Трирічна дівчинка проковтнула отруйну таблетку і вижила

Хоча досі з таким отруєнням не виживав ніхто

За життя дівчинки реаніматологи Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру боролися півтора тижня. І, на щастя, врятували її.

…Мати маленької Ангелінки каже, що все відбулося за кілька хвилин. Ангелінка з молодшою сестричкою дивилися мультики, коли пральна машина подала сигнал, що прання закінчено, і жінка вийшла надвір вивісити білизну. Коли повернулася, то побачила, що донька стоїть і тримає в руках велику зелену таблетку, частину з якої встигла відкусити.

Мати відразу прополоскала дитині рот, штучно викликала блювоту й швидко повезла доньку до Жидачівської районної лікарні. Тамтешні лікарі запідозрили, що дитина могла проковтнути отруйний препарат дертил (за описами таблетки), вони промили дитині шлунок, дали відповідні сорбенти й зв’язалися з реаніматологами Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру. Якщо дитина справді проковтнула дертил, то врятувати її могли лише у лікарні, де є спеціальний апарат для очищення крові. Без цієї процедури дівчинка не виживе.

Чим небезпечний дертил?

Дертил, як пояснили «Львівській газеті» лікарі, це – препарат, який призначений для виведення глистів у великої рогатої худоби. Його виробляли в Угорщині, але сьогодні він заборонений і на територію України його вже років з 20 офіційно не завозять, але у домівках селян його ще доволі багато. Раз на рік одну таблетку дертилу селяни розводили у відрі води й давали випити худобі. Цього було достатньо, щоб позбутися глистів.

Препарат дуже токсичний. Якщо його з’їдала собака чи кішка, то відразу ж гинула. Препарат доволі великої форми (як 5 копійок), яскравого зеленого кольору, тому вабить маленьких дітей. Раніше (до 2000 року), як згадують лікарі центру, у них були пацієнти з отруєнням дертилом, але врятувати їх не вдавалося. Препарат викликав печінкову недостатність, і тут лікарі були безсилі. Зараз такі отруєння, на щастя, трапляються рідко, бо препарат заборонено. Що цікаво, під час отруєння цим препаратом дитина не втрачає свідомості, не скаржиться на біль, у неї зовні нема й інших яскраво виражених симптомів отруєння. Отрута тихо робить свою справу – руйнує печінку – протягом кількох днів. Дитина до останнього бавиться, розмовляє, їсть і… за якусь годину помирає.

16776970_1615301015152611_1416976510_o

Коли Ангеліну привезли до центру, вона також не скидалася на хвору, тому батьки спершу не дуже-то й вірили, що донечці загрожує смертельна небезпека. Лікарі вважали своїм обов’язком повідомити їх про це.

Реаніматологам передусім потрібно було достеменно знати, яку саме таблетку проковтнула дитина, бо від цього залежало, яке лікування  призначити. На щастя, рідні віднайшли залишки таблетки, яку відкусила Ангеліна, й привезли медикам. Головний лікар центру Андрій Синюта домовився з працівниками токсикологічної лабораторії бюро судово-медичної експертизи про дослідження таблетки, а заодно й крові та сечі дитини. Невдовзі звідти надійшла тривожна відповідь: таблетка – справді дертил Б, а в крові дитини дертил просто зашкалює!
foto_2

Доза токсинів перевищувала допустимі норми у… 250 разів!

Лікарі відділення інтенсивної терапії та реанімації зібрали консиліум. Зрозуміло було одне – треба вживати кардинальних заходів.

Фото Павло Бодак

Лікар-анестезіолог Павло Бодак

«Вирішили для початку провести низькопоточну вено-венозну гемодіафільтрацію (метод очищення крові ) на апараті «Prisma-flex», – розповідає лікар-анестезіолог Павло Бодак. – Ця процедура схожа на гемодіаліз. Апарат забирає кров частинами, очищує її від токсинів і повертає в організм дитини. Таку процедуру безперервно можна робити три доби. На перший раз ми очищали кров безперервно півтора доби і скерували її на аналіз в токсикологічну лабораторію бюро судово-медичної експертизи. Це непросте дослідження, але працівники лабораторії увійшли в нашу ситуацію й зробили його безкоштовно. Невдовзі отримали результат – у крові маленької пацієнтки дертилу вже не виявлено. Отже, ми зробили все правильно, і це нас неабияк радувало».

Утім до моменту, коли можна було сказати, що дитину врятовано, було ще далеко. Лікарі й батьки помітили, що у дівчинки почалися галюцинації, напади агресії. Наступний біохімічний аналіз крові лікарів неабияк збентежив. Фермент креатинфосфокіназа був перевищений у… 250 разів і досяг позначки 2500 одиниць!

Рятівні розчини оплатив благодійний фонд «Крила надії»

Лікарі відділення провели ще один консиліум і вирішили провести ще одну процедуру низькопоточної вено-венозної гемодіафільтрації, щоб забрати всі токсини, які ще залишалися в крові. Але от біда – розчинів і систем, які потрібні були для проведення цієї процедури на апараті «Prisma-flex» у лікарні не було. Не було їх і у Львові. І їх не можна купити в аптеці, навіть якщо маєш гроші. Лікарі Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру засіли за телефони: розчини і системи знайшли у Києві. Вони не з дешевих. Один розчин коштує тисячу гривень, а Ангелінці потрібно було 10 розчинів на день. Процедура очищення мала тривати три дні, відповідно, їх потрібно було 30. Але і тут лікарі знайшли вихід. Системи і розчини, які потрібні були дитині, оплатив благодійний фонд «Крила надії» (їхня вартість майже 90 тис. грн).

Тільки-но доставили розчини, медики розпочали триденну безперервну процедуру очищення крові, біля дівчинки цілодобово чергували лікарі, які вміють працювати на цьому апараті. Вони кажуть, що дитина напрочуд мужньо перенесла ці процедури. Не кожен дорослий зможе три дні спокійно лежати на спині, щоб не зрушити катетер, не кажучи про проколювання вени тощо. Ангелінка, хоч і маленька, але розуміла, що так треба, тому й терпіла.

Уже після першої доби гемодіафільтрації, мати дівчинки розповіла, що галюцинацій нема, дитина стала спокійнішою. Аналіз крові показав, що фермент креатинфосфокіназа упав з 2500 одиниць до 800. У наступні дні він і далі впевнено знижувався. Печінкові проби були в нормі, що свідчило про те, що дитину врятовано.

«Нам дуже важливо було не допустити виникнення печінкової недостатності, – пояснює завідувач відділення інтенсивної терапії і реанімації центру Ірина Щуровська. – Якби це сталося, ми б дитину не врятували. Раніше діти з таким отруєнням помирали саме через печінкову недостатність, бо не було можливості (не було апарату) очистити їхню кров від токсинів».

«Отче наш» від лікарів для батьків

…Ми зустрілися з Ангеліною у педіатричному відділенні Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру, куди нещодавно її перевели з реанімації. Їй поставили крапельницю, але вона не заважала їй спокійно гратися маминим телефоном. До кожної нової людини дитя ставиться трішки насторожено, адже їй довелося через стільки процедур пройти. Але на мені не було білого халата, і я одразу попередила, що нічого робити не буду. Ангелінка абсолютно не виглядала хворою, була спокійною й дуже раділа, коли їй нарешті вдалося відшукати веселу музику. У педіатричному відділенні, як сказала мама, вони доліковують залишки того жахливого отруєння.

Завідувач педіатричного відділення Ярема Возниця розповів, що зараз майже немає тижня, щоб до них не привозили дітей, які проковтнули ті чи інші таблетки. Нині у людей удома дуже багато ліків, і значна частина з них, зокрема бабусі й дідусі (серцеві препарати, таблетки від тиску тощо), часто тримають їх на тумбочці біля ліжка, до яких легко дістають діти. Особливо маленькі, яким кортить все спробувати на смак. Якщо малі діти ковтають таблетки з цікавості, то підлітки найчастіше – через нерозділене кохання. І зараз у відділенні лежить дівчинка, яка наковталася таблеток і яку також дивом вдалося врятувати.

Тож пораду лікарів батьки повинні запам’ятати, як «Отче наш»: будь-які ліки повинні лежати в не доступному для дітей місці. Інакше, за вашу легковажність син чи донька можуть поплатитися життям.