Через зайве ребро 22-річна дівчина мало не втратила руку

На щастя, вона вчасно потрапила до судинних хірургів Львівської обласної клінічної лікарні

 |  Олександра Баландюх   4407  

У Марії раптово почала боліти рука у плечі. І біль був такий, що не дозволяв ні спати, ні працювати. Коли дівчина піднімала руку вгору, все випадало, рука була безсила. Спершу дівчина подумала, що її продуло. Лікувалася самотужки, як могла: розтирала, масажувала, прикладала компреси. Але ці процедури не допомагали.

«Тоді пішла до лікарів. Вони також спершу не знали, що зі мною, – розповіла «Львівській газеті» Марія. – УДЗ плеча не прояснило картини. Підозрювали защемлення нерва, захворювання плечового суглоба. Ні лікування таблетками, ні масажі не допомагали. Потім у мене сильно набряк середній палець, там у судинах виявили тромби. Звідки вони взялися? Так мені ніхто й не пояснив. Мене прооперували, якийсь час було легше, але згодом біль відновився. Зробила комп’ютерну томографію, але й тоді лікарі не знали, що зі мною. І тоді мене скерували у відділення судинної хірургії, до професора Ігоря Кобзи. Лише тут мені сказали, що у мене аневризма підключичної артерії, яка і сипле тромби».

Синдром виходу з грудної клітки

У Марії, за словами професора Ігоря Кобзи, виявили патологію – синдром виходу з грудної клітки. Такий діагноз хворим раніше ставили доволі рідко, хоч цей синдром учені встановили давно. Тепер діагностувати почали частіше (діагностика поліпшилася), але цією патологією в Україні займається дуже мало хірургів. Тому діагностувати це захворювання непросто, тим паче, що його симптоми такі ж, як при низці інших захворювань: біль, поколювання в ділянці ключиці, біль у руці, слабкість, затерпання, оніміння руки, особливо четвертого і п’ятого пальців тощо. Це може бути й при остеохондрозі, запаленні нервів, змінах у хребті тощо.

У чому суть захворювання? У ділянці між шиєю і ключицею з різних причин можуть стискатися судини (й артерії, і вени), які можуть давати про себе знати такими симптомами. Здавлювати підключичну артерію можуть м’язи, вона може бути затиснута між ключицею і першим ребром, нерідко після травм потовщуються так звані драбинчаті м’язи, й тоді вони давлять на артерію, її може затискати й грудний м’яз. А ще таку патологію можуть давати зайві ребра, як це було у Марії.

Саме зайві ребра, які було виявлено в Марії на комп’ютерній томографії, стали причиною виникнення аневризми підключичної артерії. Зайве ребро у дівчини, як пояснив професор, було з’єднане з першим ребром. Зовні це ніяк не проявлялося, особливо дівчину не турбувало, хоча перетискало підключичну артерію. Але дівчина впала на плече, місце з’єднання зайвого і першого ребра трохи надломилося, і це ще більше травмувало підключичну артерію. У ній утворилася аневризма (розширення або вип’ячування судини), в якій і утворювалися тромби, які летіли в руку і закупорювали малі та великі судинки.

Аневризма у дівчини була невеликих розмірів, тому її не помітили під час проведення комп’ютерної томографії. Лікарі також її не побачили, тому й не могли зрозуміти, де у дівчини утворюються тромби. Лише досвідчене око професора її зауважило, й пацієнтку терміново почали готувати до операції.

До складу операційної бригади, крім професора Ігоря Кобзи, увійшли судинні хірурги Тарас Кобза і Роман Трутяк, анестезіолог Роман Михальчук. Операція тривала майже три години. Дівчині видалили зайве ребро, висікли аневризму, а на її місце поставили судинний протез.

Професор Ігор Кобза

«Львівська газета» провідала Марію на другий день після операції. Дівчина почувалася ще трішки слабкою, але щасливою. Була рада, що нарешті вдалося усунути причину її страждань. За другим зайвим ребром, як повідомили дівчині лікарі, будуть спостерігати. Якщо воно не давитиме на судину, його не рухатимуть.

Цю патологію діагностують навіть у дітей

«Аневризма судин у таких випадках утворюється рідко, але це дуже грізне ускладнення, бо продукує тромби, і якщо вчасно її не висікти, людина може втратити руку, а то й життя, – пояснює професор Ігор Кобза. – На щастя, Марію до нас скерували вчасно, якби трохи затягнули з операцією, дівчина могла втратити руку. Цього року маємо вже три випадки аневризми підключичної артерії , яку спричинили зайві ребра: крім Марії, прооперували ще 35-річного чоловіка і 20-річну дівчину».

За словами професора, синдром виходу з грудної клітки є у багатьох людей, але вони про це не знають. Цей синдром діагностують навіть у дітей. Якось до професора мати привела 11-річну дівчинку. Вона гарно вчилася у школі, але коли її викликали до дошки, не могла писати: крейда випадала з руки. Вчителі думали, що дівчинка так бешкетує, а в дитини через це вже почав розвиватися комплекс. Вона йшла до школи і молила про одне, щоб її не викликали до дошки. Під час обстеження з’ясувалося, що у неї синдром виходу з грудної клітки. Коли вона піднімала руку вгору, кров переставала надходити, і крейда випадала.

Від цього захворювання найбільше потерпають люди, яким доводиться піднімати, відводити руки: баскетболісти, будівельники, муляри тощо. Але далеко не всіх людей, в яких виявили цей синдром, слід оперувати. Оперують лише тих, у яких утворилася аневризма підключичної артерії, бо вона загрожує здоров’ю і життю. Тож якщо у вас набрякає, болить рука, терпнуть чи німіють четвертий і п’ятий палець, професор Кобза радить проконсультуватися у судинного хірурга, щоб виключити утворення аневризми. Лікар передусім проведе пробу відведення: руку відводять назад, згинають у лікті і піднімають вгору, а голову повертають у протилежний бік. Якщо у такому положенні не прощупується пульс, тоді треба буде зробити УЗД судин. Якщо аневризми не виявлять, то запропонують консервативне лікування.