Розпалювання польсько-українського конфлікту: що далі?

«Польська громада Львівщини перекрила трасу Львів - Варшава» - з такими заголовками вчора вийшла низка українських та російських видань. У матеріалах, які за дивним збігом обставин (або ж радше ні) мали один заголовок, йдеться про акцію так званих львівських поляків проти нібито порушення їхніх прав та утисків на основі національності.

 |  Мирослава Іваник   5646  

Нагадаємо, 29 березня близько 150 осіб перекрили трасу біля села Гряда Жовківського району, яка веде до міжнародного пункту пропуску між Україною та Польщею «Рава-Руська – Гребенне». Все було відпрацьовано дуже чітко та організовано. Як видно з відео, яке згодом з’явилось у мережі Інтернет, пікетувальників привезли організовано автобусами. За лічені хвилини організатори розклали шини, вишикували людей з плакатами та підпалили червоні та білі фаєри, які зробили гарну «картинку» для телебачення.

Щоправда, за словами правоохоронців, жодного поляка на акції не було. Натомість на дорогу вивели школярів 13-14 років, осіб, що зловживають алкоголем та наркотичними речовинами, – повідомив начальник обласної поліції Валерій Середа. За інформацією СБУ, частину учасників привезли на місце проведення провокації автобусами з Хмельницької, Закарпатської та Івано-Франківської областей. Учасникам обіцяли за участь по 200 грн, реально ж заплатили по 50-100 грн. Серед організаторів також називають осіб з Хмельницької області та Франківщини.

Акція повинна була тривати до 22 години.

«Завдання було – зробити картинку для ЗМІ, аби впливати на психологію людей в Росії, Білорусі, Молдові та Польщі», – прокоментував Валерій Середа.

Через швидку появу на місці поліції та СБУ, акція тривала загалом півгодини і дорога була перекрита лише 15 хв. Учасники ж при появі міліції почали тікати у поля.

Пам’ятники, гранатомет і пікети

Правоохоронці запевняють – ця подія тісно пов’язана з попередніми провокаціями, основна мета яких дестабілізувати ситуацію та додати градусу не простим в останні місяці польсько-українським стосункам.

На початку цього року почалась так звана війна з пам’ятниками. Нагадаємо, в час Різдвяних свят до поліції надійшло повідомлення про руйнування пам’ятника трагічно загиблим 1944 року полякам на Бродівщині Львівської області. Одну з плит монумента знищили, на інших намалювали знаки СС та синьо-жовтий та червоно-чорний прапори. Акт вандалізму обидві сторони одразу назвали провокацією та заявили про “руку Москви”, якій вигідне напруження між обома країнами.

«Знищення пам’ятника полякам, вбитих у селі Гута Пеняцька на заході України – це провокація, спрямована на загострення польсько-українських стосунків, вигідна третій стороні. Пам’ятник, відкритий у 2009 році, став не лише виявом вшанування загиблих у 1944 мешканців села, але й символом участі третіх сил у розпалюванні конфлікту між нашими народами», – написав на своїй сторінці у Фейсбуці голова Українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Однак це було лише початком провокацій на території України. Акт плюндрування пам’ятника в Гуті Пеняцькій повторився і після його відновлення. Окрім цього, за три місяці цього року також вандали добрались до меморіального комплексу «Биківнянські могили», до пам’ятника на Вулецьких пагорбах у Львові, залишили написи на огорожі Генерального консульства РП у Львові. І врешті найгучніші події відбулись цього тижня. Вночі проти середи з гранатомета вистрелили в Генеральне консульство у Луцьку, а вранці на дорогу під Львовом вивели вже згаданий нібито пікет поляків.

Нинішні події на Львівщині чиновники та правоохоронці прямо пов’язують з нічними подіями у Луцьку.

«Маємо паралель: вночі був постріл у Луцьку, одночасно відбулась спроба зробити пропагандистську подію на Львівщині», – сказав начальник управління СБУ у Львівській області Віктор Андрейчук.

Про пов’язаність подій і слід Росії також говорять і польські експерти та медіа. Водночас фахівці відзначають: після обстрілу консуляту в Луцьку провокації вийшли на новий – досить небезпечний рівень.

«Те, що сталося в Луцьку минулої ночі, доводить, що провокації виходять на новий, більш небезпечний рівень. Ця провокація була спрямована не стільки проти будівлі консульства, як проти в польсько-українських відносин. Знову ж таки тут була використана історія: «напад», «Волинь», «польський» – це слова, які почують в новинах наші сусіди з Заходу, які покликані налякати не менш, ніж сам факт обстрілу», – переконаний Володимир В’ятрович.

Про це також говорить доктор Адам Лельонек, експерт Центру досліджень «Польща-Україна».

«Намагання посилити ескалацію було ще з початку року. Попередні заходи не спрацювали так, як хотілось. Росіянам все складніше сварити поляків та українців і розірвати нашу співпрацю. Тож російська пропаганда має на меті перенести політичний дискурс на емоційний рівень і втягнути у це політиків також. І тут також знову використали історичні теми», – говорить експерт.

Що далі?

«У Польщі є розуміння, що буде загострення, – говорить Адам Лельонек. – Але ніхто не може передбачити, як саме розвиватимуться події. Навіть зараз важко сказати, у якому напрямку рухатиметься Росія. Адже вони швидко і часто міняють тактику».

При цьому експерт зазначає – важливим для Росії, очевидно, є дестабілізація ситуації власне на Західній Україні, зокрема, і у Львівській області.

«Провокацію і диверсії тут доволі сильно можуть вплинути на політиків та суспільство в Україні. Адже це диверсії там, де немає фронту. Таким чином легко викликати інформаційний хаос».

Разом з тим Адам Лельонек погоджується з львівськими правоохоронцями, що мета таких акцій значно ширша – дестабілізація всередині країни, наростання напруги між Україною та Польщею та посил до Заходу, що Україна не може забезпечити безпеку на своїй території, навіть далеко від лінії фронту.

Після низки провокацій та безлічі гучних заяв про слід «третьої сторони» тепер, говорять чиновники та дипломати з польської сторони, найважливіше таки знайти і покарати винних. І власне вчорашня акція поблизу Львова і затримання її учасників чи не вперше дають на це надію. Адже розслідування ні нищення пам’ятника у Гуті Пеняцькій, ні інших актів вандалізму так і не завершились покаранням винних. Вчора ж львівська поліція затримала кілька десятків учасників перекриття дороги і запевнила журналістів, що знає, хто був організатором. Попередньо їм інкримінують кримінальну статтю, що передбачає покарання за розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

Водночас ще один виклик, з яким треба навчитись давати раду і українцям і полякам, – інформаційна війна.

«Дуже багато йде зараз через ЗМІ, які поширюють неправдиву інформацію чи однобоку, яка вигідна Росії. Саме завдяки їм план Росії певною мірою спрацював на рівні суспільства. Але не до кінця спрацював на політичному. Росіянам не вдалось знизити позитивний декларативний рівень перших осіб держав», – коментує Адам Лельонек і продовжує:

«Я би не сказав, що ми вже навчились реагувати адекватно на російську пропаганду. Проблема у тому, що реальний рівень співпраці між Польщею та Україною не є добрим. Політики між собою спілкуються, але нам також потрібен діалог неофіційний. Нам потрібні спільні комісії, робочі групи, де експертами говоритимуть між собою, а журналісти у своєму колі. Давайте разом говорити про безпеку в наших країнах, економічний розвиток та протидію російській інформаційній війні. Це шлях порозуміння», – переконаний Адам Лельонек.