Як зі старих дверей зробити людину

У Львові художник Роман Опалинський по-новому відчитав сагу життя

 |  Ярина Коваль   1522  
Роман Опалинський

Фото Ярина Коваль

Двадцять дивовижно розмальованих старих дверей, що подекуди перетворилися в людські персонажі, увійшли як серія «Двері з народного театру» до експозиції персональної виставки «Малярство. Інсталяції» Романа Опалинського у Національному музеї у Львові (вул. Драгоманова, 42).

Властиво, якби не художник Орест Скоп з його запрошенням до мистецького проекту «Криворівня – українські Афіни», втіленим низкою вітчизняних митців ще торік, хтозна чи інший художник − Роман Опалинський − звернувся би до теми гуцульських театрів. А так, ставши учасником цього проекту, Роман Опалинський настільки захопився темою, що сьогодні у Національному музеї у Львові побачили дещо іншого митця, ніж Романа Опалинського звикли сприймати.

«Картини Романа Опалинського розкажуть про художника набагато більше, ніж могли би написати біографи, − перефразовує Каміля Пісарро куратор виставки Володимир Гусар. – Мистецтво цього митця – це пароль, шифр, умовний знак його уяви. Тут не потрібно пояснень чи особливих зусиль у розуміння сюжету. Краса світу втілюється у душевних стосунках, у єднанні людей через магнетизм любові, взаєморозуміння, відкритість і довіру. Його картини – це не просто пейзажі, натюрморти, жанрові сцени. Це цілі романи, саги людського життя».


Як розповів «Львівській газеті» Роман Опалинський, ось ці саги людського життя ваблять його найбільше. Приурочивши частину експозиції до 70-річчя вивезення українців з їхніх етнічних земель (зокрема, серію «Двері з народного театру), художник спробував жахливе поєднати з прекрасним. І зробив це шляхом використання колориту вишивок, народних килимів, писанок тощо. «Я не вмію сприймати життя і світ негативно, − розповідає художник. – Та й не маю певності, що це вміння потрібне. У цьому, вочевидь, не лише моя особливість, а й моє спасіння. Бо без любові до життя та людей, як на мене, нема мистецтва. А якщо і є, то воно – каліка».


«Опалинський розробляє свої приголомшливі твори таким способом, якого ніколи досі не бачили, − пише про художника арт-критик з Лондона Елена Фосчі (нічого дивного, адже митець чимало виставляється за кордоном). – Атмосфера, подібна на казку та чарівні землі, на яких витончені фігури породжують історії, що переплітаються між собою. Опалинський дає нам нові емоції кожного разу, як ми захоплюємося його витворами мистецтва, відкриваючим нескінченні елементи багатої і виразної творчої розповіді… Стилістично український художник має притаманну йому унікальність : він з’єднує обрамлення їх всесвітом представленої історії, розмальовуючи поверхню цієї границі, незайманою іншими художниками, створюючи гармонійний і вражаючий шедевр».


Фото Ярини Коваль