Оголосили офіційні результати аналізів “рожевої речовини” з вулиць Львова

ЛКП «Лев» отримало результати хіміко-токсикологічного та біотоксикологічного дослідження зразків рожевої речовини, зібраної на вулицях Львова

     2990  

Фото: gk-press.if.ua

Про це ЛКП «Лев» інформує на своєму сайті. Зауважимо, останнім часом у соцмережах неодноразово з’являлися повідомлення про те, що у Львові розкидають невідому речовину, яка залишала рожевий слід на снігу. Власники тварин висловлювали підозру, що це – розкидана отрута для собак. Аби перевірити це, мешканець міста надав зразок такої речовини до ЛКП «Лев», а ЛКП передало його на дослідження на кафедру нормальної та патологічної морфології і судової ветеринарії Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького.

Як зазначено у протоколі дослідження, надана рідина мала «характерний аромат винних матеріалів». За результатами комплексного хіміко-токсикологічного та токсибіотоксикологічного дослідження встановлено, що речовина нетоксична і «за характерними якісними реакціями являє собою залишки виноматеріалу червоних марок вин».

5a034ed5d947e9889303120811858cd2

Також на кафедрі нормальної та патологічної морфології і судової ветеринарії Львівського нацуніверситету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького зазначають, що таблетки ізоніазиду, а саме такі підозри неодноразово висловлювали в соцмережах щодо рожевих слідів на снігу, розчинені у воді, при контакті зі снігом не дають рожевого кольору. Щодо випарів ізоніазиду, отруєння чи опіків тварини статися не може, адже «для цього потрібно тварину занурити в концентрований розчин», – пояснюють експерти кафедри.

ЛКП «Лев» подав ще два взірці матеріалу на дослідження й очікує на результати. Один із цих взірців доставила Патрульна поліція Львова, інший самостійно відібрали у вказаному мешканцями місці.

До слова, ветеринарний лікар ЛКП «Лев» Ольга Кіщук підготувала практичні поради щодо профілактики отруєння та першої невідкладної допомоги тварині, якщо та стала жертвою зловмисників та з’їла отруту.

ПРОФІЛАКТИКА: собак слід вигулювати в наморднику і на повідку, особливо у житлових районах біля будинків, смітників, а також у парках. Після прогулянки слід ретельно мити не тільки лапи, але й морду тварину. Уважно спостерігати за станом собаки після прогулянки.

СИМПТОМИ ОТРУЄННЯ: розвиваються упродовж 15 хвилин – 2 годин після прогулянки. Це – слабкість спочатку задніх, а потім і передніх кінцівок. Хитка хода, пізніше собака не може встати на ноги. Більш пізні симптоми включають судоми, рясну слинотечу, вокалізацію (собака виє), пізніше судоми стають неперервними, розвивається сплутаність свідомості, коматозний стан і смерть.

ЛІКУВАННЯ: При перших ознаках слабкості тварині треба ввести вітамін В6 – піридоксин. Дозування – в середньому 50-71 мг на кілограм живої маси (1-1,4 мл\кг), бажано внутрішньовенно (вводити повільно). Якщо немає можливості вводити препарат внутрішньовенно, тоді слід вколоти внутрішньом’язово. При потребі дозу вітаміну можна збільшити, піридоксин не є токсичним для тварини, тому передозування маловірогідне.

За відсутності у тварини блювоти її можна спробувати викликати. Ще один метод, за допомогою якого можна викликати блювоту у собаки, базується на використанні кухонної солі. Якщо Вам важко використовувати суху сіль, можна приготувати її розчин з розрахунку: одна чайна ложка солі на півлітра теплої води. Слід залити приготований розчин за щоку собаці за допомогою спринцівки. Обсяг необхідної суміші визначте в співвідношенні 5 мл розчину на 10 кг ваги тварини. Роздратування смакових рецептів має призвести до блювоти. Якщо ж блювота була, то викликати її повторно не потрібно.

Можна дати собаці атоксил, 1-3 столових ложки, розведеного навпіл з водою.

Окрім того, тварину слід якнайшвидше доставити у ветеринарну клініку!

Пам’ятайте: аби зупинити зловмисників, не можна залишатись пасивними. Варто документувати (знімати на фото, відео) такі випадки та одразу ж звертатися до поліції, а також інформувати медіа та громадськість у соціальних мережах, аби запобігти подальшим отруєнням.