Таємниці Антарктиди: як живуть українські науковці на краю світу

 |  Марта Гелиш   1782  
Антарктида

Льодові шторми, крижаний океан, морські леопарди, недоторкані природні ресурси… Учасники 22-ї Української антарктичної експедиції поділились із «Львівською газетою» небезпеками та секретами щасливого життя у природних умовах далекого материка.

Антарктида

Уже 1 квітня стартує 22-га антарктична експедиція з України. Цьогоріч команда науковців невелика – 12 обраних осіб, які пройшли серйозний відбір і вже не вперше братимуть участь у такій подорожі. Вони готові присвятити увесь свій час та силу розвитку української науки.

«Щоб дістатися до місця призначення та знову досліджувати незвідані місця Антарктиди, ми подолаємо половину земної кулі: із Києва полетимо у Франкфурт-на-Майні, далі – в Буенос-Айрес та на Вогняну Землю (Ушуайя). А від Вогняної Землі до станції Вернадського діставатимемось двома вантажними суднами разом із турецькими колегами. Ми вже в передчутті нових відкриттів і як морально, так і фізично готові до далекої подорожі», – діляться емоціями полярники.

У кожного полярника є чіткий план біологічних, фізичних та геодезичних досліджень, котрі він має виконати за рік перебування на континенті. Та не лише наукою живуть експедитори на Південному полюсі. Якою ж є справжня Антарктида для українських науковців?

Земля кусючих пінгвінів та білокровних щук

«Цей материк для нас унікальний, бо один-єдиний на Південному полюсі. Тут по тілу проходять мурахи від найхолодніших у світі вітрів та температури, що може сягати -80 градусів. Відчуваємо, що ми маленькі піщинки поруч із гігантськими льодовиками та неосяжним океаном”, – ділиться очільник 22-ої Української антарктичної експедиції, геофізик Віктор Лук’ященко.

фото1

Через низькі температури та льодовиковий панцир в Антарктиді повністю відсутній ґрунт та будь-яка рослинність. Більшість людей асоціюють Антарктиду лише з пінгвінами, однак, незважаючи на суворий клімат, це не єдині живі істоти на материку.

фото2

«Колона пінгвінів – це перше, що ти бачиш, підпливаючи до материка. Вони зовсім не бояться людей та досить близько підпускають їх до себе, однак ці тваринки мають досить неприємний запах і можуть вкусити величезним дзьобом. Окрім пінгвінів, світ Антарктиди ховає в собі безліч цікавих тварин: тюленів, морських леопардів, морських зірок та їжаків, а також білокровних щук, що мають прозору кров», – розповідає учасник 22-ї антарктичної експедиції, біолог Артем Джулай.

фото3

фото4

Суворі умови життя на континенті

Найбільшу небезпеку в Антарктиді становлять непередбачувані погодні умови: різка зміна температури, сильні вітри, майже повна відсутність сонця. А ще, аби дістатися до материка, потрібно подолати протоку Дрейка, яку називають світовим кладовищем кораблів. Адже протока рясніє бурями, тут часто трапляються сильні шторми та лютує негода.

фото6

«Одне із найстрашніших погодніх явищ – льодовий шторм, коли падає сильний дощ під час шквального вітру, і краплини на землі одразу ж перетворюються на великі брили з льоду діаметром 15 см. Взагалі, льодове поле – дуже непередбачуване, адже ніколи не знаєш, що на тебе очікує через декілька годин, бо погода може різко змінюватися до 5-ти разів на день. Така подорож потребує неймовірної дисципліни, мужності та, я б навіть сказав, вміння виживати. Тому ми жінок у довготривалі експедиції не беремо», – пояснює Віктор Лук’ященко.

До того ж, небезпечними для науковців є різноманітні антарктичні електромагнітні випромінювання, механізм дії яких поки не відомий.

 

Вечеря при краватках та футбол на станції «Академік Вернадський»

Станція Вернадського розташована на острові Галіндез і є найпівнічнішою та найтеплішою станцією. Тому її мінімальна температура досить сприятлива для роботи, порівняно із іншими точками Антарктиди, – -20 градусів. На станції є спортзал, бібліотека та навіть фільмотека. Тож, окрім наукової роботи, полярники знаходять час для розваг та культурного відпочинку. Однак, ще одним випробуванням для зимівників є тривале перебування в ізоляції: цілий рік науковці проводять у колі одне одного та рідко спілкуються із близькими. Адже вартість мобільного зв’язку понад 30 грн. за хвилину, а вартість 1-го мегабайту інтернету – 205 грн. в той час, як на зв’язок виділено 200 тис. гривень. Але, за словами головного інженер НАНЦ Ігоря Мороза, науковці зараз працюють над створенням безлімітного супутникового інтернету для української антарктичної станції.

Щосуботи о 19.00 зимівники влаштовують собі святковий стіл, за який сідають у краватках та піджаках, відкорковують вино та обговорюють підсумки робочого тижня. У цей день кухар частує полярників найкращими стравами – м’ясом, овочами, салатами, різноманітними гарнірами та супами.

«Гарна їжа дуже позитивно впливає на психологічних та фізичний стан, тож на закупівлях в Європі ми піклуємося про високу якість продуктів. До того ж, ми завжди беремо талановитого кухаря, з яким точно не залишимось голодними. А щороку зимівники святкують «midwinter» в ніч з 21 на 22 червня, і тоді начальник станції готує для них святковий сніданок. Кожен робить своє замовлення, як в ресторані, і начальник просто зобов’язаний догодити кожному. Такі дні нагадують, що, незважаючи на ізоляцію, ми – не печерні люди і живемо повноцінно цілий рік» – розповідає, усміхаючись, Ігор Мороз.

Окрім «смачних» свят, полярники часто організовують і спортивні. Під час однієї експедиції науковці навіть провели більше 100 футбольних матчів. А ще вони часто змагаються у холодному океані: хто швидше пропливе на човнах крізь льодові хвилі. Такі змагання не для слабких.

Як потрапити на материк?

Кожного липня на офіційному сайті Національного антарктичного наукового центру оголошують конкурс на заміщення вакантних посад у наступній експедиції. Заявки надходять з усіх куточків України, але наукова комісія відбирає лише тих учасників, які ідеально підходять за кваліфікацією, віком та медичними даними. Взимку потенційні експедитори проходять медичний відбір, де “перемагають” найсильніші та найвитриваліші. Цьогорічна команда антарктичної експедиції складається із 12-ти осіб – лікаря, кухаря, 3-ьох технічних працівників та 7-ох науковців. Бюджет експедиції – майже 40 млн. грн. (ці кошти виділені в рамках Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиді на 2011-2020 роки).

Фото із соцмереж та  Національного антарктичного наукового центру