Володимир Кубай: «Ми готові надати випускникам майстерні та обладнання, щоб полегшити їм відкриття власної справи»

 |    746  

Професійна освіта – шлях до успіху! Під таким гаслом сьогодні працює Вище професійне училище №20 м. Львова. Про можливості, які дає навчальний заклад, про потреби ринку та про можливості для його випускників у розмові з Володимиром Кубаєм, директором ВПУ №20.

– Володимире Михайловичу, якщо поглянути на історію училища, що було основою його створення?

– Нашому навчальному закладу уже 50 років. Училище засноване у 1966 році (прим, автора: Технічне училище №1). Відкрите на базі Львівського мотозаводу, створене для підготовки робітничих кадрів в галузі машинобудування. Переважна більшість випускників відразу йшла працювати саме туди. Навчання тривало рік або півтора, залежно від складності спеціальності.

– Яких спеціалістів готуєте сьогодні?

– Ми й надалі готуємо кадри для машинобудівної галузі. Це і налагоджувальники верстатів та маніпуляторів з програмним керуванням, і оператори верстатів з програмним керуванням, і слюсарі з ремонту автомобілів, і електрогазозварники, і електромонтери з ремонту та обслуговування електроустаткування. А також – електромеханіки з ремонту електронно-обчислювальних машин, оператори комп’ютерного набору, верстатники широкого профілю. Є й відносно нові спеціальності, як от офіс-менеджер чи секретар керівника, діловод та авто електрик. Відійшли від деяких спеціальностей – це гальванік та лаборант хімічного аналізу. Сьогодні фахівців за цим напрямком ринок не потребує.

– Куди йдуть працювати ваші випускники?

Зникли великі заводи. Але вважаю, що сьогодні цей перехідний, кризисний період вже позаду. Що найважливіше – ми «не зрадили» своєму напрямку. І слушно. Відроджується машинобудування і наші молоді кадри знову потрібні як ніколи. До нас звертається за фахівцями і «Електронтранс», і завод ЛOPTA, і бронетанковий завод. Запрацювало також багато невеликих приватних фірм, які виготовляють продукцію, пов’язану із галуззю машинобудування. Їм потрібні наші налагоджувальники верстатів з програмним керуванням, токарі, фрезерувальники, верстатники широкого профілю, електромонтери з ремонту електричного промислового обладнання та ін. Добре, що ми не перекваліфікувалися свого часу, не знищили майстерень, а головне – того обладнання, яке в нас було. Сьогодні маємо майже сто одиниць металоріжучого обладнання. Це токарні та фрезерні верстати.

Крім того, зміцнили та оновили базу для підготовки електрогазозварників. Раніше ніхто не хотів навчатись цьому фаху. Але виробництво відроджується, і це – одна із спеціальностей, де у нас немає проблем з набором. Учні розуміють, що матимуть роботу і хорошу зарплату.

Сьогодні випускники за цією спеціальністю, перебуваючи на практиці, отримують більшу заробітну платню, ніж майстер виробничого навчання.

– Що, на ваш погляд, потребує першочергових змін у професійній освіті?

– Маємо недостатньо врегульовану правову базу. Не ухвалено закон «Про професійно-технічну освіту». Верховна Рада розпочала ухвалювати наші освітні закони, перевернувши все з ніг на голову. Спочатку прийняли Закон «Про вищу освіту», до якого зараз потрібно вносити певні зміни, оскільки він не відповідає реаліям сьогодення. Важливо визначитись, яке місце профтехосвіта  займає в системі освіти України, для кого ми готуємо фахівців і який статус маємо. Без цих векторів важко вдосконалюватись та впроваджувати інновації.

Поза тим, сьогодні підприємці просять, щоб ми реагували на їх потреби, готували певні види спеціалістів швидше. Вони не можуть чекати 1,5-3 роки. Можливо, варто навчати нескладним професіям під замовлення ринку швидше? Тут виникає питання навчальних планів, програм, ліцензування.

Якщо говорити окремо про наше училище, то є потреба у ліцензуванні професії, пов’язаної з  діагностикою автомобілів. Все – задля того, щоб осучаснити сам підхід до ремонту. Ми вже закупили і підйомники, і різні діагностичні стенди. На даний час – самі виготовили близько 22-24 стендів для діагностики автомобіля. І ці стенди не базуються на автомобілях ГАЗ чи 3IЛ, а на сучасних європейських автомобілях.

– Чи є якісь нові спеціальності, які б ви хотіли/плануєте впроваджувати?

– Що стосується галузі машинобудування, то спеціальності, які ми зараз маємо, відповідають потребам ринку. Важливо інше – використовувати в процесі навчання сучасне обладнання. Наприклад, слюсарів з ремонту автомобілів слід навчати працювати на новому сучасному обладнанні, що пов’язано з програмуванням. Робимо все, що в наших силах: закупили сучасне обладнання для підготовки фахівців за цією спеціальністю майже на 500 тис. грн.

– Ваші випускники відкривають власну справу?

– Звісно. Більше того, ми готові надати свої майстерні та обладнання для того, щоб полегшити їм старт. Ми навіть розробили «Стратегію ВПУ №20 м. Львів на 2016-2020 роки». І тут закладено передумови для того, щоб наші учні могли створювати технопарки. Якщо майбутній підприємець не має з чого і де почати, то він може почати з училища, яке він закінчив. Він певний період часу користуватиметься обладнанням, платитиме відносно невелику оренду.

Якщо конкретно, то, для прикладу, наш колишній працівник, майстер виробничого навчання – Богдан Соколовський – відкрив підприємство «Аверс». Сьогодні ми співпрацюємо: пан Богдан є головою екзаменаційної комісії за напрямком електрогазозварювання.

– Наскільки поєднані теорія і практика при освоєнні фаху?

– Ми намагаємося бути новаторами. Наприклад, цього року запрацював Німецько-український проект «Партнерство у сфері професійно-технічної освіти в Україні». З його допомогою, ми більш тісно пов’язали виробництво і навчання для електрогазозварників, які проходять стажування в компаніях «Електротранс» і «Сферос-Електрон». Переконаний, що учні, які там стажуватимуться – отримають пропозицію доброї високооплачуваної роботи. Завдяки проекту – оновлюємо навчальні плани і програми, вносимо зміни.

– Чому варто навчатись у Вищому професійному училищі №20?

– Ми даємо хорошу кваліфіковану освіту. Якщо випускники мріють продовжити навчання, можна отримати вищу освіту, працюючи на підприємстві. Отримавши одну із спеціальностей, якій ми навчаємо, випускники не мають проблем із знаходженням роботи, отримують достойну заробітну плату. Однак почати потрібно з освоєння фаху. Пізніше, якщо є бажання, можна стати викладачем, майстром виробничого навчання. Така можливість також існує. Все, що для цього потрібно, це лише власне бажання. Наші випускники є не лише хорошими фахівцями, але достойними  громадянами, патріотами. Багато з них сьогодні займають високі посади у державній службі.

– Дякую за розмову.

Розмовляв Юрій Булик