Галицькі традиції та прикмети на Святвечір

Різдвяна ніч – магічна

 |  Марта Нагірна   5861  

Фото: ua.igotoworld.com

Адже в цю ніч відбувається справжнє диво – народження Божого Сина у людському тілі. А, знаючи традиції та обряди наших предків, диво різдвяної ночі можна перенести на весь наступний рік. «Львівська газета» зібрала галицькі традиції та прикмети, які допоможуть випросити в долі здоров’я, добробут та злагоду для всієї родини на увесь рік.

До різдвяної вечері сім’я сідала тільки після того, як на небі засяє перша зірка – спадкоємиця тієї, що більше двох тисяч років тому сповістила про народження Божого дитяти у Вифлеємі. А може, і не спадкоємиця, а саме та, бо хто ж у тих зорях розбирається…

Фото: uagolos.com

Фото: uagolos.com

На стіл під скатертину ставлять сіно – щоб домашня худоба була здорова. Сіно зберігають до Благовіщення, а тоді годують ним худобу.

На чотири кутки стола під скатертину також ставлять часник – щоб відігнати від домівки «злу силу». Також часник мусить бути і на столі – зубець часнику слід обов’язково з’їсти кожному, аби цілий рік бути здоровим. При цьому часник їдять із лушпинням – як шкаралупа кожухом захищає часничок, так сам часник захистить людину від хвороб.

Фото: zerniatko.com.ua

Фото: zerniatko.com.ua

Перед початком вечері обов’язково треба обійти всю господарку і нагодувати всіх тварин, лише тоді можна сідати до столу самим.

Перед вечерею сім’я молиться. А тоді запалює свічку. Цей момент в галицьких традиціях є дуже важливим, бо як горітиме свічка, так житиме родина. Якщо свічка горить сильно і рівно, то всі у сім’ї будуть здорові впродовж усього року. Якщо ж полум’я палахкотить, то члени родини хворітимуть. Якщо ж, не дай Боже, згасне, то хтось з сім’ї передчасно піде… Не менш важливо слідкувати за свічкою і тоді, коли її після закінчення вечері гаситимуть. Якщо дим піде догори – чудово, усі будуть живі-здорові. Якщо ж постелиться низом чи боком, то це поганий знак, який обіцяє негаразди. Тому до свічки на Святвечір – дуже пристальна увага. Краще на неї й не дихати про всяк випадок.

Фото: vikka.ua

Фото: vikka.ua

На стіл кладуть 12 традиційних пісних страв. Про них можна почитати детальніше у нашій статті «Свята вечеря від пані Стефи».  Від початку вечері й до самого її кінця (коли загасять свічку) вставати з-за столу не можна нікому (!!!), крім господині. Аби передчасно не покинути родину назавжди…

Коли на стіл подають капусту, традиція велить ложкою, якою цю капусту куштували, стукнути по лобі світловолосого члена родини – аби капуста вродила. При цьому колір волосся має принципове значення: б’ють блондинів, аби капуста була біла, а по лобі – щоб була кругла. Та якщо ви практикуєте вирощення фіолетової капусти, то можете поекспериментувати й з брюнетами.

Після закінчення вечері найменші члени родини лізуть під стіл і: квокчуть, щоб кури неслися, мукають, що корова доїлася, бекають, щоб кози водилися і так далі. Чим більше звуків, тим ліпше для домашньої господарки, а також – для малих «пророків»: їм за це платять гроші.

Фото: kyiv.ridna.ua

Фото: kyiv.ridna.ua

Тарілки після вечері не збирають – залишають для вечері духам померлих родичів, які завітають в гості вночі. А от ложки-виделки треба позбирати і то дуже скоренько: щоб корови з череди не розбігалися, а трималися купки. Якщо ж у родині є дівчина на виданні, то вона також може взяти зібрані прибори, вийти на поріг і побрязкати ними. З якого боку почується гавкіт собаки, звідти і слід чекати сватів.

Смачної вам вечері і нехай магічна різдвяна ніч дарує здоров’я, добро, сімейний затишок та злагоду на весь наступний рік! Як кажуть галичани, дай Боже ті свята провести – нових дочекати!