У львівському «Діатонічному саду» медуза Горгона – тільки жінка

У «Зеленій канапі» – нестандартний погляд на відомих героїв

 |  Ярина Коваль   1516  

Фото Ярини Коваль

А як ви розумієте поняття «лабіринт»? Бо художники Рута та Інокентій Коршунови, чия виставка живопису «Діатонічний сад» зараз експонується у галереї «Зелена канапа», схиляються до думки, що йдеться про життєвий шлях людини та її дорогу до пізнання.

Фото Ярини Коваль

Мабуть, вони мають рацію. Бо й справді «вигини, схожі на орнамент, навівають думки про танець життя, повороти, падіння і злети. Потрапивши сюди, людина може зустріти страшного Мінотавра, а може й сама ним стати. І геть невідомо, чи знайде вона вихід. А що як вся ця плутанина і є її домом? І прикро, і чудово, що в кожного свій лабіринт і монстр, якого потрібно перемогти. Вихід же доступний лише самій людині, ніхто інший не прокладе їй маршрут».

Фото Ярини Коваль

Ось ці спроби – не лише живописні, а й текстові – поміркувати на теми загальновідомих міфів, сюжетів чи персоналій роблять «Діатонічний сад» напрочуд притягальним. Бо автори відходять від загальноприйнятих трактувань і намагаються створити до них певну альтернативу. «Нас оточують півтони, – твердять вони. – Так буде, так є і так було. От чому в долях навіть відомих з дитинства персонажів, оповитих таємницею, не може бути очевидного й однозначного. Незважаючи на вироки часу й обставин, яких направду ніхто й ніколи не дізнається, більшість історичних і міфічних фігур завжди вкрай суперечлива». 

Фото Ярини Коваль

«І зараз навіть не про високий професійний рівень робіт мова. Він є, але зараз про інше, – поділилася думками з «Львівською газетою» директорка «Зеленої канапи» Олеся Домарадзька – Нестандартний погляд художників на персонажів, яких узвичаєно вважають негативними, та ідея побачити ці персонажі недемонічними, а десь і поіронізувати над ними, вийшли і справді дуже вдалими. Люди приходять, дивляться, читають, а головне – виходять назовні заінтригованими, небайдужими, з низкою питань, на які уже самостійно готові шукати відповідей. І це, мабуть, найголовніше».

Фото Ярини Коваль

Цікаво те, що для Рути Коршунової ця експозиція в «Зеленій канапі» – перша персональна. Ім’я Інокентія Коршунова зацікавленим уже відоме: художник фігурує як яскравий ілюстратор книг видавництв «А-ба-ба-га-ла-ма-га» та «Зелений пес». Зокрема, цей митець ілюстрував «Казки Лірника Сашка» та другий і третій томи «100 казок»(«А-ба-би-га-ла-ма-ги»). Як цікаво й те, що зараз творче подружжя мешкає у Словенії.