Українську дитину поки що виховує іноземний автор

Ярина Коваль

журналістка

Розмова з Наталкою Дев’ятко, письменницею та літературознавцем

Наталку Дев’ятко з Дніпра як експерта з дитячої та юнацької літератури ми обрали за співрозмовника невипадково. Кандидат філософських наук, що є членом Всеукраїнського центру літератури для дітей та юнацтва та співзасновником книжкового блогу «Книжкова скриня», вона за останніх три роки прочитала майже 500 книжок, розрахованих саме на таку читацьку аудиторію. А тому чудово орієнтується, якою є вітчизняна дитячо-юнацька література сьогодні, куди рухається, чим пишається і що в неї болить. Під час недавнього візиту Наталки Дев’ятко у Львів ми спробували це з’ясувати.

 

– Отже, Наталю, яка вона сьогодні, ця дитяча література? Яких рис набула? Які теми – цілковито нові – в неї прийшли?

– Наразі мій досвід читання підтвердив, що українська  література загалом поки що себе тільки шукає. Про це свідчить брак розвинутої жанрової літератури, це за творами для дітей та юнацтва можна прослідкувати найчіткіше. Отож маємо багато творів для дошкільнят і для молодшого шкільного віку. І це тішить. Безперечно, ці тексти – різної художньої якості, але пояснюють життя, явища природи, навчають різноманітних моделей поведінки й навичок. То що ще треба? На жаль, в Україні майже немає казкових повістей для дітей цього віку. Хоча всі чудово пам’ятаємо, з яким захопленням читали, наприклад, твори Волкова з циклу про «Чарівника Смарагдового міста». Подекуди навіть створюється враження, що видавці змовилися і прагнуть підсунути юним читачам суцільні книжки-картинки або книжки в стилі арт, де малюнок домінує над текстом і смислом. А, до речі, читання тільки таких книжок спрощує сприйняття світу. Окремої уваги заслуговують твори, присвячені подіям сучасності, – приміром «Казка про Майдан» Христини Лукащук і «Мій тато став зіркою» Галини Кирпи. Це якісні та психологічно вивірені тексти, які можуть стати початком розмови з дитиною про сучасну історію нашої країни. Також непогана ситуація з літературою для аудиторії 7-12 років. Ці твори вже не просто казкові, у них багато пригод, з’являється філософія, справжні небезпеки, герої стають психологічно неоднозначними, можуть робити помилки. Дитина має нагоду краще пізнавати себе і розширити власний емоційний спектр. Однак що читач старший, то менше йому пропонують книжок І ось де справді проблема. Бо твори, написані для середнього і старшого шкільного віку, повинні бути найрізноманітніші, накривати весь спектр жанрів. Однак коли дивимося на те, що видавалося в Україні у новому тисячолітті, бачимо майже суцільну порожнечу. Катастрофічно мало суто реалістичних творів для дітей. А з фантастичною літературою для підлітків в Україні ситуація ще гірша, ніж з реалізмом. Не хочеться робити поганий прогноз, але саме цікавість до фантастики, особливо до наукової, вказує на те, що народ і держава готові будувати осмислене майбутнє. До речі, в Китаї вивчення фантастики кілька десятиліть тому стало обов’язковим у школах. Чи не це одна з причин такого великого економічного зростання Піднебесної? А у Сполучених Штатах Америки поціновувачами фантастики є більшість провідних науковців і творців новітніх технологій. Отож маємо над чим замислитися…

 

«Коли я починала досліджувати українську літературу для дітей та юнацтва, то думала, що в нас і справді видають багато книжок. У повноводності літературного процесу переконували ще й щорічні рейтинги. Але виявилося, що це – тільки ілюзія».

– Є така теза, що книги формують читача, особливо, коли мова заходить про книги дитячі. Якщо це так, то яким Вам бачиться загальний портрет сучасної дитини, виходячи з того, що випало прочитати?

– Як не прикро, але українського читача формують не стільки книги українських авторів, скільки іноземна література (у кращому разі – перекладена українською). Коли я починала досліджувати українську літературу для дітей та юнацтва, то думала, що в нас і справді видають багато книжок. У повноводності літературного процесу переконували ще й щорічні рейтинги. Але виявилося, що це – тільки ілюзія. Підраховуючи назви дитячо-юнацьких книжок за період від 2000-го, я несподівано з’ясувала для себе, що їхня кількість вражаюче мала – трохи більше ніж 700 видань. І, зрозуміло, не всіх однаково якісних, оригінальних та цікавих. Якщо ж придивитися ще прискіпливіше, то можна побачити, що майже половина цих видань – оповідання або збірники оповідань, адресовані дітям до десяти років. Ще приблизно триста книг – повісті, добра половина з яких мають менше ста сторінок тексту. Нікого не закликаю штучно гнатися за обсягом. Але зрозуміло, що чим довше триває оповідь, тим потенційно складнішою може бути книга. Тобто обсяг потрібен для того, щоб читачі могли пережити з героями багато пригод, щоб виписати психологію і проблематику.

– З таких підрахунків випливає, що в Україні для дітей та юнацтва фактично не пишуть романів. Невже це так?

– Пишуть, але кількість отаких книжок дуже мізерна. Уявіть, що за 17 років в усіх жанрах було видано для дітей та підлітків менше як 60 романів. Це навіть не по 5 книжок на рік! То де молодому поколінню навчитися складним емоціям та розвитку аналітичних здібностей? Однозначно не за допомогою книг українських авторів. Водночас можемо говорити про десь чотири десятки письменників, які хоча б спробували написати (зокрема для підлітків) щось складне і велике. Тобто потенціал у літератури є. Але тут стикаємося з іншою проблемою. У нас чомусь переконані, що, якщо твір написаний на серйозну тему і є зрозумілим і підліткам, і дорослим, то його ніхто не читатиме. Тобто, всупереч зарубіжному досвіду, де такі книги стають бестселерами, діє принцип: «або-або», але аж ніяк не «і, і». Нагальної окремої уваги потребують і твори з продовженням. Бо якщо в європейських країнах історія, викладена в кількох книгах, потенційно вже може бути комерційно успішною (адже до неї постійно залучатимуться нові читачі), то для України твір, більший за одну книгу, – це майже стовідсотковий вирок. Більшість творів, що замислювалися як цикли, повністю так і не видані.

 

«Юні україномовні читачі мають вибрати собі щось до вподоби з-посеред книг, де майже чотири п’ятих – це переклади. Це – лячна тенденція, бо ми свідомо віддаємо право виховання українців іноземним авторам».

 

– І тим не менше, є видана в Україні «чорнильна» трилогія німецької письменниці Корнелії Функе чи книжковий «серіал» французького кінорежисера сценариста та продюсера Люка Бессона. Зрештою, інші…

– Є, але йдеться однозначно не про вітчизняних авторів. Хоча й зарубіжні цикли у нас подекуди мають дуже затяжну й непросту історію. Але зараз про інше. Ви зачепили тему зарубіжних авторів в Україні. Так от. В україномовному дитячо-підлітковому секторі на одну вітчизняну прозову книгу припадає два перекладні видання. І це якщо рахувати лише назви. А якщо взяти до уваги обсяг, то переважна більшість видань наших авторів – це оповідання і повісті, а більшість перекладів – багатосторінкові, складні сюжетно і психологічно романи або й романні цикли. Отже, юні україномовні читачі мають вибрати собі щось до вподоби з-посеред книг, де майже чотири п’ятих складають переклади. Це лячна тенденція, бо ми свідомо віддаємо право виховання українців іноземним авторам. І це ще не порахований російськомовний контент, де також багато перекладів або питомо російських і радянських текстів.

 

– Отже, до яких висновків доходите?

– До не вельми втішних. Бо в Україні наразі недостатньо всього: і пригодницької, й історично-пригодницької літератури, і детективів, і наукової фантастики, й психологічної прози. Навіть фентезі здебільшого у нас пишуть виключно в національному ключі. Але ж читачі чудово знають, наскільки велика фантастична й фентезійна жанрова палітра, і щиро дивуються, чому українські автори на все це не спроможні. Наші книги часто-густо надто прості або навмисно спрощені. Від арт-книг і принципово сюжетно лінійних казкових і пригодницьких текстів для молодшого шкільного віку до так само лінійних повістей і романів для старшокласників, де діють максимум двоє психологічно пророблених героїв. Дорослі забувають, як у своєму дитинстві зачитувалися творами Астрід Ліндгрен і Толкієна. А якщо щось схоже за рівнем буде написане в сучасній Україні, його просто не видадуть, бо «надто складно, читачі не зрозуміють». Тобто у нас наразі неможлива поява вітчизняних творів, які могли б дорівнятися за глибиною до «Казкового місяця» Вольфґанґа і Гайке Гольбайнів, циклу «Легенди Світокраю» Кріса Рідела і Пола Стюарта, або до такої різноманітної творчості Корнелії Функе. У нас майже не пишуть (або не видають) твори зі складною психологією, де герої були б живими, непересічними особистостями. І це стосується і реалізму, й фантастики як в дитячо-юнацькій літературі, так і в дорослій. А читач всього того прагне і знаходить. Утім, на жаль, не в Україні.

– З огляду на це, як змінилися діти за останніх двадцять років, чого очікують від дитячих книжок?

– Сучасні діти чекають від українських книжок захопливого сюжету, кінематографічності, неоднозначних персонажів, ідей і світоглядної філософії (відповідно до віку, звісно). Щоб було і страшно, і смішно, і над чим подумати, і за кого переживати. Тобто всього того, з чим уже не одне десятиліття працюють автори в інших країнах. А ще усі читачі, незалежно від віку, прагнуть, щоб книжки були різними і вдовольняли всі читацькі забаганки. А для цього книг щонайперше має бути просто багато…

Фото Володимира Григораша (Архів Наталки Дев’ятко)

P.S. Кожна людина, читаючи, складає власні рекомендації, що і до чого. Ми запитали Наталку Дев’ятко, а які прозові книги українських авторів радила би батькам купити для своїх дітей саме вона. І ось що з того вийшло.

Для дошкільного віку

Бусенко Ольга “Паперовий янгол”

Воронина Леся “Слон на ім’я Ґудзик”, “Хлюсь та інші”

Герланець Валерій “Чудовисько з озера”, “Як туман на трамваї катався”, “Дивовижні пригоди Каркуші та Олівця”

Горбачевський Юрій “Зоряна Казка”

Ґузєєва Наталя “Капітошка і Буррченя”

Думанська Оксана “Марійчині пригоди”

Жолдак Богдан “Гаряча Арктика”

Заржицька Еліна “Як черепаха Наталка до школи збиралася”

Ільченко Олесь “Як коник співати навчився”, “Як крокодилу зуби лікували”

Кін Наталія “Мандрівка з блакитним котом”

Курков Андрій “Казка про робота”

Лапіна Лілія “Дуже довга казка”

Лущевська Оксана “Втеча”

Люлько Анна “Загублене цуценя”

Мазур Яна “Михайлик-поспішайлик”

Малетич Наталка “Про Зайчика-Забудька та інші історії”

Мензатюк Зірка “Зварю тобі борщику”, “Макове князювання”, “Казочки-куцохвостики”, “Як до жабок говорити”

Мовчун Леся “Арфа для павучка”, “Кактусове королівство”

Ніцой Лариса “Ярик-векалка”, “Ярик і рогатий Мі”

Пономаренко Марія “Дядечко Лось і зайчик Федик”

Прудник Світлана “Стрибаюче місто. Міські казки”, “Казки Затишного лісу”, “Острів Балакунів”

Радушинська Оксана “Щоденник Славка Хоробрика”

Чухліб Василь “Неслухняний Гарбузик”

Для дошкільного і молодшого шкільного віку

Бабкіна Катерина “Гарбузовий рік”

Бережнюк Марія “Сніговий хлопчик”

Васильчук Віктор “Мандри темно-вишневої Самописки”

Вдовенко Сергій “Щоденник ваговозика”

Вдовиченко Галина “36 і 6 котів”, “Мишкові миші”

Воронина Леся “Нямлик і Балакуча Квіточка”

Воскресенська Ніна “Першокласні історії”

Герланець Валерій “Неймовірні пригоди Ведмедика, Гагагава і Молі”

Григорук Анатолій “Волелюбний Вітер”

Ґузєєва Наталя “Жила собі Оленка”, “Капітошка і найсправжнісінький Новий рік”, Петрик П’яточкин і веселий гармидер”

Заржицька Еліна “Китеня Тимко” (цикл із 6 книг), “Пригоди Рожевого Динозаврика та його друзів”

Іванова Катерина “Мандрівка Максі-Смугастика”

Кирпа Галина “Мій тато став зіркою”

Костиря Іван “Казка про сонячних братів”

Курков Андрій “Пригоди пустомеликів та інші історії”

Лапікури Валерій і Наталія цикл “Мурро і Гавчик”

Лукащук Христина “Казка про Майдан”

Луньова Тетяна “Усі ми будемо королевами”

Мазур Яна “Кіберкоманда “Смайлик””

Малик Галина “Вуйко Йой і Лишиня”

Мальчина Ольга “Чудеса повсякденного життя”

Матіяш Богдана “Казки Різдва”

Мельниченко Тамара “Чим пахне дитинство”

Мензатюк Зірка “Катрусині скарби”, “Київські казки”

Орлова Олександра “Подорож до країни Мурвіль”

Павленко Марина “Домовичок з палітрою”, “Півтора бажання: казки з Ялосоветиної скрині”

Пономаренко Марія “Весела квампанія”

Прилуцький Олександр “Здрастуй, моя Басю”

Прудник Світлана “Одинадцять казок про дванадцять місяців”

Радковець Петро та Іван “Таємниці Львівських левів”

Рєпіна Ольга “Діткам на дрімки”

Романишин Романа, Лесів Андрій “Війна, що змінила Рондо”

Росіцький Роман “Мешканці старого двору”

Рутківський Володимир “Ганнуся”

Слов’янова Марина “Як у казці”

Хаткіна Наталія “Домовичок-шкідничок”, “Про дівчинку Машу та мухомора Яшу”

Ходос Світлана “Династія Жужиків”, “Світові перегони”

Чарська Лідія “Казка про красу”, “Казки голубої феї”

Читай Володимир “Історії Чарівного Лісу”, “Нові історії Чарівного Лісу”

Для молодшого і середнього шкільного віку

Бачинський Андрій “Детективи в Артеку”, “Неймовірні пригоди Остапа і Даринки”, “Канікули Остапа і Даринки”

Бердт Валентин і Яна “Марципан Пломбірович”

Васильчук Віктор “Пригоди Сновиди та його друзів”

Вікторія Ярош “Королівство в небезпеці”

Владимирські Ганна і Петро “Хлопчик, якого подарували цуцику”

Волосевич Інна “Про хлопчика”

Волошин Сергій “Подорож “Пройдисвіта””

Воскресенська Ніна “Дивовижні пригоди Наталки в країні Часу”

Гаврош Олександр “Різдвяний песик”

Герасименко Микола “Політ на черешні”

Гридін Сергій “Кігтик Ковбаско”, “Федько, прибулець з Інтернету”, “Федько у віртуальному місті”, “Федько у пошуках чупакабри”

Ґаланіна Юлія “Троє з міста”, “Літо як літо”, “Пригоди кухарчука Бублика”

Ґузєєва Наталя “23 образи Петрика П’яточкіна”

Дерманський Сашко “Володар Макуци, або Пригоди Вужа Ониська”, “Бабуся оголошує війну”, “Корова часу, або Нові пригоди вужа Ониська”, “Царство Яблукарство”, “Танок Чугайстра”

Заржицька Еліна “Три сходинки Голодомору”, “Легенди про козаків”, “Як козак у морського царя служив”

Ковальська Ксенія “Канікули прибульців із Салатті”

Костецький Анатолій “Незвичайні пригоди і таємниці”

Крижанівська Олена “Пригоди в Чарліссі”

Лапікури Валерій і Наталія “Чарівна брама”

Малик Галина “Вуйко Йой і Страшна Велика Кука”, “Незвичайні пригоди Алі у країні Недоладії”, “Подорож Алі до країни сяк-таків”, “Пригоди в зачарованому місті”

Матіяш Дзвінка “Казки П’ятинки”

Махотін Сєргій “Страшна зброя”

Мензатюк Зірка “Ангел Золоте Волосся”, “Таємниця козацької шаблі”

Небесна Оксана “Ойкумена”

Ніцой Лариса “Страшне страховисько”

Полтава Леонід “Маленький дзвонар із Конотопу”

Роздобудько Ірен “Пригоди на невідомому острові”

Росіцький Роман “Королівство рафінованого сміху”, “Лук Нічної Громовиці”

Русіна Оля “Сестричка”

Рутківський Володимир “Бухтик з тихого затону”

Тарабанчук Юрій цикл “Ховайся, хто може!”, “Хто не заховався…”, “Небезпечні хованки”

Чертова Олеся “Дана і дракон”

Штанко Катя “Дракони, вперед!”

Яненко Микола “Розповіді про Північ”

Ярмолюк Микола “Сусіди, а між ними Василько”, “Хутір Сторожа”

Для середнього шкільного віку

Аврамов Іван “Дорослі ігри”

Арєнєв Володимир “Дикі Володарі”

Бердт Валентин “Все починається в 13”

Вдовенко Сергій “Острів неприємностей”, “Помилка Безсмертного”

Гаврош Олександр “Неймовірні пригоди Івана Сили”, “Пригоди тричі славного розбійника Пинті”

Грузін Юрій “Країна літа”

Дев’ятко Наталія “Легенда про юну Весну”

Дерманський Сашко “Король буків, або Таємниця Смарагдової Книги”

Дяченко Марина і Сергій “Габріель і сталевий Лісоруб”

Есаулов Олександр цикл фантастичних повістей “Game over”, “Антивiрус”, “Канікули для Інформи”, “Вихідний формат”, “Таємниця Великого Сканера”, детективний цикл, який починається з повісті “Кенінґова колекція. Справа №1”

Ініна Ніка “Хрангели”

Кокотюха Андрій детективний цикл, який починається з повісті “Полювання на Золотий кубок”, “Таємниця козацького скарбу”, “Таємниця Зміїної Голови”

Комар Борис “Векша”

Кононенко Євгенія “Бабусі також були дівчатами”, “Неля, яка ходить по стелі”, “Неля сходить зі стелі”

Лань Олена “Бурдебач”

Лущевська Оксана “Інший дім”

Мензатюк Зірка “Зелені чари”, “Як я руйнувала імперію”

Морозенко Марія “Іван Сірко великий характерник”, “Іван Сірко, Славетний Кошовий”

Огульчанський Олексій “Скарб Солоного лиману”

Павленко Марина “Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських”, “Русалонька із 7-В та Загублений у часі”, “Русалонька з 7-В проти Русалоньки з Білокрилівського лісу”, “Миколчині історії”, “Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?”

Потаніна Ірина “Дівчата на стежці війни”, “Ну чисто янгол!”

Потапова Алла “Зуар Безстрашний”

Проць Тереза “П’ять дарів”

Радушинська Оксана “Зелен-день, або Чарівні русалчині коралі”, “Метелики в крижаних панцирах”

Рибалко Марина “Подорож туди, де сніг”

Роздобудько Ірен “Арсен”

Росич Олекса “Джовані Трапатоні”, “Отто, Принц Львівський”

Рутківський Володимир “Джури козака Швайки”, “Джури-характерники”, “Джури і підводний човен”, “Потерчата”, “Сторожова застава”

Сайко Оксана “Новенька та інші історії”

Тучинська Наталія “Спілка рудих. Скарби”

Шевченко Наталія, Шевченко Олександр детективний цикл “Команда Мрії”

Ющук Іван “Троє на Місяці”

Для школярів, старших за 12 років, і юнацтва

Арєнєв Володимир “Бісова душа, або Заклятий скарб”, “Магус”

Бабічин Юрій “Дефект генерації”

Бачинський Андрій “140 децибелів тиші”

Бердт Валентин “Мій друг Юрко Циркуль та інші”

Бічуя Ніна “Шпага Славка Беркути”

Болото Аліна “Краще сидіти вдома”, “Твоя Марія… і Кіб”

Вдовенко Сергій “Сни червоної гори”

Гридін Сергій “Не такий”

Дев’ятко Наталія фентезійна трилогія “Скарби Примарних островів”, “Злато Сонця, синь Води”

Зубченко Олександр “Перемагаючи долю”

Климчук Віталій “Рутенія. Повернення відьми”

Корній Дара “Гонихмарник”, цикл “Зворотній бік”

Мартинюк Микола “Під мурами твердині”

Матіяш Дзвінка “День Сніговика”, “Марта з вулиці Святого Миколая”

Оксеник Сергій фантастична трилогія “Лісом, небом, водою”

Пфлаумер Інга “Серце гріє”

Рис Галина “Намалюй мене пташкою”

Рутківський Володимир “Сині Води”

Сайко Оксана “Кав’ярня на розі”