Андрій Садовий: «Ми збудуємо сучасний сміттєпереробний завод»

«Львівська газета» поговорила з міським головою Львова про основні проблеми у місті: сміття, незаконні будівництва, дитячі садочки, ремонт доріг та розвиток бізнесу. Не оминули також і діяльність політичної сили мера – партії «Самопоміч».
 |  Мар'яна Білич   6264  

Фото: прес-служба ЛМР

Про «Самопоміч», блокаду і Луценка

– У ВРУ збирали підписи щодо відставки заступника голови Верховної Ради Оксани Сироїд. Позиція міського голови з цього приводу?

– Оксана Сироїд – один з найфаховіших депутатів Верховної Ради, і сьогоднішня її посада – це для України велика можливість гідно представляти інтереси країни, коли вона бере участь в міжнародних конференціях. Вона користується дуже великим авторитетом серед колег-депутатів. Тому я до неї дуже позитивно ставлюся.

– Створюється враження, що зараз є певний конфлікт між президентом та міським головою Львова. Це справді так?

– Мені некоректно давати відповідь на це питання. Ми з президентом час від часу спілкуємося, все, що я думаю, можу йому висловити особисто в очі. Я не знаю, як він це сприймає, подобається йому це чи не подобається, але мене хвилює ситуація, яка є сьогодні в країні. Переконаний, що можна все робити значно краще і якісніше.

– Про що була Ваша остання розмова з президентом?

– Вона стосувалася звільнення наших українських полонених, які захоплені бойовиками ДНР/ЛНР. Ми говорили загалом про ситуацію в країні, дуже багато тем обговорювали.

– Нещодавно генпрокурор Юрій Луценко заявив про можливість Вашої відставки. Ви спілкувалися безпосередньо з Луценком на цю тему? Наскільки реальна відставка?

– Я з ним дуже давно не спілкувався. Він, здається, коментує все в країні – от такий генеральний прокурор. Фракція «Самопоміч» за нього не голосувала, бо генеральним прокурором має бути людина, яка має юридичну освіту. Без юридичної освіти працювати на цій посаді, на мою думку, це навіть неетично.

– Чи були офіційні звернення від Генпрокуратури, крім заяви Луценка в соцмережах?

– Дуже багато запитів, дуже багато різних слідчих дій, які проводять у міській раді. Щоб ви розуміли, з нами працюють найкращі – слідчі Генпрокуратури, слідчі військової прокуратури, слідчі з СБУ, тобто весь силовий апарат держава кидає, щоб виловлювати якісь незрозумілі речі у місті Львові, у міській раді. Наразі вони нічого не знайшли. Бо нічого немає. Але крові вони п’ють багато і часу також забирають багато. Тривають обшуки, дуже багато часу наші працівники повинні витрачати на розмови з представниками силових структур. Непростий період.

– Одним з організаторів блокади на Донбасі був представник «Самопомочі» Семен Семенченко. Як Ви оцінюєте заяви, що партія «Самопоміч» мала би компенсувати збитки, які понесла Україна внаслідок блокади, організованої членом «Самопомочі» Семенченком?

– Блокада організована громадянами України, які повстали проти торгівлі на крові. Те, що там були представники різних партій, це – факт. Те, що там були наші колеги із «Самопомочі», це також факт. Я не знаю прикладів у світі, як можна вигравати у війні, паралельно ведучи торгівлю з ворогом чи окупантом. На сьогодні є чинне рішення РНБО, яке зупинило цю ганебну практику. Побачимо, як надалі розвиватимуться події.

Про сміття, сміттєпереробний завод і новий полігон

– Львів дістав фінансування із закордону на вирішення проблеми зі сміттям – грант від французького уряду та кредит від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). На якій стадії перебувають ці два проекти?

– У той час, коли український уряд стає збоку і спостерігає (це в кращому варіанті), як уряди інших країн нам допомагають. Зокрема, уряд Франції виділив грант для комплексу робіт, пов’язаних з проектною частиною із рекультивації наявного полігону і підготовки всієї документації для проведення тендерів стосовно будівництва нового заводу з глибинної переробки відходів. Працює французька компанія «Еджіс» – дуже фахова компанія, вона оперативно взялася за свою роботу.

Наступний крок – тендерні процедури. Ми будемо використовувати кошти ЄІБ. Хочемо збудувати у Львові найсучасніший завод з глибинної переробки відходів. Нічого схожого в Україні нема. Хочемо зробити рекультивацію полігону, будемо брати до уваги той досвід, який французи використали під час проектування рекультивації полігону у Марселі, який є одним з найбільших у Європі. Це, до речі, одна з вимог жителів Малехова та Грибовичів, щоб проектні роботи виконувала компанія, яка має міжнародний досвід і вже реалізовувала подібні проекти.

– Роботи вже почалися? Місто вже отримало ці гроші від французького уряду?

– Гроші перераховують прямо на французьку компанію, і вона виконує всю проектну частину. Фірма «Еджіс» вже приступила до виконання робіт.

– Коли буде оголошено тендери?

– Зараз вони працюють над проектною частиною. Наступний крок – адаптація їхніх проектних рішень українськими структурами й отримання всіх дозвільних документів. Ми плануємо рекультивацію почати цього року, і також цьогоріч почати роботи з будівництва заводу.

– Але завод не зможе переробляти 100% сміття, яке продукує місто?

– У далекій перспективі цей комплекс має вийти «на нуль», тобто ми не маємо мати взагалі відходів, все мають переробляти. На першому етапі частина відходів буде, але це буде компост, який можна використовувати у сільському господарстві.

– Тобто, із запуском цього заводу у міста не буде потреби в полігоні?

– Буде потреба протягом певного часу. Щоб ви розуміли, завод треба будувати як мінімум два роки, а до цього часу щодня з міста треба вивозити щонайменше 600 тонн. Тому, однозначно, ми потребуємо в області резервного полігону, і міська рада готова цей проект профінансувати. Я очікую, що наші керманичі області спільно запропонують нам ділянку, яка найкраще підходитиме до такого проекту. Проблема, яка спіткала Львів, так само спіткала мешканців Пустомитівського, Жовківського, Городоцького, Кам’янка-Бузького районів.

– Тобто, якщо все складеться добре: 2019 року у Львові запрацює новий сміттєпереробний завод?

– На будівництво потрібно два роки. Якщо ми цього року почнемо, десь так мали би вийти. Це те, чого нам хотілося.б Але ми не знаємо, які ще перепони, які труднощі нам готують наші «друзі».

– Завод буде спроектований тільки на Львів?

– Він буде мати можливість прийняти більше відходів, ніж продукує місто Львів. Ми завжди будемо готові протягнути руку допомоги тим, хто буде її потребувати.

– Яка сума потрібна на будівництво?

– Перша черга – це орієнтовно, 35 млн євро. Це начерки, точно можна буде сказати коли буде готовий проект. Будівництво вестиметься за рахунок кредиту ЄІБ, банк дає кошти на 20 років під 1% річних.

– Яка зараз ситуація з пошуком ділянки під новий полігон?

– Полігон має бути за межами Львова. Все, що є за межами міста, це компетенція обласної влади. Тому ми очікуємо, що зможемо отримати гідну пропозицію, яка буде передбачати всі необхідні дозволи, а ми, як місто, готові повністю профінансувати будівництво цього полігону. Місто самостійно, без області, ділянку ніколи не знайде.

– Станом на сьогодні, куди вивозять львівське сміття?

– Зараз частково розблокували полігон у Львівській області, але розблокували, я так розумію, тимчасово. І це ще раз показує штучність створеної проблеми. Тому що полігонів в Україні є аж забагато, і всі ці полігони з радістю готові наші відходи приймати. Але коли їм не дають цього робити, коли на полігони приїжджають представники правоохоронних органів і проводять «профілактичні бесіди» з керівниками, власниками полігонів, переконують їх в жодному разі не приймати сміття зі Львова, бо вони матимуть проблеми… Це дорога в нікуди. Тому що львів’яни мудріші, ніж думали ті, хто затівав ту сміттєву авантюру. Останній полігон, куди ми возили сміття, є у місті Покровськ. Угода була підписана до березня 2018 року, полігон приймав відходи всього-на-всього два дні. Приїхали силовики, переговорили з власником полігону, в результаті він ліг в лікарню і скерував листа, що більше не може виконувати умови угоди.

– Отож куди зараз сміття вивозять?

– Частково на полігони в області, частково на інші полігони в Україні, які ще тримаються, які ще не дотиснули. В Україні є сотні майданчиків, кожен перевізник має свою зону відповідальності, і він самостійно вирішує цю проблему. Ми звернулися на сесії міської ради до всіх мерів, голів обласних адміністрацій з проханням про солідарність і підтримку. Ми ж не просимо чогось надзвичайного – лише щоб місто було готове прийняти від нас одну машину в день. Це ж не є багато, це – один відсоток від тих обсягів, яке місто продукує. Ми колись возили сміття в Київ. Столиця кожного дня продукує 3 тис. тонн. Тому, якщо вони приймуть від міста 30 тонн, хіба то є багато для них? Один відсоток від того, що вони продукують. Але навіть цього сьогодні нема.

– Що потрібно для того, щоб не було проблеми з вивозом сміття?

– Щоб у державі було менше «політичного сміття». Зараз ми маємо бути консолідовані, як громада, і протистояти мафії, яка хоче нас поставити на коліна.

– Як триває розслідування справи про пожежу на Грибовицькому сміттєзвалищі?

– Нас не інформують про перебіг справи. Я не маю особливої довіри, враховуючи, що питання заполітизоване. Думаю, що правду ми взнаємо, але пізніше. Щодо інформації, якою я володію, це однозначно був підпал, спланований, завданням якого було дестабілізувати ситуацію в місті. Чи зуміють слідчі, чи вони будуть мати мужність цей злочин розкрити, невідомо.

– З огляду на цю ситуацію, чи не зросте тариф на вивезення сміття для мешканців?

– Ми будемо коригувати тариф, але тільки за однієї умови – це поліпшення якості. Наприклад, у центрі міста стоять надсучасні контейнерні майданчики. Це дуже серйозна інвестиція і дуже великі кошти. Якщо перевізник якісно справляється з роботою, добре виконує свої функції, то, звичайно, треба враховувати і зміну мінімальної заробітної плати. Тому що мінімальна зарплата змінилась, а ми в тарифи ще не міняли нічого. Тому коригування будуть.

– Тобто, поки ситуація з вивозом сміття не вирішиться, тариф не зросте?

– Буде тільки коригування тарифу, враховуючи ситуацію зі зміною мінімальної заробітної плати. А стосовно радикальних змін я є дуже і дуже обережний. Чому цікава співпраця з Європейським інвестиційним банком? Тому що, коли ми беремо кошти на 25 років, ми можемо дуже спокійно та обережно ставитись до коригування тарифу. Одноразові великі підняття викличуть значне незадоволення.

Про транспорт, дороги і дитячі садочки

– Військова прокуратура відкрила провадження про розтрату бюджетних коштів під час закупівлі нових автобусів, трамваїв та тролейбусів. Як триває розслідування?

– Таке враження, що тут є військові злочинці і військова прокуратура саме тут має основне прикладення своїх зусиль. Місто уклало угоду на купівлю 55 автобусів з львівським підприємством «Електрон» у травні, і всі ці автобуси вже мають бути на стоянці АТП-1. Жодних проблем з виконанням цього контракту я не бачу. Мені здається, що слідчі військової прокуратури займаються невластивими їм функціями, вони не там шукають злодіїв. Їх треба шукати в Києві, злодіїв, які призвели до наших поразок в Іловайську, Дебальцевому, де загинули сотні наших людей. А вони тут шукають злодіїв. Помилились адресою.

– У місті стартувала цьогорічна кампанія з ремонту доріг. Які основні акценти цього року, які найбільші дороги буде відремонтовано?

– Грошей ще в повному обсязі немає. Далі виконуємо роботи на Сихові – тривають роботи на проспекті Червоної Калини. Цього року маємо закінчити Личаківську, перехрестя Личаківська – Мечнікова, від Мечнікова до Пасічної. Цьогоріч повинні зробити вулицю Замарстинівську: в проміжку від Гайдамацької до Липинського. Дуже багато є робіт з ремонту вулиць у мікрорайонах. Велика частина ресурсів цього року піде на проектні роботи. Тому що, згідно з нашою угодою з Європейським банком реконструкції та розвитку, ми повинні готуватися до капітальних ремонтів вулиць Шевченка та Бандери, будівництва вулиці Вернадського і вулиці Ряшівської. Це –і масштабні проекти.

Я, зрозуміло, хотів би робити більше, але для цього треба мати живі кошти. А цього року в нас не така оптимістична ситуація, як була торік – бюджет розвитку міста є меншим, ніж 2016-го.

– Як працює система електронної реєстрації у дитячі садочки? Чи вдалося виправити недоліки й налагодити роботу?

– Хотів би, щоб у нас була не система реєстрації, а щоб не було проблем з місцями у садочках. Однак проблеми ще є, але ситуація краща, ніж була рік чи два тому. Цього року ми очікуємо відкриття садочків на вул. Рильського, другої черги на Зубрівській. Це серйозний об’єм. Також мають відкрити садочок на Новознесенській – це довгобуд і дуже важлива подія.

Сподіваюся на те, що з’являться нові садочки приватної форми власності. Для цього ми пропонуємо внести зміни в бюджет міста і доплачувати за тих дітей, які йдуть у приватні садочки. Ми будемо доплачувати близько 30% тих коштів, які витрачаються на дитину.

– Коли міськрада розгляне цей проект?

– Наступного пленарного засідання.

– Який відсоток від потреби покривають існуючі садочки в місті?

– Важко сказати. Я хотів би, щоб на кінець наступного року ми вийшли на нульову чергу. На сьогодні є різні цифри, остання цифра, яку я чув, – це близько 75%. Це хороший результат, але не той, який я би хотів мати у Львові.

– Наскільки перспективними є приватні садочки?

– Простий приклад, на Сихові, на вул. Скорини, торік відкрили новий садочок. І там є близько 30-40% вільних місць. Отож, будь ласка, можна туди віддавати дітей. Враховуючи, що місто зараз буде компенсовувати частину витрат, думаю, до кінця року він би мав бути заповнений. І це є стимулом для інших. У нас є приватні садочки, але їх не так багато, як би я хотів. Має бути конкуренція.

– Ще одна болюча тема у Львові – незаконні будівництва. Які тут зрушення?

– Ситуація значно краща, ніж була. Знято проблему щодо будівництва на вул. Богуна, на вул. Варшавській-Сосновій. Є ще проблема стосовно будівництву, яке межує з парком «Знесіння», – на Довбуша. Тут держава повинна проявити свою тверду позицію. Місто однозначно підтримує інтереси громади Львова. Є ще низка будівництв, до яких є претензії, але, скоріш за все, це претензії, мотивовані тим, що є вина влади, яка видавала дозвільні документи, порушувала норми закону. Тому правоохоронна система має проявити чітку позицію і вирішити проблему за законом. На вул. Личаківській, де також без жодних документів збудовано споруду, ми закінчуємо юридичні процедури, і цю будівлю буде знесено. Тому зараз ситуація набагато краща, ніж була раніше.

Про місцевий бізнес, туристів і лоукости

– Великою новиною цього року став прихід лоукостера Ryanair до Львова. Ця авіакомпанія відома тим, що любить заходити в ті аеропорти, які готові її дотувати. На яких умовах ірландці працюватимуть у Львові?

– По-перше, у квітні починає працювати Wizzair, якого ми вже знаємо. У Львові, як лоукост, працює турецька компанія Atlasjet. З Ryanair ми почали переговори 2011 року, тобто перемовини тривали більше ніж 5 років. Угоди є підписані, звичайно, вони хотіли би мати певний компенсаторний механізм. І тут велика допомога є від «Львівського туристичного кластеру», який вирішив зібрати кошти й бути партнером у цьому проекті. Тому що кожен турист, який приїжджає, залишає тут гроші – в ресторанах, кафе, готелях, купує сувеніри. Отож це взаємовигідно, щоб більше людей приїжджало, було більше робочих місць у Львові, і наші виробники, надавачі послуг мали більший дохід.

– У львівському аеропорту зараз справи йдуть дуже добре: приходять нові перевізники, відкриваються нові рейси. Чи є пожвавлення в інших сферах економіки?

– Активно розвивається харчова промисловість – компанія Nestle внесла велику інвестицію, запустила нову лінію. Харчова промисловість дуже активно розвивається. Так само розвивається ІТ, середнє машинобудування, легка промисловість, вже не кажучи про туризм. Львів гармонійно розвивається. Я би дуже хотів, щоб ми пишалися нашими університетами, науковими інститутами, бо, якщо місто має достатню концентрацію інтелекту, тоді воно має майбутнє.