Меню на тиждень, або Харчування сім’ї з обмеженим часом на кулінарні винаходи

 |  Ліля Криницька   20036  

Я люблю готувати, але це вже, здається, ні для кого не таємниця. Еля завчила зі своєї книжечки вірш і тепер щодня наді мною жартує:

«Кухня – мамина світлиця,
Мама в ній – немов цариця!»

Я охоче проводжу час у своєму царстві, бо там і готую, і працюю, і дивлюся фільми чи слухаю лекції, а іноді вночі просто п’ю вино і пишу, як зараз. Щоправда, справді моїм це царство тільки й стає, що уночі, коли Ель не перетворює його то на зоопарк, то на дитячий садок, то на лікарню. А вдень – це таки поле битви за омріяні сантиметри (ну, бо де взяти метри у кухні 3 х 2?) Але є час, коли ми тишком-нишком сідаємо і ведемо діалог, роздумуємо і сперечаємося. Час складання меню на тиждень! Еліана, наприклад, вимагає сім днів на тиждень двічі на день позицію «йогурт», ще стільки ж – «лаваш із маслом», і ще хоча б стільки ж – «гранола». А я маю якось поміж тим усім, не нехтуючи, звісно дипломатією, проте не застосовуючи тиранії, упхнути «борщ», «гречка+котлета», «рис+риба» тощо. Найважче проштовхнути суп – це той камінь спотикання, об який і чоло не раз можна розтовкти.

Отож ми пишемо меню на тиждень. «Яка фігня!» – вигукне хтось. «Як цікаво!» − скаже інший, а я колись, почувши таке, виголосила: «Оу, яка цікава… фігня!») Справді, це не мій винахід, цієї побутової магії мене навчила моя золота подруга. Вона ж і підказала, де сама черпає ідеї і натхнення, та звідки можна взяти самі шаблони для меню. Я тоді закинула думку про меню далеко на задвірки свідомості, а з появою Елі – перепросила, обтрусила пил і взяла у повсякдення.

Чому я це роблю?

Вивільняється час! Справжній час! Досвід каже, що у мене придумування, фантазування і вигадування, що б то зготувати, забирали більше часу, ніж саме готування.

Так простіше збалансувати картину страв на тиждень, щоб побачити, чого бракує в раціоні, що додати, що відняти.

Не виникає ситуацій, що захотілося плову, аж зирк – а зіри нема, а ще немає м’яса і рису! Гм, ну що ж: гречка із сосискою – то теж майже плов.

Під конкретне меню ми закуповуємо певні продукти, тому в холодильнику не лежить «щось» до ефемерного «щось із ним придумаю» аж до закінчення терміну придатності. Тобто ми не викидаємо продуктів, бо вони не псуються.

Значно скоротилися витрати на закупівлю продуктів. Під словом «значно» я маю на увазі справді ЗНАЧНО: перший місяць експерименту з меню мене ошелешив – ми витратили на третину менше грошей. Але це був лише початок, бо наступні засвідчили, що економія ще більша – ми витрачали на два місяці ту суму, яка раніше йшла на місяць.

Вивільнився час, який ми раніше тратили на непланові набіги в маркет то по яйця, то по молоко, бо їх саме в цю мить треба. Ми вибрали один день у тиждень, коли купуємо все наперед. Вільного часу насправді виявилося багато, бо якщо доплюсувати щоденні походи в магазини і на ринок із дитиною, стояння у черзі, докуповування – виходить о-го-го!

Ми стали менше їсти «отрути») бо раніше кожен похід у маркет спокушав то якимось фастфудом, то снеками чи псевдошоколадом біля каси. А так – очі не бачать, душа не просить, шлунок щасливий).

З’явилися дні, в які я, окрім швидкого сніданку, нічого не готую! І ніякої магії, лише правильна організація праці)

Харчування однозначно стало здоровішим і усвідомленішим (цей пункт вартувало б перенести на початок, але хай буде тут, бо на горі він може злякати: «О, знов про ідеально здорове харчування!»))) Чесно, ми не почали харчуватися енергією сонця і самими лише органічними пророщеними зернятами. Але! Коли перед носом лежить листок, на якому записано, що сім’я їла минулого тижня, до укладання меню (якщо вдасться згадати))), то підшлункова зрадливо йокає, а на наступний листок, вже із меню на тиждень, просто не хочеться переносити те саме. Ну, та бо шкода себе і своїх рідних створіннячок.

Із чого я почала? Сіла і написала все, що ми їли упродовж останніх днів. Все, що згадала, звісно, бо виявилося, що це не так просто. Це я вигадала собі сама, щоб проаналізувати наш раціон. Щось подібне нутріціологи і фітнес-тренери радять тим, хто хоче схуднути, упорядкувавши харчування. Проаналізувала, тоді обдумала, що хотілося б звідти вилучити, а що, навпаки – додати. Також записала собі певні побажання і вимоги до харчування на майбутнє: наприклад, для мене дуже важливо, щоб хоч якось витримувати баланс між продуктами, які закисляють, і які залужнюють організм; також необхідно передбачити достатню кількість білків, вуглеводів і жирів, але корисних; прагну, щоб у раціоні було якомога більше продуктів із низьким глікемічним індексом. Нехай це не звучить замудро, бо насправді усе дуже просто: якщо є бажання, то легко можна знайти в інтернетрях усю інформацію, що до чого і з чим його їдять.

Отож, як я це роблю?

Розграфила звичайний листок на чотири стовпчики і підписала: «сніданок», «перша страва», «друга страва», «перекуски».

Записала в кожен стовпчик усі варіанти, які любимо і які ще тільки хотілося б увести в меню. Варто писати реально все, що спадає на гадку, бо з нього потім легше вибирати і компонувати, а зайве у процесі просто відфільтрується.

Тоді взяла окремі аркуші паперу (в мене з клейкою стрічкою, щоб чіпляти на холодильник) і по днях почала писати пробні варіанти, вибираючи позиції з таблиці. Тут я добре думаю, щоб меню було різноманітним і страви не повторювалися часто.

Визначаю дні, коли готую перші страви, а коли роблю заготовки, наприклад (налисники, котлети, зрази на заморозку).

Приступила до реалізації, здавалося б, утопічного плану)

Але все почало працювати! Не ідеально, не одразу, але працювати! Було навіть дуже цікаво, бо, якщо чесно, це була перша спроба хоч щось структурувати у своєму житті. І вона виявилася вдалою! У нас, щоправда, бувають періоди, коли меню не працює, зазвичай це період хвороб Елі, коли вона не їсть нічого, крім ГМ, або їсть дуже мало і тільки те, що реально хоче – йогурт, яблуко, хліб. Тоді меню на паузі, бо мені самій для себе готувати нецікаво.

Де ми купуємо продукти? Більшу частину усього – в інтернеті з доставкою додому у зручний час: щось замовляємо з Італії, багато – у магазині «Смак життя», частину – з «Шувару» або «Метро». Біля дому докуповуємо яблука-банани, молоко-йогурти. Хліб і солодощі печу сама – це моя любов) Наша кухня – це пароварка, мультиварка, йогуртниця, хлібопічка, духовка, тостер, електричний чайник, кухонний комбайн. Усе. Плити немає, так) Цілком свідомо не встановлювали, до речі.

Тобто якщо комусь здається, що меню – це дуже марудно й енергозатратно – розчарую (або ж надихну :): це забирає в рази менше часу, ніж ви думаєте!

А як же імпровізація? Є і вона! Якщо нам уперто ввижається піца, а за планом ячна каша з м’ясом або рис із рибою – ми йдемо за покликом душі й печемо піцу! Також упродовж тижня стовідсотково є дні, в які ми їмо поза домом. Щоб продемонструвати, як це все виглядає на ділі, покажу меню позаминулого тижня, наприклад.

Понеділок
Вода з медом і лимоном
Полента зі шпинатом і яйцем пашот
Сир твердий, яблуко
Суп із червоної сочевиці + лаваш із маслом
Йогурт
Гречка відварена + котлета + огірок

Вівторок
Вода з медом і лимоном
Гранола з сухофруктами і молоком
Яблуко, пиріг берлінський
Суп із червоної сочевиці + лаваш із маслом
Смузі з банана і розморожених ягід
Скумбрія запечена + рис відварений + салат з руколи

Середа
Вода з медом і лимоном
Запіканка рисова з сухофруктами, шоколадом, яблуками і корицею
Яблуко, пиріг берлінський
Суп із червоної сочевиці + домашній хліб із льоном і кунжутом
Йогурт
Скумбрія запечена + картопля запечена у шкірці + салат з руколи з помідором

Четвер
Вода з медом і лимоном
Млинчики з яблуком + йогурт + варення
Ягоди розморожені, пиріг берлінський
Рибний суп + домашній хліб із льоном і кунжутом
Йогурт
Паста з печерицями + помідор

П’ятниця
Вода з медом і лимоном
Омлет зі шпинатом
Яблуко, банан
Рибний суп + домашній хліб із льоном і кунжутом
Йогурт
Піца

Субота
Сніданок у місті
Обід у місті
Яблуко, брауні з шоколадом
Домашні вареники з чорницею + йогурт

Неділя
Вода з медом і лимоном
Налисники з сиром і родзинками + кефір
Апельсин, брауні з шоколадом
Крем-суп із гарбуза, моркви і селери + домашній хліб із соняшниковим насінням і обліпиховою олією
Фруктовий салат (ківі, яблуко, банан, апельсин)
Сочевиця + тушкований шпинат

Що у нас завжди в доступі, поза меню? Яблука, сухофрукти (фініки, інжир, курага, журавлина), фруктова пастила натуральна і вода (Еля спокійно може самотужки напомпувати з бутля у склянку «Аляски» в будь-який момент). Напої (чай зелений, ройбуш, какао) я готую за бажанням, вони теж поза меню. Звичайно, що буває по-всякому, і не завжди ми дотримуємося усіх пунктів. Але все ж є основа, схема, а з нею вже можна і пофантазувати, і часом відійти від плану.

Цей зразок – лише один тиждень, але у ньому є і спроба збалансувати раціон, й іноді повний провал: Еліану ще ніхто не змусив робити щось проти її волі, тобто силою її ніхто ніколи не годував і не годуватиме. Тому деякі дні – це той максимум, який вдалося витиснути, щоб бути упевненою, що вона майже все їстиме. У цьому тижні є і здорове харчування, і нездорове, але найважливіше – є душа, бо все готувалося таки з душею, без поспіху, обдумано. І було ду-у-уже смачно! А от минулого тижня наше меню таки зазнало крутих змін і в окремі дні я просто його філонила, оскільки ми вдома тільки спали. Цього ж тижня ще інша історія: Еленя хворе, і вся їжа для неї «це не те, що я хочу». А на питання, що ж вона хоче, відповідь одна: «Нічого». І рятують хіба йогурти та фруктово-ягідні смузі та іноді твердий сир.

Ще один нюанс: дуже зручно обирати дні, коли варити і пекти. До прикладу, я варю першу страву у понеділок, четвер і неділю. А хліб печу у середу і неділю. У вівторок і п’ятницю печу солодощі або роблю інші десерти. Відтак у мене лишається майже вільною субота! Першу половину суботи ми зазвичай зустрічаємося з друзями, гуляємо, кудись їдемо, а увечері прибираємо, дивимося разом мультики, граємо в настільні ігри. Так само можна спланувати, щоб звільнити будь-який інший день тижня)

Ну от, здається, і все. Смачного тим, хто їсть, натхнення тим, хто готує. А якщо вирішите писати меню – зможемо обмінюватися ідеями. Якщо ж маєте підказки, які можуть бути корисними іншим, – поділіться, будь ласка, я завжди радо прислухаюся до тих, хто підходить до кулінарії з душею.