Доула – помічниця, а не модне віяння

Я почула нове для себе слово «доула» («дула»), коли три роки тому, будучи вагітною Елею, дивилася в інтернеті відео природних пологів: удома, у великих госпіталях, у невеликих приватних пологових будинках

 |  Ліля Криницька   4998  

Ці всі пологи поєднувало одне: поруч із породіллею були ті люди, які реально МОГЛИ їй допомогти. Десь була акушерка і доула, десь – ще чоловік, десь – лікар, доула і чоловік. Дуже по-різному, але часто зустрічалися самі ці, на той час ще невідомі мені жінки, які дбали про жінок, які народжували. Спочатку мені видавалося дивним те, що поруч у такий інтимний момент може бути хтось чужий, і від цього має стати якось краще. Я не уявляла власні пологи, бо дуже не хотіла присутності лікаря й акушерки, але розуміла, що в наших пологових – реальність своя, тому ліпше не зачаровуватися, як то кажуть, щоб потім не розчаровуватися. І що більше мене інтригували постаті доул, то глибше я починала занурюватися у цю тему. Мені стало цікаво: що вони роблять, яка їхня місія, чи несуть якусь відповідальність (яку, якщо так?), чого їм не можна робити, зрештою, для чого це їм самим?

carousel-ball

Пам’ятаю, що після одного ролика довго говорила з чоловіком, переповідала йому побачене і сказала, що обов’язково дізнаюся, чи є такі помічниці у нас, чи можливо знайти її у Львові, до прикладу. Мене просто підкорила жінка із Сіетла: середнього віку, думаю, мексиканка або бразилійка, усміхнена, дуже спокійна й витримана, з очима, які випромінювали впевненість і заряджали нею всіх довкола. Вона мовчки гладила плечі вагітній, масувала поперек, потім поїла її чаєм, поливала теплою водою у душі, гладила ноги, щось нашіптувала тихенько. Навколо було приглушене світло, десь у кріслі сидів чоловік, який спочатку читав дружині книжку, вони сміялися обоє, а коли перейми почастішали – тримав її за руку, гладив волосся, тихенько розмовляв. Увесь цей час десь поруч була вона – доула, і з’являлася саме тоді, коли, здавалося, жінка якимось своїм рухом, зойком чи стогоном посилала їй сигнал, що саме зараз потребує допомоги та підтримки. Я дивилася тоді ці пологи і мріяла народжувати так само. Попри те, що нам взагалі не давали шансів народити природно. Але чоловік якось так упевнено і спокійно сказав, що ми підемо народжувати разом, що ми знайдемо того, хто нам у цьому допоможе, що я просто вірила і все. Він вислухав тоді про доулу і додав: «Я буду з тобою, стану доулою. Навіть якщо ми не знайдемо справжньої – знай, що я робитиму для вас із Комахою все, щоб вам було спокійно і ви були у безпеці». Ми у Львові доули так і не знайшли. На той час найближча до нас була в Києві, ще мені радили дуже хорошу, але аж із Дніпра. І ми пішли в пологи удвох із чоловіком.

lllllll(1)

Готуючись до появи дитини, ми шукаємо лікаря. Це здається таким логічним кроком! Бо ж лікар – це безпека. Це якісь гарантії, упевненість тощо. Дуже ефемерні, якщо послухати породіль опісля. Зрозуміло, що в умовах пологового будинку народити без пристуності й участі акушера-гінеколога – нереально, та я й не кажу, що треба без нього. Але ще у свою вагітність я зрозуміла, що для мене найважливішим був мій психоемоційний стан. А це не клопіт медичного працівника, правда? Прийшло саме розуміння того, що пологи – це завершення вагітності, що це кульмінація і старт одночасно, що це моє-моє, що це гормони, емоції, почуття, а зовсім не механічні дії, не набір медичних маніпуляцій. І ще пологи – час чути себе, як ніколи. Саме тому мені так мріялося про внутрішній комфорт, про розслаблення, про те, щоб не працювала голова, щоб про мене подбали, щоб мені створили умови для народження дитини, а не народили її замість мене.

0e92cd_2066429e99b9f893cf4d69b99030856c.jpg_srz_455_201_85_22_0.50_1.20_0

Зараз у Львові є чотири практикуючі доули, яких я знаю особисто. Це жінки, які пройшли відповідне навчання, підготовку, які склали іспити і можуть йти у супровід пологів. В Україні доул офіційно сертифікує «Асоціація фахівців з природного батьківства». Вони входять в «Європейську асоціацію доул», і їх сертифікують згідно з міжнародними стандартами. Троє львівських доул мають українські сертифікати. Вони – не медичні працівники, і не мусять ними бути! Що робить доула? Забезпечує психологічний комфорт, допомагає розслабитися, заспокоює, інформує, пояснює процеси, м’яко коригує, але ніколи не керує! Завдання доули – почути жінку, дати їй відчуття впевненості у власних силах, підтримати, підштовхнути до того, щоб чути власне тіло і власні бажання. Чи усім потрібні доули? Звісно, що ні! Є дослідження, що лише 10% жінок відчувають потребу в такому професійному супроводі, іншим цілком достатньо присутності мами, сестри, подруги або чоловіка, які іноді виконують частину функцій доули.

doula_1

Мені видається дуже дивним те, що жінки, які вже мають позаду пологи, часто важкі фізично і незакриті психологічно, принципово виступають проти самої ідеї супроводу пологів. «Доула? Що це за новомодні віяння?» Часто вигулькують такі зневажливі репліки у різних обговореннях у соцмережах. І сумно стає від того, що це насправді не зневажання фаху чи роду занять, а самої ідеї, що жінці потрібна допомога, саме психологічна допомога! І немає значення, на які пологи йде сім’я – природні чи кесарів розтин, удома чи в пологовому – жінці має бути спокійно і комфортно скрізь! Це не витребеньки, це − запорука її здоров’я, її внутрішньої безпеки, її майбутнього, зрештою! І це настільки не нове, що аж незручно слухати, що подекуди розповідають: «нахапалися з кіно», «викачування грошей з довірливих жінок», «видумки то все, вона тільки заважає». У світі лікарі співпрацюють із доулами, бо знають, наскільки важливими є стан і психологічна готовність жінки до процесу народження дитини, бо всі сторони зацікавлені в тому, щоб пологи були нетравматичними і без трагічних наслідків. Ми теж можемо народжувати без страху. Львівські доули теж поволі, але впевнено достукуються до жіночих консультацій, до пологових, до гінекологів, які ведуть вагітність і приймають немовлят. Бо вагітність і народження дитини – це пора, коли жінка вразлива і в рази більше потребує підтримки. І вона гідна того, щоб отимати її з усіх боків, у тому числі й від медичних працівників, а не лише родини чи друзів.

content_12

Я спілкуюся зі щойномамами, які нещодавно народжували за підтримки доул, і невимовно радію, що їхні враження про пологи дуже змінилися. Це особливо відчувається у тих випадках, коли пологи вже не перші і є з чим порівняти, коли останні пологи ніби стирають все те, що гнітило жінку з попередніх, коли жінка вже точно знає, що народити комфортно – можливо. І це не про зовнішній комфорт. А саме про внутрішні відчуття. Моя знайома народжувала у медуніверситеті. Усі ми знаємо про побутові умови там, але її супер-враження про пологи аж ніяк не торкається незручностей побутових! Є речі важливі й менш важливі, ми свого часу з чоловіком обирали найкращу палату в міському пологовому, приймав пологи найкращий лікар, але це зовсім не дало відчуття того, що пологи відбулися так, як я хотіла. І так, я завжди вважатиму, що чоловік у той день зробив усе правильно і виконав обіцянку: він огорнув нас із Комашкою ніжністю та опікою, він забрав на себе усі організаційні нюанси, він підтримував морально і фізично, він створив мені всі ті умови, в яких мені було справді добре. І найважливіше: дав відчуття спокою і впевненості. Він став моєю доулою, але я досі не знаю, чого це йому вартувало.)) Тому наступного разу ми точно покличемо в супровід сертифіковану доулу, яка має професійний захист від емоційних спалахів)

gioia-albano-doulas

Це не рекламний текст. Також я не маю жодного зацікавлення у тому, щоб популяризувати щось, щось може комусь бути некорисне або навіть шкідливе. Але дуже радію тому, що знайома з людьми, які повертають жінкам віру в щасливі пологи, без страху і розпачу. До речі, в усі часи в усіх традиційних культурах у навколопологовий період у жінок були помічниці, але називалися вони по-різному. Тому нічого аж такого нового у фахові доул немає.

Згідно зі статистичними даними рандомізованих досліджень про роботу доул:

на 50% менше кесарських розтинів;
на 25% скорочується тривалість пологів;
на 40% зменшується потреба в стимуляції;
на 40% зменшується необхідність накладання акушерських щипців і вакуум-екстрактора;
на 60% зменшується потреба в епідуральній анестезії;
на 30% зменшується потреба в медикаментозному знеболенні;
менше 1% жінок не задоволені власними пологами.

Для тих, кому цікаво дізнатися більше, є офіційні джерела:
https://evidencebasedbirth.com/the-evidence-for-doulas/
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23076901
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/9800927

Щасливих нам усім пологів, незалежно від того, з доулами чи без!