Фото Ярини Коваль

«Позарамкове» мистецтво декана львівського вишу (фото)

Фото Ярини Коваль
Ярина Коваль

журналістка

У Національному музеї – Ігор Шумський  та його експерименти

От коли розуміння площини живописного твору виходить за рамки традиційного прямокутника чи квадрата – то це зараз до Національного музею у Львові, де вчора відкрили виставку живопису народного художника України Ігоря Шумського.

Фото Ярини Коваль

Фото Ярини Коваль

Нині декан образотворчого факультету Львівської національної академії мистецтв Ігор Шумський востаннє масштабно презентував свою творчість у Львові ще 1995 року. До речі, також у Національному музеї у Львові.  

Фото Ярини Коваль

Фото Ярини Коваль

Але попри те, що художник сьогодні – що логічно – інший, аніж він був двадцять років тому, Ігор Шумський аж ніяк не облишив індивідуальних пошуків «нових художніх формовтілень і узагальнень, особливої пластичної виразності, багатоманіття образних асоціацій, сучасного змісту художнього творення». І продовжує ці пошуки справді дуже успішно, запропонувавши загальній увазі твори «з вивершеними пластичними формами, складними фактурами, виразним кольором та бездоганним рисунком».

Фото Ярини Коваль

Фото Ярини Коваль

Але головне насправді навіть не це. А те, що Ігор Шумський зумів цілком по-іншому вибудовувати власні думки в пластичному еквіваленті. Наділений неспокійною творчою душею, неймовірно вимогливий сам до себе, він позиціонує себе в межах експозиції як людину (словами ректора ЛНАМ Володимира Одрехівського) жвавого творчого мислення, що може бути справді шалено цікавою і для молодого покоління.

Фото Ярини Коваль

Фото Ярини Коваль

Противник ілюстративності в мистецтві (принаймні у власному), якого сьогодні цікавить не стільки ритмічні повтори зображальних площин  та їх розмаїте поєднання в композиціях (як раніше), а багатозначність окремого взятого полотна, Ігор Шумський входить у наше сприйняття як творець, спроможний не лише з образами, змістом, а й рамками самого мистецького твору зробити будь-що. І те, що та як він з цими рамками робить (твори для виставки створені за останніх два роки), є шалено притягальним.

Фото Ярини Коваль

Фото Ярини Коваль

«Коли довго вивчаєш площини, їхню тектоніку та архітектоніку, то хочеться чогось нового, якогось свіжого ковтка повітря, – ділиться з «Львівською газетою» Ігор Шумський думками. – І рамки не стримують. Навпаки, їх хочеться видозмінити чи зруйнувати. Але так, щоб вони були на одній хвилі з тим, що хочу сказати у своїх роботах. Бо мистецтво насправді – рефлексія на життя. Як глобально, так і локально. Те, що замислював як спринтерську дистанцію, перетворилося на марафон. Але я задоволений. Адже відстань не просто подолано, а бачу орієнтири, як працювати далі».