Новий арт-проект у галереї ЛНАМ прагне розбудити амбіції

У галереї ЛНАМ відкрили арт-проект «Поверхня, форма, колір»

 |  Ярина Коваль   1378  

Фото Ярини Коваль

Навіщо викладачеві додаткове навантаження, яке виходить поза вимоги навчальної програми та забирає купу приватного часу? У приват-доцента кафедри художнього текстилю Львівської національної академії мистецтв Вікторії Дубовик, яка стала куратором щойно відкритого у галереї ЛНАМ арт-проекту «Поверхня, форма, колір», якихось додаткових тлумачень на цю тему нема. Просто її цікавить не тільки власна творчість, а й чужа. Особливо, коли йдеться про молодих.

Фото Ярини Коваль

А тому вона під це підписалася. Чи, точніше кажучи, такий проект придумала – щоб стимулювати творчу думку й розбудити чужі амбіції. Бо вважає, що призначення викладача не тільки навчити високого професіоналізму, а й зробити все можливе, щоб підштовхнути молодого митця розвивати свій професіоналізм саме в творчому руслі.

Фото Ярини Коваль

«Це своєрідна провокація, − поділилася Вікторія Дубовик думками з «Львівською газетою», − яка дала можливість молодим придумати власну, незалежну від навчальних програм композицію, експонувати її у виставковому залі, побачити серед інших мистецьких творів, оцінити себе і мати стимул інтенсивно рухатися далі».

Фото Ярини Коваль

Отож, кинувши клич про виставку, Вікторія Дубовик і сама не чекала, що студенти − а у виставці, крім куратора, взяли участь студенти 3-5 курсів та дві недавні випускниці: Оля Зубчевська та Наталя Фаїк − відреагують так жваво й відповідально. Ні терміни, ні виконання у цьому проекті «запороті» не були.

Фото Ярини Коваль

І в підсумку глядач отримав експозицію, де 19 авторів демонструють не лише спроби нових засобів виразності та формотворення, а й емоційну заангажованість у ту чи іншу обрану для висвітлення тему. Виконані у найрізноманітніших техніках твори: від класичних гобеленових варіацій до використання як текстильного матеріалу паперу, дроту тощо – презентують, що сучасний художній текстиль в Україні в особі творців-початківців не хоче стояти на місці. І це дуже тішить. Адже донедавна між іменитими у царині текстилю вітчизняними митцями та початківцями існувала велика прірва: коли старше покоління митців демонструвало енергійність і бажання непроминального поступу, то молодь мляво реагувала на пропозиції експериментувати в текстильній площині.

Фото Ярини Коваль

За іншої нагоди мистецтвознавець Роман Яців зауважив про Вікторію Дубовик, що її творчість схожа на «дуже якісний сучасний джаз». Експозиція у галереї ЛНАМ свідчить: молодь, нарешті, теж прагне звучати. І звучати не гірше.