший випадок позбавлення депутатської недоторканності. «Піонером» у цій справі був народний депутат Олександр Онищенко. Щоправда, після того екс-обранцю вдалось утекти за кордон, звідки він веде активну переписку з вітчизняним політикумом та правоохоронцями.

Натомість, його колега з «Народного фронту» Микола Мартиненко добровільно зняв із себе депутатську недоторканність і слухняно з’являється на усі виклики НАБУ та САП. Однак до остаточних результатів – у вигляді судових вироків – в обох справах надзвичайно далеко.

Схожа ситуація, швидше за все, очікує і наступних п’ятьох кандидатів на позбавлення недоторканності. Оскільки йдеться про економічні злочини, навіть, якщо парламент дасть згоду на притягнення до відповідальності, нардепи матимуть можливість внести заставу та уникнути перебування за ґратами.
Зрештою, позитивне голосування за зняття недоторканності – також далеко не факт. Колеги Максима Полякова з «Народного фронту» вже заявили про те, що не хочуть просто так «здавати» свого нардепа, а подання НАБУ – це помста за політичну позицію (до речі, універсальне пояснення для будь-якого нардепа чи політика в такому випадку). Тож українцям варто очікувати довгої епопеї з ухваленням позитивного рішення в регламентному комітеті ВРУ, потім – винесення (чи невинесення) питання на голосування парламенту. І лише після цього розпочнуться реальні кроки доведення вини чи непричетності до інкримінованих злочинів народних депутатів.

Шостий підозрюваний

У середу, 28 червня, Юрій Луценко у властивому для нього стилі повідомив на своїй сторінці у Фейсбук, що його відомство готує подання на зняття депутатської недоторканності ще з одного нардепа. «У день Конституції працюємо над черговим поданням про зняття депутатської недоторканності з народного депутата. Рахуємо дні, щоб укластися в процедуру до канікул Верховної Ради», – написав генпрокурор.

Прізвища його Юрій Луценко не назвав. Натомість, видання «Обозреватель» висунуло припущення, що «щасливчиком» може виявитись нардеп від «Опозиційного блоку» Михайло Добкін.

Паралельно, на сторінці Фейсбуку ГПУ з’явилося повідомлення про проведення обшуків у Харківській міській раді. Правоохоронці наголошують, що «Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Харківської міської ради, всупереч вимогам чинного законодавства, шляхом створення упродовж 2008-2014 років понад 90 обслуговуючих кооперативів, засновниками та учасниками яких були особи з їхнього близького оточення, сприяли їм у виготовленні відповідних правовстановлюючих документів та незаконно привласнили належні територіальній громаді м. Харкова земельні ділянки загальною площею понад 650 га вартістю більше ніж 4,05 млрд грн, які обернули на свою та інших осіб користь». Варто нагадати, що саме в період, зазначений у повідомленні ГПУ, Харковом керував той же Михайло Добкін.

Частково, цю інформацію підтвердив народний депутат Сергій Лещенко, який в ефірі одного з телеканалів зазначив, що, за його інформацією, подання ГПУ стосуватиметься «одного з членів Опозиційного блоку, про людину, яка однією з останніх бачила Януковича в країні». Нагадаємо, екс-президент Янукович перед втечею до Росії в лютому 2014 року зробив невдалий вояж країною саме до Харкова.