""Похвала тиші" Роман Яців

Голос та емоції «… тиші»

Фото Ярини Коваль
Ярина Коваль

журналістка

У «Велесі» відомий мистецтвознавець представив свою графіку та малярство

«Спокій, камін, книги, тиша… Раніше в цьому вбачали тільки міщанство. Тепер це мрії про загублений рай» – цей афоризм, який належить Ремарку, наче й не має прямого стосунку до виставки малярства та графіки Романа Яціва, що відкрилася в арт-салоні «Велес». Якби не два нюанси – виставка має назву «Похвала тиші» і присвячена дітям зі містечка Красногорівки на Донеччині та українським воїнам.

2

У Красногорівці художник, мистецтвознавець, проректор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців побував разом із волонтерами торік. І не просто з візитом, а відкрив там виставку власних робіт. Для його колег у Львові такий вчинок – їхати з картинами туди, де постійно стріляють – видавався дещо божевільним. Але для митця – це емоції, від яких часто-густо бере відлік щось нове.

3

Так сталося і з Романом Яцівим. Не те, щоб він після цієї поїздки кардинально змінився – до тиші і самозаглиблення тяжів завжди, уже багато років захоплюючись філософією та культурою Сходу. ( До речі, про це його замилування якоюсь мірою може свідчити і назва виставки, нав’язуючи до поезії Сходу – зокрема Японії). Але ця поїздка дозволила йому відчути певні речі гостріше і глибше, а відтак ці відчуття трансформувати у творчість.

4

«Інтонаційний малюнок творчості Романа Яціва експресивний і ліричний, медитативний і емоційно-настроєвий водночас, – пише про відомого науковця (який презентує власну творчість далеко не вперше) в анотації до виставки мистецтвознавець Богдана Гринда. – Абстрактні за стилістичним рішенням, місткі й естетично мотивовані образи у творах Романа Яціва близькі до поезії, у якій м’якість сприйняття і щирість, безпосередність реакцій на красу оточення, видиму насамперед художнику, передаються глядачеві з безкорисливою щедрістю». І продовжує, що новій серії «Похвала тиші» властиві гнучкість ліній, колірна гармонія, вміла робота з фактурами й візуальними ефектами, рівновага та спокій. «Романові Яціву завжди вдається зберігати баланс між естетикою емоцій та емоційністю естетики. Його мистецтво представляє почуттєво зрілий і разом з тим настроєво та лірично свіжий погляд на світ, у якому краса і гармонія є найвищою цінністю».

5

«Майже півроку тому я відзначив своє 60-ліття, – ділився Роман Яців думками з «Львівською газетою». – Не те, щоб мав якісь забобони стосовно віку, але ця дата змусила дещо переглянути мої стосунки із зовнішнім світом, від нього певною мірою ізолюватися. Бо тільки так можна знаходити час на щось вагоміше, ніж суєтне. Я невипадково назвав виставку (де намагаюся навести мости між моїми теоретичними роздумами про мистецтво ХХ – ХХІ століть і практичними втіленнями з погляду методології живописання) – «Похвала тиші». Бо тиша як внутрішня потреба нашого суспільства, що втомилося від війни, персонально для мене – ще й здатність входити у глибші смисли і залишатися собою. Ось це – бути собою – для людського єства насправді — найважливіше».

Виставка «Похвала тиші» експонуватиметься у «Велесі» до 20 січня.

Фото (5) Ярини Коваль