Марина Одольська: «За всі мої страждання Господь зіслав мені чоловіка, про якого мріяла»

 |  Розмовляла Валентина Шурин   2337  

«Успішна співачка, кохана дружина, щаслива матір», – кажуть про заслужену артистку України Марину Одольську. Разом з чоловіком, звукорежисером Євгеном Івановим виховує чотирьох дітей: 22-річного Микиту, 11-річну Любу, трирічного Левка та семимісячного Андрійчика. Та мало хто знає, яким тернистим був життєвий шлях співачки, яке вистраждане її щастя.

…Найстаршого сина народила у дев’ятнадцять років. Але коханий не хотів дитини і відмовився від неї. У чоловіках розчарувалася. Але минув час, і Марина знову закохалася. Її обранцем став співак Сергій Манек. Коли в них народилася Любочка, Марина пішла зі сцени, присвятила себе сім’ї, а синові Сергія від першого шлюбу замінила матір. Чоловік доньку леліяв, а сина Марини не любив і не визнавав. До того ж співачці доводилося боротися із… залежністю чоловіка. Все це «спалило» їхнє кохання. У творчій кар’єрі робила успіхи, але після концерту, бувало, вертатися додому не хотілося. Обличчя усміхалося – душа ридала. Негаразди в сім’ї робили Марину лише сильнішою.

Після болісного розлучення співачку рятувало мистецтво. З головою поринула в роботу над шоу «Голос країни». І все-таки зустріла «свого» чоловіка – Євгена Іванова. Синочки Левко та Андрійко – плід їхнього кохання. Про те, як рятувалася від стресу, що підштовхнуло повернутися у шоу-бізнес, українська співачка, композитор, поетеса Марина Одольська розповіла в інтерв’ю «Газеті».

– Марино, судячи з усього, Ви були лідером з дитинства…

– З 14 років співала в ресторані, навіть вважала себе главою сім’ї, адже підтримувала її фінансово. Хотілося якомога швидше подорослішати, ні від кого не залежати. Не прислухалася до маминих порад. Можливо, тому й робила помилки, хибні кроки…

– У дев’ятнадцять Ви залишили шестимісячного Микиту вдома і поїхали у Севастополь на фестиваль «Червона рута»…

– …де отримала першу музичну перемогу. Батьки, Богу дякувати, підтримали мене, посприяли, щоб я будувала сольну кар’єру. Микиту залишили у себе в Кам’янець-Подільському, а мене відпустили до Києва. Там я винаймала квартиру. Не могла забрати сина до себе: був би обділений моєю увагою, адже сцена займала багато часу. Моїм батькам (матері й вітчиму) Микита був за сина, душі в ньому не чули.

Двічі на місяць я приїжджала додому, утримувала сім’ю фінансово. Брала Микиту на відпочинок, концерти, фестивалі. Він мав усе, про що мріяв (іграшки, комп’ютери). Тільки-но захотів – і я купила.

Лише після народження другої дитини по-справжньому відчула себе матір’ю. Коли вийшла заміж за Манека і в нас народилася Любочка, я зрозуміла, наскільки синові не вистачало мене, наскільки потребував моєї любові, ласки, тепла, уваги. Лише після другої дитини я по-справжньому відчула себе матір’ю. Але час було втрачено…

– Після народження донечки вирішили піти із шоу-бізнесу…

– Злякалася, що Любочка також буде обділена материнською любов’ю. Мені було так комфортно й затишно в сім’ї, що розриватися між нею і сценою не хотілося. Знаю артисток, які задля кар’єри відмовились народжувати і зараз самотні. І я сказала собі: «Стоп!». Не брала участі в концертах, не давала жодного інтерв’ю. Присвятила себе сім’ї.

– Ви і Сергій Манек – співаки. Кажуть: дві творчі особистості під одним дахом – це дві самотності…

– Як у кого. Сергій був лідером, старшим за мене на 15 років. На деякий час навіть замінив мені суворого батька: вчив гарних манер, перетворював мене на леді.

З нами жив 12-річний син Сергія від першого шлюбу. У Сергія померла дружина. Я допомогла йому вийти з депресивного стану, а він врятував мене від самотності. Стала йому і коханою, і другом, а його синові – матір’ю і подругою. Мене переповнювало щастя, але воно виявилося оманливим.

– Микиту забрали до себе?

– Довго вагалася, не знала, що робити. Розуміла: в дідуся і бабусі малий отримає любові більше, ніж у нашій сім’ї. Кілька років жили з Манеком у громадянському шлюбі, потім одружилися. Не раз розходились-сходились.  Сергій не любив мого сина, не сприймав, як дитину коханої жінки. Коли син приїздив до нас у гості (у чотири-п’ять рочків), чоловік спочатку терпів, потім роздратовано кидав: нехай їде назад. Я сподівалася, що сім’ю врятує наша спільна дитина. Після народження Любочки Сергій переборов себе: між нами налагодилися стосунки, запанував спокій. Та, на жаль, лише на деякий час.

Коли Микиті виповнилося десять років забрала до себе. Переїзд до столиці, нова школа стали для хлопчика стресом. Ще й вітчим терпіти його не міг. Чоловіка дратувало все моє минуле. За 13 років у шлюбі останні сім літ я боролася з його залежністю. Сергій перестав сприймати мене, як кохану жінку та матір своєї дитини. І мене перестали тішити успіхи у співочій кар’єрі. Пам’ятаю, син зателефонував з дитячого табору і попросив гроші. Сергій: «Навіщо?! Ми і так багато грошей йому дали». Спалахнув конфлікт. Це було останньою краплею мого терпіння, і на наших стосунках я поставила крапку. Забрала Микиту, Любочку і пішла на квартиру.

– Сергій не просив Вас повернутися?

– Зателефонував через три місяці на день народження доньки, просив повернутися, але на той момент я подала документи до суду. В будинку змінив всі замки. Забрати речі я могла лише з дозволу колишнього чоловіка і в його присутності. Жила у суцільному стресі, почувалася самотньою.

Коли Манек дізнався, що зустрічаюся з Євгеном Івановим, ревнував, не давав згоди на розлучення. Маніпулював донькою, залякував, що забере її в мене, налаштовував її проти нас з Євгеном.

– Ви двічі обпікалися на стосунках з чоловіками, а Євгенові повірили…

– Коли Любочку поклали в лікарню, Євген першим простягнув руку допомоги. Став моїм єдиним захистом: підтримував морально, купував ліки, продукти. У важку хвилину підставив міцне чоловіче плече – і мене це підкупило. Якою сильною не була б жінка, кожна потребує любові, турботи, ласки, ніжності, тепла.

 

Євген – перший чоловік у моєму житті, який подарував мені каблучку… У присутності дітей, своєї матері так трепетно запропонував руку і серце, що мама аж розплакалася. «Згода, повірю «сильній половині» востаннє», – усміхнулася я. І було весілля…

–  Які найяскравіші риси характеризують Вашого чоловіка?

– Людинолюбний. Ніколи нікого не скривдить. Почує на свою адресу криве слово – першим піде на примирення, лише б не конфліктувати і зберегти з людиною гарні стосунки. Євген – моє натхнення, мій надійний тил. Ідеальнішого чоловіка для мене нема. Вірю: не зрадить і в біді не залишить. Обожнює Микиту, Любу, Левка, Андрійчика, прекрасно ладить з ними і всіх чотирьох дітей вважає своїми.

– Микиті – двадцять. Ділиться з Вами секретами?

– Він – інтроверт, доволі замкнутий. Захоче  – сам розкаже все у подробицях, а коли я вивідую – береже таємницю. Дуже любить братиків і сестричку, купує їм подарунки. Розробляє комп’ютерні програмні системи. Змалку звик до роботи за комп’ютером і сам обрав професію.

– Не дорікав, що в дитинстві Вас не було поруч?

– Ніколи. Я розмовляла на цю тему з Оленою Мозговою, Тонею Матвієнко, батьки яких – теж творчі люди, і через постійні гастролі, концерти рідко приділяли їм увагу. Однак і в них непорозумінь з цього приводу не було.

– Ви – успішна співачка і щаслива жінка. Чи змінився Ваш репертуар?

– У шоу-бізнес почала повертатися у 2008-му. Працювала в журі, педагогом з вокалу на співочих фестивалях. Зрозуміла, що без творчості не зможу. Майже всі мої пісні про біль, зраду, розлуку, про те, що сама переживала в житті. У такі хвилини народжувались улюблені глядачами хіти. Якщо раніше пісня називалася «Божевільна», то зараз музична програма «БожеVільна» (Бо вже вільна). Гра літер змінює зміст слова, – вільна від стресів, страхів… На естраду повертаюся з новими силами і новим баченням.

І Євген підтримує: «Допоможу тобі, Марино, утвердитися як співачці, композитору, творчій особистості». Хіба ж можу таке не цінувати?! За всі мої страждання Господь зіслав мені чоловіка, про якого мріяла. З ним встигаю і творчу кар’єру будувати, і сім’ї увагу приділяти. Як сказав Архімед, «дайте мені точку опори – і я переверну світ». Євген і є моєю «точкою опори». Поруч з Євгеном вперше за багато років я відчула себе Жінкою.

Довідка. Марина Одольська – співачка, заслужена артистка України. Народилася25 листопада 1975 року у Кам’янці-Подільському (Хмельниччина). Випускниця Кам’янець-Подільського училища культури (1994). 1997 року зняла кліп «Твій літак». Підписала контракт із «Територією А». 2002 року побачив світ спільний із Сергієм Манеком альбом «Дует. Ком. Юей». 2005-го зняли фільм «Діалог» про те, як уникнути розлучення (за мотивами власного подружнього життя). 2006 року записали альбом християнських пісень «Початок». З 2011-го – керівник департаменту захисту прав людини при Центрі міжнародних відносин.

Творчі відзнаки: перше місце у номінації «поп-музика» на Всеукраїнському конкурсі «Червона рута» (Севастополь, травень 1995), спеціальний приз на міжнародному конкурсі «Голос Азії» (Алмата, 1996), гран-прі «Мелодії-96» (Львів, 1997), гран-прі пісенного фестивалю імені Володимира Івасюка (Чернівці, 1998), гран-прі міжнародного конкурсу молодих виконавців «Золотий Скіф»(Донецьк, 1998).