Скандал в музеї: у Шевченківському гаю розібрали столітню буковинську хату

Минулого тижня у львівському Музеї народної архітектури та побуту зруйнували хату ХІХ ст. із с. Шилівці Чернівецької області, що належала до сектору «Буковина»

 |  Марта Гелиш   1604  

Таке рішення ухвалила науково-методична рада музею, посилаючись на незадовільний стан будівлі. Натомість колишні працівники музею, депутати та громадські діячі звинувачують нинішнє керівництво музей у свідомому її знищенні.

За офіційними даними музею, хатина з с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області була перевезена в музей у 1988 році та частково відтворена. Йдеться про те, що через особливість спорудження стін (вони були глинобитними) їх не перевозили, а відтворювали вже на місці. Екс-директор музею «Шевченківський гай» (офіційна назва – Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького) Борис Рибак, який обіймав цю посаду з 1976 по 1991 рр. розповідає: хата була унікальною, бо була покритою очеретом, а не соломою чи ґонтом.

«Лише в деяких регіонах України хати перекривали очеретом, зокрема на Поділлі та Буковині. Коли ще я працював у музеї, ми берегли цю хату, самі косили очерет, аби перекрити дах. Тепер уже ніхто цього не робив, тож хата була доведена до аварійності та розібрана», – переконаний Борис Рибак.

Власне аварійним станом об’єкта пояснюють у музеї рішення розібрати споруду. За словами заступника директора Шевченківського гаю Сергія Ципишева, через критично поганий стан хата не підлягала відновленню.

Стан хати с. Шилівці до її знесення. Фото надано адміністрацією Шевченківського гаю

«По-перше, її встановили в рові, де постійно стояла вода і був відсутній стік. По-друге, хатині постійно бракувало освітлення та тепла через північний схил пагорба, біля якого вона була встановлена. І, по-третє, споруда постійно «страждала» від сирості та недостатньої вентиляції, адже зусібіч була оточена деревами», – пояснює заступник директора у коментарі «Львівській газеті».

За його словами, ще 1995 року об’єкт визнали не експозиційним, а 2009-го – аварійним. 2011 року науково-методична рада музею вирішила розібрати хату.

Рішення НМР музею №2 від 07.03.2017 року підтвердило попередні рішення – розібрати хату для безпеки відвідувачів. Відтак 7 березня 2017 року споруду розібрали.

У музеї стверджують: таке рішення – виняток, а не правило, і запевняють, що ведуть активні реставраційні роботи. Загалом нині 23 об’єкти із 110 (20% ) потребують відновлення. За словами директора музею народної творчості Романа Назаровця, до кінця 2017 року планують «відродити» 11 об’єктів, 5 з яких – за кошти самого Шевченківського гаю.

Реставраційні роботи хати с. Зарічево. Фото: Марта Гелиш

«Цьогоріч нам виділили 450 000 гривень із міського бюджету на реставрацію одного об’єкта – хати с. Зарічево. Для реставрації ще 5 об’єктів необхідно 3 млн. 130 тис. гривень, які нам, можливо, надасть міський бюджет. Це питання буде вирішено вже цього тижня на засіданні ЛМР. Витрати на відновлення ще 5 об’єктів ми повністю візьмемо на себе: на це підуть доходи із продажу вхідних квитків у музей», – розповідає Роман Назаровець.

Ситуація з розібраною хатою викликала зацікавлення і в стінах міської ради. Зараз її обговорюють в управлінні культури, у підпорядкуванні якого є музей. За словами в.о. начальника управління культури ЛМР Михайла Мороза, про розбір хати він дізнався зі ЗМІ. «Криміналу» він у цьому не бачить, але очікує на докладні пояснення керівництва Шевченківського гаю.

«Я знав, що хата в аварійному стані і вона не була введена в експозицію. Але основне питання: чому рішення про розбір хати, яке ухвалили ще шість років тому, виконали тільки зараз? Знаю, що музей планує нові експедиції для поповнення музейного фонду, і це нормальна практика», – зазначив Михайло Мороз.