У Львові видно французьку мить і вірменську вічність

Ярина Коваль

журналістка

У Львівському палаці мистецтв – два цікаві фотопроекти

Здавалося б, що спільного може бути між виставками «Моя Франція» Бернарда Кеню та «Вірменський Львів» Сурена Варданяна, відкритими у Львівському палаці мистецтв? А те, що в обох випадках ідеться про художні світлини на високому мистецькому рівні, виконані приятелями, які урочисто й разом представили їх у Львівському палаці мистецтв одного дня й у тій самій годині. А також те, що обидва митці у Львові персонально презентуються вперше.

Бо насправді виставки різні. Як підкреслив у своєму вітальному слові завідувач кафедри книжкової графіки та дизайну друкованої продукції Української академії друкарства Володимир Стасенко, Бернард Кеню зупиняє секунди й людину в них, а Сурена Варданяна цікавить вічність. В одному випадку мова йде про сучасних людей, в іншому – про камінь. Але один й інший митець готові йти далі, ніж звичайні фіксатори часу.

Бернард Кеню проект «Моя Франція» замислив спеціально для України – показати нам життя звичайних французів, і це йому вдалося. Попри те, що загальна експозиція залишає по собі враження деякої розхристаності, Бернард Кеню робить акцент на емоційних станах своїх героїв і не прогадав. А відмова від кольору тільки підсилює його задум.

Сурен Варданян, який народився у Вірменії і вже багато років живе у Польщі, натомість показує львів’янам саме Львів, яким він його побачив і відчув. Але не цілий. А тільки вірменську його частину. Річ у тім, що саме у Львові, у нині Українській академії друкарства митець здобув художню освіту. Адже Сурен Варданян є не лише цікавим фотомитцем – він є цікавий графік, і цей свій талант у рамках проекту «Вірменський Львів» презентує глядачам також. Зокрема, крім світлин, показує ще й графічні роботи, серед яких твори, виконані на полотні з використанням вірменської каліграфії.

«Обидва проекти, як і обидва митці, – справді варті уваги, – підсумовує в розмові з «Львівською газетою» куратор обох виставок Ольга Луковська. – Бо інтригують як незвіданістю, так і почуттям гумору, зокрема Бернард Кеню, глибиною, людяністю. А людяність – те, що завжди при собі тримає найбільше».

Фото автора