Що може розказати про людину крапля крові. ФОТО

Майже все: що було, що є і що буде в найближчому майбутньому

 |  Олександра Баландюх   1571  

Цих людей мало хто з пацієнтів знає в обличчя, їхні прізвища не на слуху, їм нечасто оголошують подяки, хоча без них ніхто ні на крок не може просунутися вперед. Кардіохірурги, анестезіологи, перфузіологи, судинні хірурги не починають жодного хірургічного втручання, поки свого слова не скажуть вони – лаборанти. Адже саме від того, які будуть результати досліджень, залежить, як плануватимуть чи порятунок хворого в реанімації.

Лабораторія, що працює при кардіохірургічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні, особлива, бо її працівникам доводиться працювати зі специфічними показниками. Результати досліджень мають бути точними, бо від цього залежить життя людини. Дуже часто виникають ситуації, коли результат того чи іншого дослідження потрібний уже. І не має значення надворі день чи ніч, лабораторія працює цілодобово.

У лабораторії є 12 працівників: чотири лікарі-лаборанти, сім лаборантів і одна молодша медсестра. Навантаження дуже велике. Від моменту, коли хворого госпіталізували в кардіохірургічне відділення і до дня виписки, йому роблять 150-200 біохімічних аналізів. 80% аналізів, як розповіла «Львівській газеті» керівник лабораторії Тамара Вигнан, слід зробити терміново. Під час операції за 15 хвилин треба зробити 15 біохімічних тестів не автоматичними, а апаратними методами. Нерідко під час оперативного втручання упродовж п’яти хвилин слід визначити рН і гази крові, електроліти (калій, натрій) і глюкозу. Щоб результати дослідження якомога швидше потрапили на монітор комп’ютера, що стоїть в операційній, лаборанти відправляють його через інтернет. За рік працівники лабораторії роблять більше ніж 200 тисяч досліджень для хворих із серцево-судинною патологією, а якщо врахувати і ургентних хворих, то набігає понад 300 тисяч.

Нині чимало львів’ян нарікають на неточність результатів аналізів: в одній лабораторії дали одні показники, перездали в другу – результат абсолютно інший. Чи вдається уникати помилок у лабораторії кардіохірургічного відділення?

«У нашій лабораторії підібралися люди, які працюють тут не перший рік, багато з них раніше працювали в реанімації, тож вони добре знають, що помилка може коштувати комусь життя, – наголошує завідувач кардіохірургічного відділення Віталій Аверчук. – Окрім того, у нас постійно ведеться контроль».

«Точність і швидкість у проведенні досліджень, – це наші пріоритети», – додає Тамара Вигнан.

Апаратура, з якою працюють лаборанти, не є найсучасніша. Але лаборанти й не прагнуть наразі працювати на європейських апаратах останнього зразка з простої причини: вони дорогі в обслуговуванні. Реактиви до них дуже дорогі, одне дослідження обійдеться приблизно 300 грн, а це відразу буде додаткове фінансове навантаження на рідних пацієнта, адже не секрет, що не всі обстеження фінансує держава. Частину покривають з благодійних фондів, а частина падає на рідних. А за такої кількості обстежень, які проводять пацієнтові, сума набігає солідна.

Окрім кардіохірургічного відділення, в якій працівники лабораторії обслуговують п’ять операційних і дві палати інтенсивної терапії, вони проводять дослідження і для хворих відділення судинної хірургії (дві операційні і палата інтенсивної терапії).

«За час, поки пацієнт перебуває у відділенні, ми дізнаємося про нього дуже багато, пам’ятаємо, які результати досліджень були при його госпіталізації, як правило, тривожні, і коли після завершення лікування робимо дослідження і бачимо позитивні результати, то радіємо не менше, ніж сам хворий», – додає лікар-лаборант Оксана Пітуля.

P.S. У ці вихідні – День медика. «Львівська газета» вітає всіх медиків Львівщини з професійним святом.