Мешканці старої частини Львова розповіли, чим найбільше незадоволені

Водночас рівень задоволеності проживання в історичній частині міста становить 91%

   Марта Гелиш   1991  

Торік український дослідницький центр «Соціоінформ» провів соціологічне дослідження серед 400 мешканців історичної частини Львова, аби з’ясувати рівень їхньої задоволеності якістю життя у центрі міста та виявити бажання мешканців щодо поліпшення умов проживання. Результати дослідження свідчать: більшість львів’ян, що проживають у старій частині міста, задоволені якістю життя через хорошу інфраструктуру, архітектуру та престиж району. А серед основних недоліків життя у центрі міста – надмірний шум і бруд.

«Загалом мешканці центральної частини Львова задоволені тим, що вони – в центрі усіх подій і визначних заходів, тут хороше транспортне сполучення, планування помешкань, красиві вулички та будівлі. А от з недоліками все значно складніше: проблема №1 – це постійний шум, адже у центрі постійно проходять різні концерти, часто лунає музика, на кожному кроці – заклади громадського харчування та велика кількість туристів. Мешканців також турбує аварійний стан будівель і проблеми, пов’язані з транспортом: загазованість повітря, постійні затори та нестача паркомісць», – зазначає директорка «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак.

Для того, аби життя мешканців старої частини міста стало комфортнішим, вони наполягають на реставрації будинків, підтриманні чистоти та збільшенні кількості паркомісць.

«Мешканці усвідомлюють, наскільки важливо відновлювати історичні частини міста. Але розуміють, що зробити це важко через нестачу коштів і відсутність реальних власників. Йдеться про те, що доки не сформуються ОСББ і люди не розумітимуть, що вони відповідають за будинки, у яких проживають, доти не буде порядку», – каже Наталія Зайцева.

Задоволеність проживанням у центрі міста

Відтак, згідно із дослідженням, рівень задоволеності проживання в історичній частині міста становить 91%. Водночас, наприклад, у 2014 році цей показник був на 5,1% менший.

Щодо заходів з підвищення рівня життя в місті, то 48% опитаних порекомендували реставрацію будинків, і лише 1,3% запропонували покращення освітлення. 14% не обрали нічого.

Якість місць загального перебування

Відсоток наявності місць загального перебування у 2016 році – 67,3%, тим часом у 2012 р. це число становило 72%.

Задоволеність місцями загального перебування у центрі старої частини Львова – 70,1%, на півдні – 81,8%, а на півночі – 61%.

Основною причиною незадоволення станом місць загального перебування (серед незадоволених) є те, що місця не упорядковані та забруднені – 66,7%. Натомість лише 4,3% опитаних бракує квітників.

Ставлення до туризму

Щодо негативів від зростання туристичного потоку, то в більшості респондентів немає жодних – 58,4%. Для 13,5% негативом є шум, а для 9,2% – бруд і сміття.

Ставлення до зростання кількості ресторанів та кафе у центрі Львова: позитивне – 57,7%, негативне – 34,1%, невизначене – 8,3%.

Задоволеність житловими умовами

Щодо бажання змінити помешкання у майбутньому, то лише 20,8% власників і 55% орендарів житла змінили б його. Головною причиною бажання змінити помешкання для 33% опитаних (тих, що змінили б) є те, що будинок потребує ремонту. 19,6% відповіли, що вулиця є занадто шумною, а 18,6% хочуть жити у власному помешканні.

Щодо задоволеності житловими умовами, то 23,8% опитаних повністю задоволені, 55,7% частково задоволені, а 20,5% – зовсім не задоволені. Зазначимо, у 2014 р. повністю задоволених житловими умовами було 41,4 %, що на 17,6% більше, ніж у 2016.

Стимули для участі у відновленні історичних споруд

Щодо потенціалу участі у програмі відновлення історичних будівель, то стимулами участі у цій програмі є: фінансова підтримка – 81,5%, забезпечення будматеріалами – 25%, консультація фахівця – 15,3%.

Докладні результати дослідження: http://www.urban-project.lviv.ua/php_uploads/data/articles/ArticleFiles_UA_677.pdf

«Соціоінформ» – дослідницький центр, що заснований 1990 р. у Львові та проводить соціологічні й маркетингові дослідження в Західному регіоні України.

Дослідження було проведено на замовлення Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ): https://www.giz.de/en/worldwide/32413.html