veronika_u_krakovi

Вероніка Золотаренко: «Я тричі перескладала іспит лише за те, що до вчителя… звернулася на ім’я»

У вишах Польщі передусім цінують студентів, які звертаються до викладачів за їхніми науковими ступенями й ученими званнями

Кожна оцінка спудея – його «заробіток». Адже що більше балів – то більша знижка в оплаті за навчання (на 50 і навіть 100 відсотків). Відтак можна подати заяву на отримання стипендії. Стосується це, зокрема, студентів із картою поляка. На підвищення оцінки (крім знань) впливає відвідування занять, активність у студентському самоврядуванні, особисті здібності (мистецькі, літературні, спортивні), навіть «азбука ввічливості» та вміння… звертатися до викладачів.

Тричі іспит можна складати безкоштовно. А за четверту перездачу студент платить «верунок». Офіційно! Якщо спіймали на списуванні – відразу готуйся до перездачі, жодні вмовляння не допоможуть.

Галичанка Вероніка Золотаренко торік стала студенткою Краківського економічного університету. Цього року перевелася на навчання в університет інформаційних технологій та менеджменту в Жешуві. Чим навчання у вишах великих і малих міст Польщі відрізняються між собою? Чому в цій державі, на відміну від України, студенти ретельно вивчають… свої права? Яка реакція іноземців на українську вишивку? Про це – в розмові з 20-річною студенткою факультету туризму та рекреації Жешувського університету інформаційних технологій та менеджменту, львів’янкою Веронікою Золотаренко.

– Вероніко, насамперед з’ясуємо, чи мають значення українські бали ЗНО при вступі до польського вузу?

– На ЗНО, дипломи технікумів чи училищ навіть уваги не звертають. От оцінки в атестаті за середню освіту мають величезне значення. Що вищі бали — то більше шансів вступити в польський виш. Враховують знання польської або сертифікат курсів з вивчення польської мови плюс додаткові бали за сертифікат курсів англійської та німецької (за знання кожної з цих мов – окремі бали). Що більше знаєш мов – то більший шанс на вступ. Що цікаво: в університеті Кракова вимагали юридично завірений переклад атестату з української мови польською. Перекладач повинен мати міжнародний сертифікат. В університеті Жешува цього не вимагали.

Спочатку – співбесіда: онлайн по скайпу (обов’язково польською) або в деканаті вишу. Після цього – письмовий іспит з польської граматики. За бажанням, можна також здати ІQ-тест. Набираєш 70 і більше балів – три місяці поспіль (семестр) отримуєш стипендію. З десяти абітурієнтів з України, до речі, студентами Краківського економічного університету стали лише п’ятеро земляків.

– Чим відрізняється навчання у Кракові та Жешуві?

– У кожному ВНЗ – свої особливості. У жешувський університет можна вступити… у Львові. Адже щоліта приймальна комісія цього вишу набирає студентів у нашому місті. Документ про прийняття в університет дає право на позачергове оформлення безкоштовної студентської візи.

У Жешуві, на відміну від Кракова, для іноземних студентів влаштували два тижні адаптаційного періоду: навчали польської мови, показували фільми, вмикали музику, розповідали про польську історію, культуру, державні свята, традиції. Така інтеграційна програма допомагає легше адаптуватися в чужій країні, пристосуватися до навчального процесу.

У краківському університеті (як і в Україні) є літня і зимова сесії. А в жешувському іспити складаєш після кожної вивченої теми. Погодьтеся, на «свіжу пам’ять» легше складати екзамен, аніж через півроку.

– Заочно ти ще й навчаєшся в одному з львівських університетів…

– Знаєте, в чому суттєва різниця між навчанням в польських та українських вишах? Кожний університет в наших «сусідів» має «віртуальний деканат», – на сайті докладно розписано все стосовно навчання (розклад, прізвища викладачів, різні подання до деканату). У кожного студента – свій пароль входу на сайт. На сайті жешувського університету, наприклад, кожний студент повинен зареєструватися. На його сторінці є все від «а» до «я» щодо навчання та дозвілля: від розкладу занять, прізвища, посади викладачів – до різних подань до деканату. З викладачами спілкуємось електронною поштою. Пропустиш лекцію – пояснювальну записку пишеш через Інтернет.

Дуже важливо знати іноземну мову. Нещодавно на інформатиці перекладали з англійської польською текст про комунікацію інтерперсоналу. Не знаєш польської, ще й англійською «плаваєш» – іспиту не складеш. Я, наприклад, не вчилася в польській школі, мову вивчила на курсах. За три місяці розмовляла польською на побутовому рівні, за рік – вільно володіла нею. Тепер допомагаю вчительці перекладати тексти українською.

На нашому курсі є факультет косметології (на такому ж факультеті в Україні немає). Практичні заняття – в косметологічних лабораторіях університету. Замість лекцій дуже багато практичних занять, і це також відрізняється від навчання в Україні. По-друге, після першого курсу маєш право стажуватися в будь-якій країні світу (на вибір студента). Зазвичай їдуть в Іспанію, Італію, Грецію. Після першого курсу без проблем можеш перевестися на будь-який інший факультет.

І найголовніше. Про шпаргалки, «замазування» оцінок, домовленість батьків з викладачами забудьте. Цінують студентів розумних, сумлінних, відповідальних, талановитих, навіть ґречних і люб’язних. За все це… підвищують оцінки. Система оцінювання – п’ятибальна. Вчитель може поставити навіть 3,5 або 4,5 бали (5,5 – ні). Тричі іспит можна складати безкоштовно. А за четверту перездачу студент платить «верунок» (оплата за додаткові заняття): 30-100 злотих за перездачу одного предмета. Сума залежить від кількості вчительських годин на вивчення предмету. Обов’язкове навчання – три роки.

– Ти сказала: цінують студентів ввічливих, ґречних, люб’язних. Наприклад…

– Пригадую, у Кракові електронною скринькою надіслала викладачеві заяву: «Шановний пане Анжею, дозвольте мені…» (далі за текстом). Це було такою величезною образою для викладача, що не допустив мене до іспиту. Тричі перескладала екзамен з його предмета.

Поляки люблять, коли до них звертаються за їхніми науковими ступенями або вченими званнями: «Пане професоре!», «Пане докторе!». Вчителі враховують, наскільки до них ставишся з повагою. А, наприклад, один з учителів часто запізнювався на лекції. Якось каже: «Пригадайте мої спізнення мені на іспитах. Я підвищу вам оцінку, бо винен перед вами». І що ж? На іспиті справді поставив вищі бали. А це впливає на розмір стипендії.

– За що можуть підвищити стипендію?

– Окрім добре складеної сесії, враховуються «пункти активності»: участь в гуртках, спортивних секціях, університетських заходах (наприклад, «Міс університету», «Таланти університету»). Я, наприклад, друкую свої вірші у студентській україномовній газеті. За це отримую невеликі гонорари. Багато пишеш статей до газети, ще й добре вчишся – можеш подавати заяву на підвищення стипендії. Якщо сесію здав на 4,5 балу й більше, щомісяця отримуєш 800 злотих (1 злотий – трохи менш ніж 7 гривень). Склав усі іспити без перездач – отримуєш спеціальну карточку з правом безкоштовно відвідувати університетські спа-салони. Так заохочують молодь до навчання. Одна трійка – стипендії не бачити, як своїх вух. Щоправда, мені її й так не виплачують (навчаюся на платному відділенні).

Дуже важливо знати студентські права, тоді без проблем можеш вирішити свої проблеми. Адже статут студента – «закон» для працівників вишу.

– Скільки коштує навчання у польських ВНЗ?

– У Жешуві – 4900 злотих на рік, також разовий внесок за підготовку документів під час вступу – 490 злотих. У великих містах (Варшаві, Кракові, Вроцлав, Любліні) оплата за навчання дорожча. Маєш карту поляка – вносиш лише разову оплату за підготовку документів.

– За кордоном обов’язкове медичне страхування. Та в тебе з цим, здається, не вельми приємні спогади…

– Був випадок. У Кракові дуже боліла нога. Я викликала додому травматолога. Чекала на нього вісім(!) годин. За виклик заплатила понад 900 злотих. Лікар оглянув ногу, написав скерування на рентген. «Нічого страшного, – ти просто розтягнула зв’язки на нозі», – мовив, подивившись на результат рентгену. Виписав ліки (в польських аптеках жодного медикаменту без рецепту лікаря не купите). Я лікувалася, однак нога боліла, страшенно набрякла і посиніла.

Ради не було. Приїхала додому і звернулася до львівських лікарів. Ультразвукова діагностика показала: зв’язки на нозі не розтягнуті, а розірвані. У Львові консультація лікаря обійшлася у 25 гривень. Після курсу лікування одужала і повернулася до Польщі. Тож нема чого нарікати на українську медицину… Шалена сума за лікування за кордоном ще не доводить, що поставлять правильний діагноз і вилікують.

Для студентів страховка невелика – 50 злотих щомісяця. Відповідно, отримуєш рецепт на суму не більш ніж 50 злотих (річна сума не повинна перевищувати 3 тисяч злотих). Безкоштовно можеш лікуватися в будь-якого лікаря, крім стоматолога (йому платиш із власного гаманця).

– Ти винаймаєш помешкання чи живеш у гуртожитку?

– Університет забезпечив мене заміським гуртожитком. Кімнату можна обрати дво-, три- або чотиримісну. За двомісну – 400 злотих з кожного, за тримісну – 270. Тобто що більше ліжок у кімнаті – то менша оплата. Орендоване помешкання у Кракові або Жешуві обійдеться у 400-500 злотих за місяць плюс оплата за комунальні послуги (100 злотих).

– З яких областей України студенти у твоїй групі?

– Мене, до речі, обрали старостою групи, де 64 студенти: три польки, решта – з України (Львова, Червонограда, Тернополя, Луцька, Кіровограда, Херсона, Києва). Щодо країн світу, то найбільше студентів зі США, Казахстану, Італії, Іспанії, Португалії, трохи менше – з Туреччини, Індонезії, Індії. Кожні три місяці (семестру) старостам груп виплачують 150 злотих за умови, якщо опікуни дадуть їм позитивну рекомендацію.

– Які стосунки між студентами?

– Жодного натяку на національність чи віросповідання. Поляки (вчителі і ровесники) тепло ставляться до нас, щоб ми не почувалися чужими в їхній країні. Розуміють: тато-мама далеко, і свої проблеми мусимо вирішувати самостійно.

Пам’ятаю, по Кракову я ходила у вишитій сорочці з українським прапорцем. Зі мною фотографувалися не лише поляки, а й іспанці, італійці. Моя вишиванка була найбільшою екзотикою для китайців.

На фото: Вероніка Золотаренко у Кракові: «Українська вишиванка – екзотика за кордоном»

До теми:

Директор департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації Любомира Мандзій:

«Статистики щодо кількості українців, які навчаються у вищих навчальних закладах світу, не існує. Відомо лише, що студентами університетів Польщі стали 70 тисяч випускників українських шкіл (більшість – з Львівщини). Пояснюється тим, що область межує з українсько-польським кордоном.

Хто має карту поляка, може бути забезпечений безкоштовним навчанням у сусідній державі або пільгами. Але… Буде студент вчитися на бюджетному чи комерційному відділенні, залежить від фінансової можливості університету Польщі. Якщо приймальна комісія зараховує українця на бюджетне відділення, його навчання фінансує польська сторона.

Щодо переваг навчання за кордоном. Вважається, що навчання там дешевше, аніж в Україні. Мені доводилося розмовляти з батьками, діти яких навчаються у Варшавському університеті. Так-от: українки поїхали до Польщі на роботу і «на місці» оплачують своїм дітям навчання. По-друге, за кордоном більші перспективи для реалізації своїх здібностей, професійних навиків. Мабуть, найбільша мотивація вчитися за кордоном – це перспектива влаштуватися на високооплачувану роботу за спеціальністю, будувати кар’єру.

Щодо труднощів, з якими студент може зіткнутися. Багатьом дітям важко адаптуватися в чужій країні, звикнути до іншого способу життя, культури, ментальності. Надзвичайно важливо досконало знати мову країни, куди їдеш вчитися, також іноземну. В такому разі легше опанувати професійне мовлення.

Найбільшої уваги, на мою думку, заслуговує програма «Подвійний диплом». Деякі університети України і Польщі підписали між собою Угоду про два дипломи. Тобто український студент (учасник програми) рівнів «бакалавр», «магістр» на один семестр їде вчитися за кордон. Дисципліни, які вивчає в одному з університетів, зараховують в іншому.

Навчання за програмою двох дипломів є платним. Однак платити треба лише за семестр, а не за три-чотири роки навчання за кордоном. Окрім того, випускник захищає дипломну роботу і в Україні, і в Польщі. Відповідно, отримує два дипломи (один із них – європейського зразка). Програма двох дипломів дає можливість успішно працевлаштуватися в Україні та країнах Європейського Союзу».